БАНКІВСЬКАСИСТЕМА ШВЕЦІЇ
У 1992 році для подоланнякризи банківської системи уряд Швеції виділив 65 млрд шв. кр. (9,2млрд дол) на рекапіталізацію банків і фінансування діяльності Securum,установи, яке повинно було продати всі сумнівні активи протягом 15років. Але в червні 1997 року воно завершило свою роботу на 1 0 років ранішенаміченого терміну, виплативши 14 млрд з виділених йому державою 24 млрдкрон. Цьому сприяло те, що Securumвдалосяшвидко реалізувати багато активів за більшу, ніж очікувалося, ціну завдякимав в той час місце різкого пожвавлення європейських ринків нерухомості.Зростання активності на ринках акцій також допоміг уряду денаціоналізуватичастина Nordbanken, що зазнала найбільшізбитки в результаті кризи, і тим самим відшкодувати вкладений капітал.
Вдалий шведський досвідвикликав міжнародний інтерес. Самі шведи пояснюють успіх Securumтим, що управління ним було відразу передано приватним бізнесменам і банкірам,яким була надана свобода дій і робота яких оцінювалася залежновід результатів. У короткий термін вони прибрали до рук активи неплатоспроможнихпозичальників, перевели їх на рахунки компаній, утворених за галузевою аботериторіальною ознакою, і найняли експертів для їх управління. Звільнялися колишнікеруючі і навіть купувалися нові благополучні компанії, активи яких моглиб поєднуватися з акціями Securumдлястворення більш цінних активів. На перших порах Securumвиступавв якості банку, який намагався повернути кредити. Потім він став фірмою поуправління активами і в кінцевому підсумку перетворився в інвестиційний банк,розміщує частину своїх пакетів акцій в Лондоні і Стокгольмі.
Криза початку 90-хроків змусив комерційні банки Швеції зробити серйозні висновки. Один з них- Необхідність постійно вести роботу по скороченню витрат. Разючих успіхівв цьому напрямку домігся найбільший банк Швеції - Свенська Хандельсбанк, якомувдалося стати найефективнішим серед великих банків Європи. Якщо середній банкна континенті витрачає дві третини своїх доходів на оплату ренти і заробітнуплату, у андельсбанкен відношення витрат до капіталовкладень становить лише 45%і цей показник постійно знижується. Причина криється в поступовому створенніВ«Культури ощадливостіВ». Спочатку в структурі банку та його філій відмовилися віддекількох бюрократичних рівнів - віце-президентів і помічниківвіце-президентів. Управляючі філіями підзвітні 8 регіональним керуючим,які, в свою чергу, безпосередньо підзвітні президентові.
Другим великимзміною стала децентралізація, аж до складання бюджету.Відповідальність за прибуток, контроль за витратами покладаються на керуючих500 філіями Хандельсбанк, кожен з яких є, по суті,самостійної фірмою. Керуючий визначає набір найбільш вигіднихбанківських послуг на місцевому ринку, розробляє рекламну кампанію. У своємурегіоні філія обслуговує як корпоративних, так і приватних клієнтів. В кінцікожного кварталу всі рішення керуючого відображаються в рахунку прибутків ізбитків. Якщо філія витратив занадто багато, це позначиться на його прибутку.Унікальна система розподілу прибутку банку стимулює службовців до зниженнявитрат. Преміальні у банку залежать від того, в якій мірі йому вдалосяобійти своїх конкурентів. Однак гроші службовцям видаються не відразу, а надходятьв фонд, який виплачує їм значну суму при звільненні або виході напенсію. Кінцеві виплати залежать тільки від стажу роботи, а не від окладу. ВНині будь-який службовець з 25-річним стажем при догляді отримує 2,5 млнкрон або 320 тис. дол
Скорочення витрат -лише один із способів збільшення прибутку, для чого Хандельсбанк йде надиверсифікацію своїх послуг постійним клієнтам, займаючись операціями по страхуваннюабо управління фондами. За даними щорічного опитування, з 1989 року клієнтиХандельсбанк в більшій мірі задоволені його діяльністю, ніж іншихбанків. Вони вважають його більш надійним, тому що йому вдалося уникнути великихвтрат в період кризи 1991-1992 років. Все це дозволяє банку встановлюватибільш низькі ставки по депозитах, ніж його суперникам. Крім того,Хандельсбанк є єдиним скандинавським банком, чия мережа філійохоплює Данію, Фінляндію і Норвегію. Цей банк розширює свою присутність нетільки в названих країнах, але і в Прибалтиці.
Хандельсбанк досягвражаючих результатів в економії, не вдаючись до масових звільнень. Більшетого, це єдиний великий банк, не витратив величезних коштів на консультантівв галузі підвищення ефективності. Великі скандинавські банки вже починаютьпереймати його досвід децентралізації в цілях скорочення витрат.
Швеція, як і всяСкандинавія, відчуває проблему надлишку банківського потенціалу (в країніна 3800 чоловік припадає 1 філія кредитної установи). Проблема конкуренціїстала проявлятися гостріше в зв'язку з активним розвитком електронних банків. ВШвеції, що займає за рівнем телефонізації друге місце в Європі післяФінляндії, 11% клієнтури банків здійснює свої банківські операції потелефону. Чисто електронні банки обслуговують 3% ринку. Маючи невеликий штат інизькі операційні витрати, вони залучають клієнтів більш вигідними умовами:за вкладами вони платять, наприклад, на 2,5 процентних пункту вище, ніжтрадиційні банки. Найбільший електронний банк Швеції - скандій при штаті210 людей обслуговує 30 тис. клієнтів, причому 70% операцій проводиться попринципом самообслуговування. Електронні банки пропонують клієнтам, як правило,широкий спектр послуг, і їх перелік стрімко розширюється.
З 1996 року в Швеціївведена система гарантій по депозитах. Система перебуває у віданні Ради попідтримки банків, створеного в 1992 році для затвердження суспільної довіридо шведським банкам та надання допомоги проблемним банкам. Законом гарантованідепозити вкладника у кожного банку або біржового брокера в розмірі до 250 тис.шв. крон (37 тис. дол США), включаючи нараховані відсотки. Гарантії непоширюються на депозити, які банки тримають в інших банках. Гарантіяпоширюється на депозити в шведських банках в Швеції і їх відділеннях вінших країнах ЄС. Дія гарантії по депозитах, розміщених у відділенняхцих банків в інших країнах, обмежено межами гарантій, існуючих в тійчи іншій країні ЄС.
Рада з підтримкибанків може прийняти рішення про поширення гарантій на депозити взакордонних відділеннях шведських банків за межами ЄС, а також на депозити іноземнихбанків в Швеції. В останньому випадку гарантія буде заповнювати будь-яківстановлені за кордоном гарантії і може бути застосована при оголошеннібанківської установи банкрутом або, якщо мова йде про відділення іноземнихбанків в Швеції, коли компетентний орган конкретної країни оголошує коштина депозитах недоступними.
Система фінансуєтьсяза рахунок коштів банків, що мають охоплені гарантією депозити. Гарантіїщорічно обходяться банкам орієнтовно в 0,25% від суми розміщених в нихдепозитів, але ця величина може варіюватися залежно від співвідношенняміж капіталом і активами в кожному конкретному банку, а також від загальногорезультату функціонування системи гарантій.
У 1997 році в ціляхзміцнення довіри до грошово-кредитній політиці Швеція почала проводити курс назміцнення незалежності Центрального банку країни і огорожі Центральногобанку від впливу політичних сил. Зокрема, центральної задачі Центральногобанку - забезпеченню грошово-кредитної політики - відданий пріоритет передпідтримкою уряду в досягненні сталого економічного зростання тазайнятості. Центральний банк позбавлений необхідності підкорятися будь-якимурядовим вказівкам та нормативним актам. Хоча уряд як і ранішевизначає межі обмінних курсів, в яких може коливатися національна валюта,оперативне управління валютною політикою перейшло в руки Центрального банку.
Одночасно укріпленоположення керуючого ЦБ. Політично мотивовані звільнення заборонені, аглава ЦБ може бути зміщений зі свого поста тільки при нездатності виконуватисвої обов'язки або при здійсненні В«грубих упущеньВ». З метою деполітизації Центральномубанку планується перебудувати його керівні органи...
