1. Характеристикачорнозему
Чорнозем - це тип грунтів,формуються під степовій і лісостеповій рослинністю субореального пояса.Утворюються в основному на карбонатних материнських породах - лесах, лесовиднихглинах і суглинках, іноді на більш древніх вапняках, пісковиках,мергелистих глинах в умовах непромивного або періодично промивного водногорежиму. Для чорнозему характерні накопичення органічних речовин вгумусово-акумулятивний горизонті, високий вміст у ньому гумусу, добре вираженагрудкувате-зерниста структура, висока потенційна родючість. [1]
Перші наукові положенняпро походження чорнозему є в працях М.В. Ломоносова (середина 18 ст.),який вважав, що ці грунти сформувалися в результаті розкладаннярослинних і тваринних організмів. В кінці 18 - початку 19 ст. П. Паллас і інвисунули гіпотезу морського походження чорнозему і розглядали його якморський мул, що залишився після відступу Каспійського і Чорного морів. Цягіпотеза має лише історичне значення; вона відображає існувало у тойчас представлення про грунт як про геологічну освіту. Неспроможноївиявилася і гіпотеза болотяного походження чорнозему. Прихильники її (Е.І.Ейхвальд та ін, середина 19 ст.) Вважали, що в минулому зона чорноземних грунтівявляла собою тундрові сильно заболочені простори; розкладанняболотної рослинності в умовах сталого згодом теплого кліматуі зумовило формування чорнозему. Теорія рослинно-наземного походженнячорнозему (Ф.І. Рупрехт, В.В. Докучаєв і ін) пов'язує їх освіту зпоселенням і розвитком лугово-степової і степової трав'янистої рослинності.Найбільш повно ця теорія викладена в роботі В.В. Докучаєва В«Російський чорноземВ»(1883), в якій доведено, що чорнозем сформувалися в результаті тісноївзаємодії трав'янистої рослинності, клімату, рельєфу місцевості,материнської породи і ін факторів грунтоутворення; наслідок цього процесу -накопичення гумусу. [2]
Трав'янистарослинність щорічно залишає в грунті велику кількість опаду -рослинних залишків, 75-85% яких становлять коріння. Гідротермічніумови степової та лісостепової зон сприяють процесу гуміфікації, врезультаті якого утворюються складні гумусові з'єднання (в основномугумінові кислоти), що додають грунтовому профілю темне забарвлення. Найкращіумови для процесу гуміфікації створюються навесні і на початку літа. В цей часв грунті достатній запас вологи від осінньо-зимових опадів та сніготанення,сприятливий температурний режим. У період літнього иссушениямікробіологічні процеси помітно слабшають, що оберігає гумусовіречовини від швидкої мінералізації. При розкладанні рослинних залишків,багатих зольними елементами і азотом, утворюються підстави (особливо багатокальцію), якими насичуються гумусові речовини. Це сприяє закріпленнюїх в грунті у вигляді гуматов і збереженню в верхніх горизонтах чорноземунейтральною або близькою до неї реакції.
Черноземообразованіенайбільш інтенсивно протікає в лісостеповій зоні, де краще зволоженнясприяє більш потужному розвитку трав'янистої рослинності, активнійгуміфікації її залишків. У степовій зоні недостатнє зволоження визначаєменшу глибину проникнення коріння, зниження кількості надходить у грунтопада і більш повне його розкладання.
2. Типи чорнозему
Чорнозем поділяють на двіградації: по потужності гумусового шару і за вмістом гумусу. Розглянемо кожнуградацію більш докладно.
За потужністю гумусовогошару чорнозем підрозділяється на: [3]
В·надпотужні(Потужність більше 120 см);
В·потужні (120 - 80 см);
В·середньоглибокі (80- 40 см);
В·малопотужні (менше40 см).
За вмістом гумусучорнозем можна розділити на:
В·огрядні (більше 9%)- Забарвлення чорна;
В·середньогумусні (6- 9%) - забарвлення чорна;
В·малогумусні (6 -4%) - забарвлення темно-сіра;
В·слабогумусние(Менше 4%) - забарвлення сіра;
В·мікрогумусние(Менше 2%) - забарвлення світло-сіра.
За типом чорноземи бувають:
В·опідзоленічорноземи;
В·вилуженічорноземи;
В·типовічорноземи;
В·звичайнічорноземи;
В·південні чорноземи.
Виділяють такожміцелярно-карбонатні чорноземи (приазовські і предкавказские), якіформуються в районах з теплою зимою (грунт не промерзає), і чорноземи,розвиваються в умовах зимового промерзання. Залежно від засоленостівиділяють звичайні, карбонатні, солонцюваті, солонцюватих-солонмакуватими іінші.
3. Шари чорнозему
Як вже говорилося вище,чорнозем можна розділити на кілька видів - шарів: в залежності від потужностігумусового шару (А і B1) - малопотужні (менше 40 см), середньоглибокі (40-80 см), потужні (80-120 см) і надпотужні (більше 120 см). Характеристику шарів чорнозему представимо у вигляді зведеної таблиці (таблиця 1). [4]
Таблиця 1 - Порівняльнахарактеристика шарів чорнозему
4. Властивості чорнозему
Чорноземи мають гарніводно-повітряними властивостями, відрізняються груднястій або зернистою структурою,вмістом в грунтовому поглинаючому комплексі від 70 до 90% кальцію,нейтральною або майже нейтральною реакцією, підвищеним природнимродючістю, інтенсивною гуміфікації та високим, порядку 15%, вмістом уверхніх шарах гумусу. [5]
Чорнозем в своєму складі маєнайбільша кількість гумусу, що і визначає його високі родючівластивості. Так само чорнозем містить велику кількість інших корисних речовин,необхідних рослинам: азот, сірка, фосфор, залізо. Чорнозем має щільнугрудкувату структуру, самий родючий південний чорнозем навіть називають"Жирним".
Через родючості, чорноземзавжди дуже цінувався у всьому світі. І зараз чорнозем - найкращий вид грунту длявирощування овочів, фруктів, ягід. Для деяких рослин в чорнозем сліддомішувати торф, пісок або компост, для розпушення грунту, так як сам по собічорнозем не відрізняється високою рихлістю.
5. Областіпоширення
Площа чорноземів наземній кулі близько 240 млн. га. Вони приурочені до Євразії, Північної та ПівденноїАмериці. В Євразії зона чорноземів (найбільша) охоплює Західну іПівденно-Східну Європу (Угорщина, Болгарія, Австрія, Чехія, Югославія, Румунія),широкою смугою тягнеться в Російській Федерації і продовжується в Монголії іКитаї. У Північній Америці чорноземи займають деякі штати Заходу США і південніпровінції Канади, в Південній Америці вони розташовані на півдні Аргентини і в південнихпередгірних районах Чилі.
У Росії чорноземипоширені в центральних областях, на Північному Кавказі, в Поволжі таЗахідного Сибіру. Дуже родючі і практично повністю розорані. Зоначорноземи - найважливіший землеробський район, в якому розташовано більше 50%(130 млн. га) орних земель нашої країни. Тут вирощують озиму та ярупшеницю, цукровий буряк, соняшник, льон, гречку, квасолю, розвиненітваринництво, плодівництво, овочівництво і виноградарство. [6]
6. Застосування чорнозему
Чорнозем ідеальний длябудь-якого виду посадки. Він не вимагає додаткової обробки та застосуванняорганічних і мінеральних добрив. В умовах гарної зволоженості чорноземдуже родючий - він може використовуватися для вирощування зернових, овочевих ікормових культур, при розведенні садів і виноградників, в озеленювальнихроботах в ландшафтному дизайні.
Найчастіше чорноземвикористовується для формування певного заділу родючості грунту.Внесення чорнозему навіть у саму виснажений грунт веде до її оздоровленню,відновленню всіх її характеристик, насамперед водопроникності,збагаченню поживними елементами. Особливо значний ефект помітний призастосуванні чорнозему на легких піщаних і супіщаних грунтах.
Чорнозем може застосовуватисяокремо або в складі грунтових сумішей. Слід сказати, що одноразовевикористання чорнозему на ділянці не вирішує проблему родючості раз іназавжди. З плином часу мікробіологічний склад грунту змінюється, аразом з цим зменшується вміст поживних елементів. [7]
Список використанихджерел
1. Ахтирцев Б.П., Ахтирцев А.Б.Грунтовий покрив Середньоросійської Чорнозем'я. Вид. Воронезький університет,1993р.
2. Адеріхін П.Г. Грунти, їх генезис,властивості і коротка Агропроизводственная характеристика. Вид. Воронезький університет,1993р.
3. Ахтирцев Б.П., Єфанова О.В. Гумуспідтипів середньоруських чорноземів різного гранулометричного складу. Вид.ВДУ, 1999р.
4. Глазовська М. А., Грунти світу, ч.1-2, М., 2002-73.
5. Орлов Д.С. Хімія грунтів. М.: Изд.Моск. ун-ту. 1992.
6. Щеглов Д.І. Чорноземи центруросійської рівнини і їх еволюція під впливом природних антропогеннихфакторів. Вид. В«НаукаВ», Російська академія наук, 1999.
[1] Адеріхін П.Г. Грунти, їхгенезис, властивості і коротка Агропроизводственная характеристика. Вид.Воронезький університет, 1993р.
[2] Щеглов Д.І. Чорноземицентру російської рівнини і їх еволюція під впливом природнихантропогенних факторів. Вид. В«НаукаВ», Російська академія наук, 1999.
[3] Глазовська М. А., Грунтисвіту, ч. 1-2, М., 2002-73.
[4] Орлов Д.С. Хімія грунтів.М.: Изд. Моск. ун-ту. 1992.
[5] Ахтирцев Б.П., ЄфановаЄ.В. Гумус підтипів середньоруських чорноземів різного гранулометричногоскладу. Вид. ВДУ, 1999р.
[6] Глазовська М. А., Грунтисвіту, ч. 1-2, М., 2002-73.
[7] Ахтирцев Б.П., АхтирцевА.Б. Грунтовий покрив Середньоросійської Чорнозем'я. Вид. Воронезький університет,1993р.
