МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Курсова робота
адвербіалізації ЯК ЗАСІБ ПОПОВНЕННЯ русское наречие
Брест 2010
Зміст:
Введення
Глава 1. Сутність процесу адвербіалізації
Глава 2. Прислівники, утворені від іменників
2.1 Причини адвербіалізації безприйменникові форміменників
2.2 адвербіалізації іменіменників і гібридні прислівникові-субстантивні типи форм
2.3 Процеси адвербіалізації прийменниковихіменних конструкцій
Глава 3. Прислівники,утворені від прикметників і дієприкметників
Глава 4. Прислівники,утворені від імен числівників
Глава 5. Прислівники,утворені від займенників
Глава 6. Прислівники,утворені від дієслів
Висновок
Список літератури
Введення
Тема моєї курсової роботи -В«Адвербіалізації як засіб поповнення російських прислівниківВ». Я вважаю, що данатема дуже актуальна. Російська мова постійно змінюється і поповнюється всеновими і новими словами, розширюються значення вже відомих слів, т.к. вонипочинають використовуватися для позначення інших предметів, ознак, дій.У цьому випадку ми можемо говорити про активний шляхи поповнення прислівниковій лексики,тобто переході слів з інших частин мови у прислівники. Проблема переходу слів зодних частин мови в прислівники докладно висвітлена в роботах В. В. Виноградова, Л. ВЩерба, Валгіна М.С, А. І. Смирницкого, Б. А. Серебренникова. Адвербіалізація всистемі частин мови залишається досі складною, остаточно не розв'язаною ідосить дискусійною. В результаті процеси взаємодії частин мовипродовжують досліджуватися з суперечливих позицій.
Таким чином, актуальністьпочатого дослідження обумовлена ​​тим, що в ньому, спираючись на багатий досвіддослідження частин мови, накопичений у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві,робиться спроба органічного взаємодоповнення традиційних і новихконцепцій, перш за все, з когнітивної точки зору на онтологічні властивостічастин мови, їх формування, а також на підстави їх виділення. З цих жепозицій обгрунтовується нове ставлення понять, що відображають суть лексико-граматичноїперехідності.
До лінгвістичним причин явищперехідності відносяться наступні:
1) відсутність у мові потрібних слів іконструкцій для вираження думки;
2) прагнення до економії мовнихзасобів; 3) багатоаспектність одиниць мови; 4) потреба в диференціаціїсмислових зв'язків і відносин;
5) семантична ємністьсинкретичних утворень; 6) потреба самої структури мови.
Об'єктом дослідження є система частин мови як особлива система форм ікатегорій російської мови.
Предметом вивчення є процеси лексико-граматичної перехідності ітранспозиції частин мови в прислівники.
Метою дослідження є опис умов лексико-граматичноїперехідності і транспозиції, виявлення закономірностей змінисемантико-граматичних властивостей в результаті їх переходу з однієї частини мови вприслівники.
Основна мета зумовилапостановку і вирішення наступних завдань дослідження :
1) Вивчити літературу, яка висвітлюєпитання переходу слів з інших частин мови в розряд прислівників;
2) Виявити особливості переходуіснуючих в російській мові частин мови в розряд прислівників.
3) узагальнити і осмислити значення адвербіалізаціїв руслі теорії взаємодії частин мови, описати системні зміни у сферічастин мови російської мови.
Методи дослідження , які були використані мною при написанні курсовоїроботи (теоретичні та емпіричні):
вивчення, аналіз;
класифікація вивченого матеріалу,індукція і дедукція.
Наукова новизнадослідження визначається тим, що в ньому в рамках сформованих теорій впершез'ясовується сутність явища лексико-граматичної перехідності і взаємозв'язкучастин мови, показується, в якому співвідношенні перебувають явищалексико-граматичної перехідності і транспозиції.
Теоретична цінністьроботи полягає:
1) у виявленні закономірностейформування класів слів, їх взаємодії між собою;
2) в обгрунтуваннічастеречного зв'язків на рівні лексичних (групових)категоріально-граматичних значень і значень окремих словоформ.
У дослідженні показанімеханізми перекатегорізаціі, тобто нейтралізації одних категоріальних ознакі актуалізації інших, в результаті чого відбувається переосмислення вжевідомого категоріального значення слова, підведення його під новулексико-граматичну категорію.
Глава1. Сутність процесу адвербіалізації
Одним з активних шляхів поповненняприслівниковій лексики є адвербіалізація - перехід слів з інших частин мовиу прислівники (від лат. adverbum - прислівник). Адвербіалізація - перехід,характеризується різноманітністю і багатоаспектністю. При адвербіалізації абоонаречіваніі форм і слів окремих частин мови мовні одиниці переходять уприслівники і є лексико-граматичними омонімами вихідних форм і слів.Лексико-граматичні класи прислівників безперервно поповнюються за рахунок інших частинмови, притому частіше знаменних.
Слідом за В. В. Виноградовим, можнавідзначити, що "прислівника - це граматична категорія, під яку підводятьсяневідмінювані, неспрягаемие і несогласуемие слова, що примикають до дієслова, докатегорії стану і до імен іменником, прикметником і похідним відних (наприклад, до тих же прислівникам) і виступаючі в синтаксичній функціїякісного визначення або обстоятельственного відносини. Прислівникиморфологічно співвідносні з іменниками, прикметниками,дієсловами, з займенниками та іменами числівниками "[1, с 273].
Прислівник - відкрита система, аадвербіалізація іменників, прикметників, дієприслівників, дієприкметників іприйменникових сполучень - один із способів поповнення цієї системи, тобто про тіснийзв'язку прислівника з іншими частинами мови свідчить їх перехід у прислівники, їхадвербіалізація. При цьому переході, отримані прислівники омонімічни вихіднимчастинам мови (ЛМО-д) і характеризуються відсутністю форм словозміни ісловотворче співвідносні з іменами і з дієсловами [1, с 274].
Сутність процесу адвербіалізаціїполягає в тому, що деякі форми випадають з системи словозміни своєїчастини мови, втрачаючи її граматичні ознаки, і набувають граматичнезначення прислівника, а також нерідко особливу лексичне значення. При переході вприслівники форми втрачають та синтаксичні властивості колишньої частини мови -здатність поєднуватися з прикметником або керувати іншими словами, ср:Дивлюся на високий будинок - Що вам задали додому?; Ліз наверх - на верх гори;підійти важливо і не поспішаючи - Він спіткнувся, поспішаючи нам назустріч. В історії мовиприслівники виникали з різних форм імен та дієслів (найчастіше з відмінковихформ іменників, у т. ч. у поєднанні з прийменником: плентатися кроком, знатиназубок, потрапити в халепу). За зразком адвербіалізованних форм далі з'являлисяприслівникові освіти, часто не мали синтаксичних аналогів, які не проходилиступені адвербіалізації, що створювалися по формировавшимся в мовісловотворчі моделями. Т.ч., одноструктурних прислівникові освіти маютьрізний історичне походження. У сучасних диахронических дослідженняхмежі і форми адвербіалізації уточнюються з урахуванням різних синхронних станівсистеми в області лексики, синтаксису, морфології (системи частин мови). Розпочатодослідження (у роботах О. П. Єрмакової) такого чинника, що впливає наадвербіалізації іменників, як референційна характеристика імені втексті, характеристика його з точки зору категорії визначеності - невизначеності.Деякі прислівники зберігають у своєму складі історичні форми (заслузі,зопалу) або лексеми (в халепу), що вже зникли з мови. У сучасній мовіприслівники типу халепу є невмотивованими, відносини між словами типукрок - кроком, сухий - насухо при синхронному підході розглядаються вафіксальних словотворенні.
а...
