Міністерство освітиі науки України
НаціональнийТехнічний Університет
В«ХарківськийПолітехнічний Інститут В»
Кафедра охоронипраці та навколишнього середовища
Реферат
на тему: В«епіфітотії:способи передачі та боротьби В»
Виконала:
Студентка гр.
Викладач:
Харків
Зміст
Вступ
Поняття про епіфітотії
Шляхи передачі вірусів від однієї рослини до іншої
Роль патогена, рослини-господаря і навколишнього середовища врозвитку епіфітотій
Динаміка епіфітотій
Типи епіфітотій
Заходи боротьби, по захисту рослин від інфекційнихзахворювань
Висновок
Література
Вступ
Поняття про хвороби рослин є одним з основнихположень загальної фітопатології і має важливе значення для побудови системизаходи, в основу якої кладуться умови виникнення і характер розвиткузахворювання.
Багато захворювання відрізняються один від одного істотнимиособливостями, які є певними зовнішніми ознаками, як загнивання,в'янення, різні плями, нальоти і т. д. Наслідки хвороби такі:зупинка в рості і розвитку, пригнічення і навіть загибель всього рослини,призводить до зниження або повної втрати врожайності.
Хвороба визначається як патологічний процес,розвивається в рослині внаслідок проникнення збудника хвороби абовпливу шкідливих біотичних і абіотичних факторів. Патологічний процесвиражається в порушенні фізіологічних функцій, в морфологічних відхиленняхвід нормального стану тканин і органів, їх відмирання або усиханні всьогорослини. Супроводжується він зниженням продуктивності рослин, розпадомдревостоя або його загибеллю. Розрізняють інфекційні та неінфекційні хворобилісових порід.
Інфекційні, або паразитарні, хвороби викликаютьсягрибами (мікози), бактеріями (бактеріози), вірусами (вірози), мікоплазмами,квітковими паразитами (березки, омела, ремнецветнікамі), мікроскопічнимихробаками (нематодами). Найбільш поширені грибні хвороби рослин,приносять великої шкоди лісовому господарству
Місцями накопичення інфекції є також грунт,рослинний опад, пні, порубкових залишки у вогнищах хвороби. Паразитні видигрибів здатні викликати захворювання живих тканин у абсолютно здорових рослинНапівпаразити зазвичай заражають ослаблені або з механічними пошкодженнямирослини, викликаючи швидке відмирання уражених тканин або всього рослини.Багато гриби і бактерії поселяються в мертвих тканинах рослин і, вбиваючи своїмиотруйними виділеннями (токсинами) довколишні живі тканини, просуваються по них.
Поняття про епіфітотії
епіфітотій (від грец. epi - на, у, серед і phyton -рослина), масовий розвиток інфекційної хвороби рослин на певнійтериторії в певний період.
епіфітотій - складний комплекс взаємопов'язаних процесів,безперервно змінюється під впливом безлічі факторів (генетичних,екологічних, економічних та ін.) Для виникнення і розвитку епіфітотіянеобхідно збіг наступних умов: наявність великої колічестваваінфекційного початку (наприклад, суперечка) патогена, що володіє високоюагресивністю; концентрація на певній площі великого числа рослин,володіють високою сприйнятливістю до даного патогену; оптимальне поєднанняфакторів навколишнього середовища (температури, вологості та ін), сприяючемасовому розмноженню та поширенню патогена, здійсненню заражень абоослаблення і зниження стійкості рослини-хазяїна. Передумовами загасання епіфітотіяможуть бути скорочення запасу інфекції або зниження агресивності патогена,несприятливі умови навколишнього середовища, підвищення стійкості насаджень взв'язку з віковими змінами рослин, в результаті природ. відбору абовведення стійких видів і форм та ін
У минулому епіфітотії завдавали великої шкоди. Відомізначні втрати врожаю картоплі від фітофторозу в 40-х рр.. 19 в. вІрландії, соняшнику - від іржі в 60-х рр.. 19 в. в Росії, пшениці - відстеблової іржі в Амурській області в 1923. З підвищенням культури землеробства,з розробкою методики прогнозування масових захворювань рослин,застосуванням ефективних заходів боротьби з ними епіфітотій стали більш рідкісними.
Інфекційні хвороби рослин істотно розрізняютьсяміж собою не тільки за особливостями патогенезу і зовнішнього прояву, але й похарактером їх розвитку в природі. Деякі хвороби поширені повсюдно,але зустрічаються рідко, і рівень їхньої зустрічальності майже не змінюється. Інші хворобизустрічаються частіше, але також мало схильні до коливань; масовий розвиток циххвороб на великих площах і сильне ураження рослин, що представляєзагрозу посівах або насадженнях, не спостерігається. До таких хвороб відносятьсябагато видів стовбурових гнилей деревних порід, випрівання сіянців і ряд іншихзахворювань.
Разом з тим існують хвороби, поширення тарозвиток яких в певній місцевості або в межах всього ареалунепостійно, схильний до різких коливань. Такі багато види іржі іборошнистої роси, деякі види судинних хвороб та кореневих гнилей деревнихпорід, ряд вірусних та інших хвороб.
Масовий розвиток інфекційної хвороби рослин напевній території протягом певного періоду часу називаєтьсяепіфітотією. Вивченням епіфітотій посідає спеціальний розділ фітопатології -епіфітотіологія. Це вчення про розвиток популяцій патогенів всередині популяційгосподаря про хвороби рослин, що виникають в результаті їх взаємодії підвпливом навколишнього середовища або втручання людини.
Шляхи передачі вірусів від однієї рослини до іншої
Шляхи передачі вірусів від однієї рослини до іншої: механічнепоразка рослини і внесення зараженого соку; щеплення хворих рослин наздорові.
Такі комахи як тля, цикада, щитівка і трипса,є джерелом небезпеки для рослин. У цих комах є сиснийротовий апарат, за допомогою стилета вони проколюють рослинні клітини івносять в рослину вірус.
Симптоми вірусних хвороб різні, деякі маютьсимптоми бактеріальних, грибних і хвороб інфекційного характеру. Цепризводить до ускладнення діагностики, і тоді потрібне проведення спеціальнихдосліджень. Однак захворювання, викликані вірусами, поділяються на двівеликі групи:
мозаїки
жовтяниці
Роль патогена, рослини-господаря і навколишнього середовища врозвитку епіфітотій
Виникнення, розвиток та затухання епіфітотій, як ідинаміка хвороб взагалі, підпорядковуються певним закономірностям і залежать відвзаємодії трьох компонентів, що беруть участь в епіфітотіческом процесі:популяції збудника, хвороби, популяції рослини-господаря і навколишнього середовища.Якщо, це взаємодія виявляється сприятливим для розвитку хвороби, вонапрогресує і виникає епіфітотія. Якщо ж ході епіфітотій створюються умови,перешкоджають її подальшому розвитку, відбувається її поступове затухання,спалах хвороби припиняється. Кожен з названих компонентів відіграєпевну роль і має однаково важливе значення.
Роль патогена. Роль збудника хвороби винятково велика.Для виникнення епіфітотій необхідно, щоб збудник мав високуагресивністю і вірулентністю по відношенню до произрастающему в даніймісцевості рослині-хазяїну і щоб запас інфекції був досить великий.Вирішальною передумовою епіфітотій може виявитися поява нового для даноїмісцевості високоагресивних патогена, що володіє великою плодючістю іздатність накопичуватися в природі.
Чим вище швидкість розмноження патогена, чим легше ішвидше він поширюється, чим довше здатний зберігатися, не втрачаючижиттєздатності, тим більше загроза виникнення епіфітотій. І, навпаки,скорочення запасу інфекції, зменшення енергії розмноження та швидкостірозповсюдження збудника, зниження його агресивності - найважливіші передумовизагасання епіфітотій.
Роль рослини-хазяїна. Вона також досить істотна.Масовий розвиток хвороби відбувається тільки в тому випадку, якщо на певнійплощі зосереджено безліч сприйнятливих рослин. Значення цього факторазростає, коли цикл розвитку збудника протікає на двох різних живлячихрослинах, що спостерігається у разнохозяйних іржаний грибів. В ...
