МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ДО ОСВІТИ
Федеральне державнеосвітня установа
Вищого професійногоосвіти
В«Чуваська Державнийуніверситет імені І.М. Ульянова В»
Історико-географічний факультет
Кафедра природокористування тагеоекології
Курсова робота
Родючість грунту
Виконала:Лісова Н.
Перевірив:к.г.н. Васюков С.В.
Чебоксари 2010
Зміст
Введення
1.Гумусность
2.Родючість грунту
2.1Види родючості грунту
2.2Фактори, лімітуючі родючість грунту
2.3Відтворення родючості грунтів
2.4Методики дослідження родючості грунтів
3. Оцінка динамічних властивостей грунтів за допомогоюкосмічних методів
4. Динаміка родючості грунтів в Чувашії
Висновок
Списоквикористовуваної літератури
Додаток
Введення
У своїй роботі я бхотіла розповісти про родючість грунтів. Родючість грунту - це найважливіша властивістьгрунту, без якого грунт можна вважати не придатною і даремною. Тому явважаю за доцільне розглянути більш докладно цю тему.
Мета моєї роботи:визначити значення родючості грунту для рослин і для сільського господарства.
Завдання:
- Вивченнявидів родючості грунтів;
- Визначенняфакторів, що лімітують родючість;
- Рольгумусу для родючості грунтів;
- Вивченняродючості грунтів за допомогою космічних методів;
- Вивченнядинаміки властивостей Чуваської республіки.
З давніх часів людинапри використанні землі оцінював її насамперед з точки зору здатностіпроводити урожай рослин. Тому поняття родючість грунту було відомо щедо становлення грунтознавства як науки і виражало найбільш істотна властивістьземлі як засобу виробництва.
Грунтознавство - наука прогрунтах, їх освіту (генезис), будову, склад і властивості; прозакономірності їх географічного поширення; про процес взаємозв'язку ззовнішнім середовищем, що визначають формування та розвиток найголовнішого властивості грунтів- Родючості; про шляхи раціонального використання грунтів в сільському і народномугосподарстві та про зміну грунтового покриву в агрікультурний умовах.
Грунтознавство якнаукова дисципліна оформилася в нашій країні в кінці 19 сторіччя завдякипрацям видатних російських вчених В.В. Докучаєва, П.А. Костичева, М.М.Сибірцева.
Перше науковевизначення грунту дав В.В. Докучаєв: В«Підгрунтям слід називатиВ« денні В»абозовнішні горизонти гірських порід (все одно яких), природно зміненіспільним впливом води, повітря і різного роду організмів, живих імертвих В». Він встановив, що всі грунти на земній поверхні утворюються шляхомВ«Надзвичайно складної взаємодії місцевого клімату, рослинності татваринних організмів, складу і будови материнських гірських порід, рельєфумісцевості і, нарешті, віку країни В». Ці ідеї В.В. Докучаєва отрималиподальший розвиток в уявленнях про грунт як про біомінеральной (В«біокосніВ»)динамічній системі, що знаходиться в постійному матеріальному і енергетичномувзаємодії із зовнішнім середовищем і частково замкнутої через біологічнийкругообіг.
Розвиток вчення прородючість грунтів пов'язано з ім'ям В.Р. Вільямса. Він детально досліджувавформування і розвиток родючості грунту в ході природного грунтоутворення,розглянув умови прояву родючості в залежності від ряду властивостей грунту, атакож сформулював основні положення про загальні принципи підвищення родючостігрунтів при їх використанні в сільськогосподарському виробництві.
1. Гумусністю
Найважливішахарактеристика грунтів - вміст в ній гумусу. Гумус - цесукупність органічних сполук, що знаходяться в грунті, але не входять досклад живих організмів або їх залишків, що зберігають анатомічну будову.Гумус складає 85-90% органічної речовини грунту і є важливимкритерієм при оцінці її родючості. Гумус надає певні хімічні тафізичні властивості грунті. У грунтовому гумусі акумулюється енергія, асимільованів рослинах при фотосинтезі. Гумусові кислоти, впливаючи на первинні тавторинні мінерали грунтів, викликають їх розпад і сприяють утвореннюоргано-мінеральних речовин. Завдяки гумусовим з'єднанням окремі частинигрунту склеюються в структурні агрегати.
Кількість і характернадземних і підземних решток, спрямованість гумусообразованія і властивостігумусових речовин значною мірою залежать від типу рослинності ігідротермічних умов її зростання. Так, найбільша біомаса характернадля лісової рослинності (до 4000-5000 ц/га). У саванах, степах ікустарнічкових тундрах величина знаходиться в межах 250-260 ц/га. Мінімальназагальна біомаса відзначається в полярних і тропічних пустелях - менше 50 ц/га.
Від усього вищесказаногоможна зробити невеликий висновок: найбільша родючість характерна для лісовоїзони, а найменша - в полярних і тропічних пустелях. родючість грунт гумус
2. Родючість грунту
Родючість грунту - здатністьгрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді,забезпечувати їх кореневі системи достатньою кількістю повітря, тепла ісприятливої вЂ‹вЂ‹фізико-хімічної середовищем для нормальної діяльності. Саме ценайважливіша якість грунту, що відрізняє її від гірської породи, підкреслював В.Р. Вільямс,визначаючи грунт як В«поверхневий горизонт суші земної кулі, здатнийпроводити урожай рослин В». Поняття грунт і її родючість нерозривні.Родючість грунту - результат розвитку природного грунтоутворювальногопроцесу, а при сільськогосподарському використанні - також процесуокультурення.
Розвиток грунтів ігрунтового покриву, як і формування їх родючості, тісно пов'язане зконкретним поєднанням природних факторів грунтоутворення різноманітнимвпливом людського суспільства, з розвитком його виробничих сил,економічних і соціальних умов.
Особлива роль вгрунтоутворенні належить живим організмам, перш за все зеленим рослинам імікроорганізмам. Завдяки їх впливу здійснюється найважливіші процесиперетворення гірської породи в грунт і формування її родючості: концентраціяелементів зольного й азотного живлення рослин, синтез і руйнуванняорганічної речовини, взаємодія продуктів життєдіяльності рослин імікроорганізмів з мінеральними сполуками породи і т.п. в пізнаннібіологічної сутності грунтоутворення особливий внесок внесли В.Р. Вільямс і В.І.Вернадський.
Перебуваючи в станібезперервного обміну речовиною та енергією з атмосферою, біосферою, гідросферою ілітосферою, грунтовий покрив виступає як незамінний умова підтримкиміж усіма її сферами сформованого на Землі рівноваги, такого необхідного длярозвитку та існування життя на нашій планеті в усіх її різноманітнихформах.
Разом з тим, володіючивластивістю родючості, грунт виступає як основний засіб виробництва всільському господарстві. Використовуючи грунт як засіб виробництва, людинаістотно змінює грунтоутворення, впливаючи як безпосередньо на властивістьгрунту, її режими і родючість, так і на природні чинники, що визначаютьгрунтоутворення. Посадка і вирубка лісів, обробіток сільськогосподарськихкультур змінюють вигляд природної рослинності; осушення і зрошення змінюютьрежим зволоження і т.п. не менш різкі дії на грунт викликають прийоми їїобробки, застосування добрив і засобів хімічної меліорації (вапнування,гіпсування).
Важлива умова родючостігрунтів - відсутність в грунті надлишкової кількості легкорозчинних солей,головним чином, хлоридів і сульфатів натрію і частково магнію, кальцію та іншихкатіонів.
Для усунення надлишкусолей застосовують промивання грунту і для попередження накопичення солей -правильний поливний режим, дренаж та ін Родючість грунту сильно знижується принакопиченні в ній шкідливих хімічних сполук (закіслі сполук заліза,рухомих сполук алюмінію), що накопичуються зазвичай в умовах застійногоперез...
