План
Введення
1. Аміачні добрива
Водний аміак або аміачна вода
Сечовина
Натрієва селітра
Сульфат амонію
2. Калійні добрива
Поташ
Сульфат калію
3. Фосфорні добрива
Подвійний суперфосфат
Суперфосфат
Фосфоритне борошно
4. Комплексні добрива
Амофос
Калі-магнезія
Нітроамофоска
Нітрофоска
Висновок
Додатка
Література
Введення
Мінеральні добрива - джерело різних поживнихелементів для рослин, в першу чергу це азот, фосфор і калій, а потімкальцій, магній, сірка, залізо. Всі ці елементи відносяться до групимакроелементів, так як вони поглинаються рослинами в значних кількостях. Приповній відсутності будь-якого елементу в грунті рослина не може рости і розвиватисянормально. Всі мінеральні елементи беруть участь у складних перетворенняхорганічних речовин, що утворюються в процесі фотосинтезу. Рослини дляосвіти своїх органів - стебел, листя, квіток, плодів, бульб -використовують мінеральні поживні елементи в різних співвідношеннях.
В цілому прогнозується,що протягом залишилися років поточного десятиліття світове споживаннямінеральних добрив буде збільшуватися відповідно до зростання світовогонаселення. Незважаючи на те, що в розвинених країнах Західної та Східної Європи,включаючи колишній СРСР і Північну Америку, живе лише близько чверті населенняземної кулі, в 1990 році на ці країни припадало 56% від загального світовогоспоживання мінеральних добрив. Однак частка країн загалом,обсязі споживання збільшилася з 29% у 1980 році до 44% у 1990 році іочікується, що ця частка буде продовжувати збільшуватися, хоча і більш повільнимитемпами, ніж в 80-ті роки. Споживання в Північній Америці та Західній Європі,по-видимому, скоротиться через зміни в сільськогосподарській політиці (вЗокрема, через заходів, спрямованих на скорочення надлишків продукціїрослинництва в Західній Європі), а також через зростаючу стурбованістьз приводу екологічних проблем, яка в деяких з цих країн призвела довведенню законодавчих актів, спрямованих на захист навколишнього середовища. Побоювання,пов'язані з нітратами, (сильні в Західній Європі), поширюються на іншірозвинені регіони. Вже зазначено, і, мабуть, буде продовжуватися скороченняспоживання мінеральних добрив в Східній Європі і колишньому СРСР - унаслідокнедавніх економічних змін. Наведений прогноз щодо збільшення попиту вцих регіонах, безумовно, потребує перегляду в світлі останніхекономічних змін.
Відповідно до пізнішогопрогнозом, у колишньому СРСР і Східній Європі загальне споживання мінеральнихдобрив буде скорочуватися приблизно на 3 млн. т на рік. В цілому, однак,прогнозується, що світове споживання добрив буде збільшуватися. [14]
Метою цієї курсовоїроботи є узагальнення сучасних відомостей про випуск мінеральних добрив,особливості їх використання в залежності від фізіологічного дії,хімічного складу, а також зібрані деякі відомості про історію їхньогорозробки.
Важливим єтакож розробка довідкових матеріалів, які можуть бути використані длястворення електронних видань і в курсі викладання хімії в школах.
Курсова складається зчотирьох розділів, ілюстративного матеріалу та списку використаної літератури.
1. Аміачні добрива
Аміачна селітра - (NH 4 NO 3 ),містить 34-35% азоту, найбільш поширена форма азотних добрив. Сільбезбарвна, гігроскопічна t пл. - 169,6, томувипускається в гранульованому вигляді (діаметр гранул 1-3 мм) і зберігається в сухомуприміщенні в п'ятишарових паперових або поліетиленових мішках. [1]
Значення азотного добрива для рослин, а також рольбобових культур (зв'язують молекулярний азот) у збагаченні грунту азотом булипоказані французьким ученим Буссенго (сучасник Лібіха), який вже тодівідзначав позитивну дію чилійської селітри як добрива. [7]
При внесенні даного добрива в кислий грунт необхідновипереджаючий вапнування, оскільки аміачна селітра - фізіологічно киследобриво. При його використання потрібно пам'ятати, що одна половина азотуміститься у формі амонію, який здатний поглинатися грунтом, інша - вформі нітратів, що володіють великою рухливістю в грунтовому розчині. Цедозволяє широко диференціювати способи, дози і строки застосування вЗалежно від властивостей грунту, клімату і біологічних особливостей удобрюванихкультур. Аміачну селітру вносять в якості допосівного добрива. [3]
Сіль виходить при нейтралізації азотної кислоти аміаком.
Виробництво мінеральних добрив за видами, тис. т
До 2000 р. виробництво мінеральних добрив скоротилося впорівняно з 1990 р. в 1,3 рази, в тому числі азотних - в 1,2 рази, фосфорних - в2,1 рази, виробництво калійних добрив збільшилися в 1,03 рази (рис.1).
В останні десять років у виробництві мінеральних добривспостерігалася тенденція до зниження відносних обсягів випуску фосфорних ізростанню виробництва калійних добрив. [14]
Водний аміак або аміачна вода
Водний аміак або аміачна вода NH 4 OH - розчин аміаку у воді, що містить 20-25% аміаку. Длядобрива застосовують водний аміак двох сортів: з вмістом 20% аміаку (16% N)і 25% (20,5 N). При температурі 15 0 Спитома вага водного аміаку першого гатунку становить 0,910. Другого сорту -0,927. Аміачна вода не руйнує чорні метали, замерзає при температурі - 33-56 0 С.Її краще перевозити на близькі відстані. Азот в цих добривах знаходиться восновному у формі вільного аміаку, і тільки незначна частина у виглядікатіона NH 4 + . Це визначає їхвідміну від твердих нітратних і амонійних азотних добрив не тільки пофізичним, але і за агрохімічними властивостями. [1]
Початок використання аміаку пов'язане з ім'ям радянськоговченого Прянишникова Д.Н. (1865-1948). Він створив основну теорію азотногоживлення рослин. Вчені і практики були переконані, що рослини можуть харчуватисялише нітратним азотом селітри, і констатували, що внесення амонійнихдобрив викликає пригнічення і загибель рослин. Але багаторічні дослідження Д.Н.Прянишникова свідчать про те, що рослини не тільки здатні засвоюватиазот з амонію, а й поглинають його швидше нітратного. [6]
За агрономічної ефективності рідкий аміак не поступаєтьсятвердим азотним добривам, а в деяких випадках може бути більш ефективним,зокрема на легких грунтах в умовах зрошення або в зволожених районах. Щобвиключити втрати азоту при улетучивания аміаку, рідкі азотні добриванеобхідно закладати в грунт в залежності від дози азоту та типу грунтів наглибину: безводний аміак - 14-18 см, водний - 10-12 см. [4] Випуск аміаку,сировини для виробництва азотних добрив, за підсумками Iпівріччя 2005 року зріс на 16% до 1,3 млн [15]
Сечовина
Сечовина - [CO (NH 2 ) 2 ] містить 46% азоту. Це саме концентроване з твердихазотних добрив. Азот в сечовині знаходиться в органічній формі у вигляді амідукарбамінової кислоти. Сечовина біологічно кисле добриво. За величиноюпотенційної кислотності вона близька до аміачній селітрі. Випускається вгранульованому вигляді (діаметр гранул 0,2-2,5 мм їх покривають жирової добавкою),володіє хорошими властивостями, слабо злежується при зберіганні. Добре розчиннау воді, спиртах, аміаку, погано - в ефірі. [5]
Сечовина кінцевий продукт обміну білків у багатьохбезхребетних, риб, земноводних, ссавців, людини. Відкрита французькимхіміком І. Руела в 1773 році. Сечовина входить до складу багатьох гігієнічних ікосметичних засобів. [9]
Сечовину ефективно застосовувати у всіх грунтових зонах країни.Особливо перспективно застосування її в районах зрошення (бавовник) та підвологих субтропіках. Краще її вносити за 10-15 днів до посіву, після розкладаннябіурета. У грунті вона розчиняється і під дією ферменту уреази перетворюєтьсяв вуглекислий амоній. При використанні в...
