План
1.Роль кормовиробництва в системі АПК
2.Основи організації кормовиробництва
3.Організація польового кормовиробництва
4.Організація лугопастбіщного кормовиробництва
5.Основні факториінтенсивного розвитку кормовиробництва
6.Організація праці в кормовиробництві
7.Література
1. Роль кормовиробництвав системі АПК
Тваринництвоє однією з основних галузей агропромислового комплексу. Його розвитокбагато в чому визначає рівень споживання населенням продовольства, якістьпродуктів харчування, стан внутрішнього ринку і в кінцевому підсумкупродовольчу безпеку країни. Відомо, що продуктивністьсільськогосподарських тварин залежить від багатьох факторів - породнихособливостей, умов утримання, їх фізіологічного стану. Але головний всіж - це організація повноцінної годівлі, забезпеченістькормами. Корми - це продукти рослинного, тваринного, мікробіологічного тахімічного походження, що вживаються для годівлі тварин, що містятьпоживні речовини в засвоєній формі і не надають шкідливого впливу наїх здоров'я.
Під кормовою базою розуміється обсяг іякість кормів, науково обгрунтована система їх виробництва, приготування,зберігання та використання у суспільному тваринництві. Організація кормовоїбази повинна бути підпорядкована інтересам розвитку тваринницьких ірослинницьких галузей, правильного їх поєднання.
Основнимланкою кормової бази є кормовиробництво, яке представляєсобою складну виробничу систему, що займається виробництвом, заготівлеюі зберіганням різних видів кормів для сільськогосподарських тварин і повиннорозвиватися відповідно до потреб тваринництва.
Кормовиробництво- Найважливіша галузь сільського господарства, стан якої визначаєефективність тваринництва. Виробництво тваринницької продукції тапродуктивність худоби знаходяться в прямій залежності від забезпеченостітваринництва кормами за кількістю, видовий структурі і складу поживнихелементів.
Сучаснімасштаби виробництва кормів, використовуваних господарських ресурсів, особливостітехнології та організації праці перетворюють кормовиробництво в самостійнукомплексну галузь сільськогосподарського підприємства, що розташовує великимвиробничим потенціалом.
2. Основиорганізації кормовиробництва
Вимогидо організації кормовиробництва. Кормовиробництво підрозділяють напольове і лугопастбіщних. З урахуванням цього раціональна організація виробництваі заготівлі кормів заснована, перш за все, на повному використанні господарствомнаявних земельних угідь, забезпеченні найбільшого виходу кормів з одиниціплощі при високому їх якості.
Доорганізації кормовиробництва пред'являються наступні основні вимоги:
В·цілорічне забезпечення всього поголів'я тварин напідприємстві високоякісними кормами власного виробництва;
В·отримання кормів при мінімальних затратах праці і засобів наїх виробництво, приготування до згодовування та роздачу поголів'ю;
В·раціональне поєднання польового і лугопастбіщногокормовиробництва;
В·повне використання наявних природних угідь.
Перекладтваринництва на індустріальні методи висуває особливі вимоги не тількидо поживним властивостям, але і до фізичних характеристик кормів. Вони повиннібути зручними для транспортування, повної механізації всіх операцій,пов'язаних з годуванням. Інакше різко знижується ефективність сучасноїтехнології, стримуються процеси спеціалізації і концентрації, зростання продуктивностіпраці.
Видикормів. При плануванні та організації кормовиробництва кормурослинного походження підрозділяють на чотири груп концентровані,грубі, соковиті і зелені. Концентровані корми - зернофураж (овес, ячмінь,кукурудза та ін), комбікорми, макухи, вітамінна трав'яна мука та ін Грубі кормивключають сіно, сінаж, солому, полову. Соковиті - силос, картопля, коренеплоди.Зелені корми - це зелена маса багаторічних і однорічних трав, кукурудзи,озимих зернових та інших кормових культур, а також трав'яна маса (отава)природних кормових угідь.
Застосовуютьтакож заготовлюють методом теплового сушіння або штучно зневодненікорми: кормові гранули, брикети. Гранульовані і брикетовані корми,приготовані з суміші трав'яної маси з фуражним зерном або соломістий-зерновийсумішшю з включенням необхідних добавок, називають повнораціонними абомонокормамі. Вони включають всі основні компоненти кормового раціону тварин,тобто поєднують якості декількох з названих вище груп кормів.
Поряд зрослинними використовують корми тваринного походження (обрат, сироватку,сколотини, м'ясну, рибну, кісткове борошно та ін), мінеральні добавки, вітамінніпрепарати і мікроелементи.
Плануваннявиробництва кормів. Організація кормовиробництвагрунтується на плані потреби в кормах. Його розраховують на кожномупідприємстві з урахуванням повного забезпечення всіма видами кормів, як суспільноготваринництва, так і худоби в особистому користуванні працівників.
Потребав кормах планується в центнерах кормових одиниць, збалансованих за протеїном,цукор, вітаміни. За одиницю беруть поживну цінність 1 кг вівса. Прицьому повинна бути обгрунтована структура кормової бази, тобто питома вагаокремих груп (видів) кормів у загальній їх кількості.
Планування виробництва кормівпідрозділяють на три етапи: визначають потребу в них окремих видів худоби іптиці та господарства в цілому; розробляють кормової план (план виробництва);складають баланс кормів за їх обсягом і протеїну. Потреба в кормахрозраховують на два періоди: з першого січня планованого року до першогосічня наступного року і від урожаю планового року до урожаю майбутнього року. У першомувипадку показники характеризують річні витрати кормів за відповіднимистатево-віковими групами тварин, їх використовують при обчисленні плановоїсобівартості продукції тваринництва. Потреба ж у кормах від одноговрожаю до іншого служить основою для організації виробництва їх в планованомуроці, тобто для розрахунку необхідних посівних площ відповідних культур,забезпечують разом з природними угіддями отримання необхідного дляпідприємства кількості кормів. Отже, кормової план необхідно розглядати якплан виробництва кормів і потреби в них господарства. Він служить заявкоюземлеробству по виробництву кормів.
Зурахуванням потреби в кормах обгрунтовують план посіву кормових культур намайбутній рік. При цьому визначають планову врожайність і валові зборикормових культур. Крім кормового плану, складають баланс кормів, депотреба в кормах зіставляють з їх виробництвом. Складаютьйого зазвичай у вигляді таблиці, в лівій частині якої показують потребу вкормах, а в правій - джерела її покриття. Такі розрахунки є важливоюскладовою частиною планів господарств. Якщо в балансівиявляється недолік кормів, то вишукують додаткові резерви. У практиціпланово-економічної роботи застосовують дваосновні методи розрахунку потреби в кормах: за нормами витрат в натурі на голову худоби, птиці; повитратам кормів у кормових одиницях на виробництво одиниці продукціїтваринництва. При другому методі необхідна кількість окремих видів кормівв натурі визначають по структурі річного раціону для відповідних груптварин.
Потребав кормах розраховують як в цілому на рік, так і на окремі періоди -стійловий, пасовищний. На літній період у кожному господарствіскладають план потреби і надходження зелених кормів (зелений конвеєр).Загальну потребу в зеленому кормі визначають за періодами. Джерелами зеленогокорми можуть бути природні кормові угіддя (пасовища, сіножаті), сіяні трави.Для більш рівномірного надходження зеленого корму деякі культури можнависівати в 2-3 терміни.
Прискладанні кормового балансу забезпеченість кормами (у відсотках) визначаютьпо кожній їхній групі - концентровані, грубі, соковиті, зелені, а також попоживності, тобто в кормових одиниць і перетравного протеїну. При цьомувраховують ...