Введення
Великачастина населення земної кулі вже в даний час живе в оточеннітехногенних ландшафтів, вони ж енергійно використовуються для потреб рекреації тамасового короткочасного туризму - так звані приміські зони.Властиві їм змінені біотичні системи і складні інженерно-технічніструктури створюють постійну середовище життя людей. Але більшість техногеннихландшафтів в теперішньому їх стані явно несприятливі і навіть небезпечні дляздоров'я людини. Крім того, всі техногенні ландшафти через низькубіологічної продуктивності і специфічних біофізичних і біохімічнихвластивостей утворюють своєрідні провали і бар'єри на шляхах планетарної міграціїречовин і енергії. Вони спотворюють нормальний хід таких фундаментальних процесів,протікають в біосфері, як біологічний кругообіг азоту, газовий режим атмосфериі т. п., знижують їх інтенсивність (3).
Характерноюрисою їх є порушення цілісності та суцільності В«плівки життяВ» в біосфері,аж до повного знищення грунтового й рослинного покривів у результатідіяльності людини, порівнянної за значимістю з геологічними процесами.Серед техногенних ландшафтів особливе місце по своєму негативному впливуна природні природні комплекси (та й на здоров'я людини) займають такзвані промислові відвали. Вони концентруються в околицях більшостінаселених пунктів і всіх великих міст (4).
Основназавдання дослідних, дослідно-виробничих і виробничих робіт зрекультивації - усунути шкідливе, забруднююча вплив цих земель наприлеглі території, повернути їм біологічну і соціально-економічнуцінність.
Такимчином, під рекультивацією земель розуміється комплекс робіт, спрямованих на відновленнябіологічної продуктивності та господарської цінності порушених земель, атакож на поліпшення умов навколишнього природного середовища (3).
Метоюданої роботи є опис біологічного методу рекультивації порушенихземель.
Длядосягнення мети були поставлені наступні завдання:
1.Розкрити сутність процесу рекультивації земель та вимоги до нього;
2. Розглянутипорядок проведення біологічного етапу рекультивації земель, порушених прикапітальному і аварійному ремонті нафтопроводів;
3. Датиопис технології біологічної рекультивації порушених земель за чотирмаоб'єднаним зонам: в полярно-тундрової зоні; в лесотундровой северотаежних ісреднетаежной зонах; в південно-тайгово-лісовій та лісостеповій зонах; у степовій ісухостеповій зонах.
4. Провести порівняннявідомих методів рекультивації і описати канадський метод біологічноїрекультивації нафтозабруднених земель.
Глава1 Рекультивація порушених земель і вимоги до неї
1.1Сутність процесу рекультивації земель
Рекультиваціяземель - це комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності танародногосподарської цінності порушених і забруднених земель, а також наполіпшення умов довкілля (1).
рекультиваціїпідлягають порушені землі усіх категорій, а також прилеглі земельніділянки, повністю або частково втратили продуктивність у результатінегативного впливу порушених земель.
Рекультиваціяземель є складовою частиною технологічних процесів, пов'язаних зпорушенням земель і повинна проводитися з урахуванням місцевих грунтово-кліматичнихумов, ступеня пошкодження і забруднення, ландшафтно-геохімічної характеристикипорушених земель, конкретної ділянки, вимог інструкції.
рекультівіруемихземлі та прилегла до них територія після завершення всього комплексу робітповинні представляти собою оптимально організований та екологічнозбалансований стійкий ландшафт (1).
У проведеннідосліджень з проблеми біологічної рекультивації ясно виділяються кількаетапів. На першому етапі (з 1959 до кінця 1970-х років) по господарськимдоговорами з промисловими підприємствами розроблялися способи біологічноїрекультивації порушених промисловістю земель. Результатом досліджень булирекомендації, які використовувалися при складанні проектів та практичномупроведенні біологічної рекультивації. Як правило, врахування конкретнихекологічних умов дозволяв значно здешевити проектні і практичніроботи з біологічної рекультивації вивчених техногенних утворень і навітьвиділити групу площ, які не потребують біологічної рекультивації. Це старівідвали з хорошим відновленням рослинного та грунтового покривів (3).
Припроведенні біологічного етапу рекультивації повинні бути враховані вимоги дорекультивації земель за напрямками їх використання.
Земельніділянки в період здійснення біологічної рекультивації всільськогосподарських та лісогосподарських цілях повинні проходити стадіюмеліоративної підготовки, тобто біологічний етап повинен здійснюватися післяповного завершення технічного етапу.
Дляуспішного проведення біологічної рекультивації важливе значення маютьдослідження флористичного складу формуються спільнот, процесіввідновлення фіторізноманіття на порушених промисловістю землях, коликатастрофічно знищені грунтовий та рослинний покриви.
Важливимнапрямом досліджень на порушених промисловістю землях євивчення динаміки ценопопуляцій культурних видів у фітоценозах, створених прибіологічної рекультивації, та видів - домінантів рослинних угруповань, що виниклив процесі самозарастанія.
Дослідженняавторів показали, що на формування співтовариств йде за типом первиннихсукцесій на відкритому, практично неживому просторі, часто векстремальних едафіческіе (своєрідних за хімічним і фізичним властивостям) імікрокліматичних умовах. На перших етапах формування здійснюєтьсяжорсткий екотопіческій відбір та інтенсивна елімінація рослин, особливо у фазіпроростків і сходів. Види, що мають переваги по кожному з життєвихпараметрів, володіють більш високим потенціалом для виживання і формуванняжиттєздатною ценопопуляції. У цих умовах визначальне значення вформуванні рослинних угруповань відіграє процес диференціації ніш (4).
1.2Вимоги до рекультивації земель при різних напрямках використання
Вимогидо рекультивації земель при сільськогосподарському напрямку повинні включати:
-формування ділянок порушених земель, зручних для використання по рельєфу,розмірами і формою, поверхневий шар яких повинен бути складний породами,придатними для біологічної рекультивації;
-планування ділянок порушених земель, що забезпечує продуктивневикористання сучасної техніки для сільськогосподарських робіт і виключаєрозвиток ерозійних процесів і зсувів грунту;
-нанесення родючого шару грунту на малопридатні породи при підготовці земельпід ріллю;
-використання потенційно родючих порід з проведенням спеціальнихагротехнічних заходів при відсутності або нестачі родючого шаругрунту;
-виконання ремонту рекультівіруемих ділянок;
-проведення інтенсивного меліоративного впливу з вирощуванням однорічних,багаторічних злакових і бобових культур для відновлення і формуваннякореневого шару і його збагачення органічними речовинами при застосуванніспеціальних агрохімічних, агротехнічних, агролісомеліоративних, інженернихі протиерозійних заходів;
-отримання висновку агрохімічної і санітарно-епідеміологічної служб провідсутності небезпеки виносу рослинами речовин, токсичних для людини ітварин (1).
Вимогидо рекультивації земель при лісогосподарському напрямку повинні включати:
-створення насаджень експлуатаційного призначення, а при необхідності, лісівзахисного, водорегулюючих та рекреаційного призначення;
-створення рекультиваційного шару на поверхні укосів і берм відвалів з мелкоземістогонетоксичного матеріалу, сприятливого для вирощування лісу;
-визначення потужності та структури рекультиваційного шару в залежності відвластивостей гірських порід, характеру водного режиму і типу лісонасаджень;
-планування ділянок, не допускає розвиток ерозійних процесів тазабезпечує безпечне застосування грунтообробних, лісосадивних машині машин з догляду за посадками;
