МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Томський сільськогосподарський інститут
Філія федерального державного освітнього закладуВищої професійної освіти
В«Новосибірський державний аграрний університетВ»
агротехнологічного факультет
Кафедра В«Економіки та менеджментуВ»
Курсова робота
на тему:
Організація кормової бази на сільськогосподарських підприємствах та основніформи кормозабезпечення
Виконав: студент 4 курсу
АТФ, гр. 0621
Загуменнова В. Д.
Перевірив: Шефер Л. В.
Томськ 2010
Зміст
Введення
1. Принципи організаціїкормової бази
2. Основні формикормозабезпечення підприємств. Особливості спеціалізації, концентрації такооперації в кормовиробництві
3.Види і групи кормів. Типи кормовиробництва та годівлі
4. Складаннякормового плану, балансу кормів і зеленого конвеєра
5.Заходи щодо удосконалення кормовиробництва на сільськогосподарськихпідприємствах
Висновок
Списоклітератури
Введення
Кормовиробництво є самою багатофункціональною і масштабноїгалуззю сільського господарства Росії, Воно об'єднує, зв'язує воєдино всіосновні галузі сільського господарства (землеробство, рослинництво,тваринництво) в єдину взаємопов'язану систему з Природою (екологією,раціональним природокористуванням і охороною навколишнього середовища).
Для виробництва кормів у різних природно-кліматичних зонахРосії використовуються більше 50% з 122 млн га ріллі, 91 млн га природних кормовихугідь і 325 млн га оленячих пасовищ - всього понад 3/4 сільськогосподарськихугідь або більше 1/4 частини території РФ.
У сучасних умовах розвитку АПК, при гострій нестачі коштів іматеріальних ресурсів вирішення проблеми адаптивної інтенсифікації сільськогогосподарства має базуватися на максимальному використанніприродно-кліматичних ресурсів, біологічних і екологічних факторів [13].
Питання підвищення адаптивної інтенсифікації кормовиробництва длязабезпечення ефективності розвитку і стійкості агропромислового комплексунабувають все більшої актуальності
Метою даної курсової роботи є організація кормової бази насільськогосподарських підприємствах та основні форми кормозабезпечення.
У зв'язку з поставленою метою вирішувалися наступні завдання:
1.вивчити принципи організації кормової бази;
2.розглянути основні форми кормозабезпечення підприємств та особливостіспеціалізації, концентрації та кооперації в кормовиробництві;
3.розглянути види і групи кормів, типикормовиробництва та годівлі;
4.вивчити принципи складання кормового плану, балансу кормів і зеленогоконвеєра;
5.розглянути заходи щодо удосконалення кормовиробництвана сільськогосподарських підприємствах.
Вході проробленої роботи були використані абстрактно-логічний імонографічний методи дослідження.
1. Принципи організації кормової бази
Оптимальнефункціонування галузей тваринництва можливе лише при раціональнійоснащеності господарства всіма основними елементами йогоматеріально-виробничої бази, в числі яких першорядне значеннямають корми, їх кількість, склад і якості. Тому для подальшогопідвищення ефективності сільського господарства одним із вирішальних умов єпостійне дотримання пропорційності у розвитку рослинництва ітваринництва, зв'язуючою ланкою між якими є кормова база. Цимвикликана специфічна подвійність її завдань, а також організації виробництваі використання кормів. Відповідно під кормовоїбазою господарства розуміють розміри і склад джерелотримання кормів, їх обсяг, асортимент і якість, організацію їх виробництваі використання. Головна мета організації кормовиробництва - всемірнезбільшення виробництва дешевої тваринницької продукції [14].
Системакормозабезпечення покликана забезпечувати раціональне співвідношення міжрізними джерелами надходження кормів, як внехозяйственнимі (поставкакормів в рамках міжгосподарської кооперації, покупка, обмін і т. д.), так івнутрішньогосподарськими (польове і лугопастбіщного кормовиробництва). Системакормоіспользованія передбачає найбільш ефективні способи утилізаціївихідного кормової сировини (пряме використання, доопрацювання, переробка,приготування), а також оптимального міжгалузевого і внутрішньогалузевогорозподілу готових кормів.
Незважаючина постійно зростаючий обсяг поставок кормових ресурсів ззовні, як вданий час, так і в перспективі основну роль відіграватимутьвнутрішньогосподарські джерела (рілля, сінокоси, пасовища). Сучасні масштабивиробництва кормів і використовуваних для цього господарських ресурсів,особливості техніки, технології та організації праці, специфічні властивості іпризначення кінцевої продукції перетворюють кормовиробництво в самостійнукомплексну галузь сільськогосподарського підприємства. Її комплексний характеробумовлений якісними відмінностями у складі кормових джерел (рілля,сінокоси, пасовища) і неоднорідністю процесу виробництва.
Заостанньою ознакою виділяються власне кормовиробництво (у двох його формах:польове і лугопастбіщних) і кормодобиванія. Перші дві форми являютьпроцес виробництва у прямому його розумінні і засновані на використанні штучноствореного родючості грунту, на активному, доцільному втручанні ірегулюванні людиною життєдіяльності рослинних організмів на всіхстадіях формування врожаю. Кормодобиванія є господарське використанняврожаю кормової продукції, що сформувався на базі природної родючостіприродних кормових угідь. В економічному плані воно є відчуженнямматеріальних благ, створених природою без втручання людини [17].
Проблемараціональної організації кормовиробництва та кормоіспользованія включаєвелике коло технічних, технологічних, організаційних і економічнихпитань.
Основніпринципи раціональної організації кормової бази:
відповідністьзональним умовам і спеціалізації підприємства. Привстановленні планової спеціалізації поряд з економічними чинниками враховуютьі природні, передусім склад і структуру сільськогосподарських угідь. Вонивпливають на організацію кормовиробництва, а отже, і на тип годівліхудоби;
загальнийобсяг кормових ресурсів повинен випереджати ріст поголів'я та його продуктивності. Цестворює сприятливі умови для подальшого збільшення виходутваринницької продукції, страхує тваринництво від несприятливого впливупогодних умов окремих років. Практика передових господарств країни показує,що із зростанням продуктивності тварин оплата корму продукцією також підвищується.Це диктує економічну доцільність утримання на сучасних фермахтільки високопродуктивних тварин. Однак оплата корму продукцією росте тількидо певного рівня продуктивності, що обумовлено біологічнимиособливостями живих організмів. У зв'язку з цим, враховуючи кількість та якістькормових ресурсів, збільшення виробництва тваринницької продукції повинноплануватися за рахунок оптимального поєднання обох факторів розширеноговідтворення: кількісного та якісного;
ефективневикористання землі на основі оптимального поєднання польового і культурноголугопастбіщного кормовиробництва з природним кормодобиванія. Цедозволяє правильно використовувати всі ресурси землі та домагатися збільшеннявиходу товарної продукції. Обсяг кормів повинен рости в першу чергу за рахунокпідвищення врожайності кормових і зернофуражних культур, вдосконаленняструктури їх посівів, зростання продуктивності природних і створення культурнихлугопастбіщних угідь, тобто на основі інтенсифікації. Такекормовиробництво в порівнянні з екстенсивним економічно більш стійко,оскільки менше залежить від природних умов. Однак воно вимагає великих витратпраці та коштів з розрахунку на гектар. Завдання полягає в тому, щоб шляхомраціонального використання додаткових витрат, вдосконалення систем іметодів ведення господарства при оптимальному розмірі кормової площі домагатисямаксим...
