ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА I. МЕЛІОРАЦІЯГРУНТІВ
1.1.Сутність меліорації
1.2. Фітомеліорація грунтів
РОЗДІЛ II. Фітомеліоративна ЕФЕКТРОСЛИН
2.1. Фітомеліоративна поліпшення грунтів
2.2. Роль рослин у формуванніструктури грунту
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Національні таміжнародні експерти констатують: за останні п'ять років екологічнаситуація помітно погіршилася. Це пов'язано з тим, що нераціонально використовуютьсяприродні ресурси. Вирубка лісу, водна та вітрова ерозія, засолення,заболочення грунту, деградація орних земель досягла більш 40%. Всі ціфактори вкрай негативно позначаються на економіці, зокрема в аграрномусекторі. Загрозливих масштабів набувають практично повсюдне засоленнягрунтів, спустошення природних пасовищ, ерозія природних територій у всіхрегіонах. За даними Міжнародного інституту навколишнього середовища і розвитку іІнституту світових ресурсів, близько 10% поверхні континентів покритозасоленими грунтами, які більшою мірою поширені в ариднихрайонах. Серйозно проблема засолення проявляється в 75 країнах світу. Із загальноїплощі зрошуваних земель у світі (більше 220 млн га) засолення схильні неменше 25%, а можливо близько 50%. Зрошуване землеробство є причиноюзасолення і заболочення земель.
Незадовільнийстан екосистем, і зокрема деградація земель висуває завданнярозробки методів їх прискореної екологічної реставрації. При екологічноїреставрації деградованих земель можна конструювати різні типиекосистем, оптимізованих по продуктивності, структурно-функціональноїорганізації і стійкості. Російськими вченими розроблено ефективні методиекологічної реставрації порушених пасовищних екосистем та доведено їхекономічна, екологічна ефективність і господарська доцільність [ГоловінВ.І., 1995; Гасанов Г.Н., 2003; Гасанов Г.Н., Мусаєв М.Р., Абдурахманов Г.М. іін, 2004]. Ролі багаторічних трав у формуванні фізичного статусу родючостігрунтів присвячена велика література [Вільямі, 1939; Докучаєв, 1949; Костичев, 1951;Вершинін, 1958; Лисак, 1970, 1981; Мукатанов, Харисов, 1996; Середа, 1996;Суюндуков, 2001 і др.].
Одним з методівекологічної реставрації деградованих земель є фітомеліорація.Меліорація - одна з самих найдавніших сфер діяльності людини, що зародилисяв неоліті одночасно із землеробством. Меліорація за змістом самого слова маєметою поліпшення землі, навколишнього середовища. Її можна домогтися за допомогою рослин,тобто фітомеліорації. Біологічна меліорація деградованих земель звикористанням екологічно спеціалізованих видів ксерофітів, галофітів,псаммофіти і гігрофітов є надійним способом збереження, збагачення таохорони біорізноманіття природних і сільськогосподарських екосистем.
ГЛАВАI. МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ
1.1Сутність меліорації
Меліорація - цекомплекс організаційно-господарських і технічних заходів, спрямованихна тривалий поліпшення природних умов сільськогосподарського виробництва вметою докорінного підвищення врожайності різних культур і продуктивностіпраці. За допомогою освоєння меліоративних прийомів у певній системі іпослідовності можуть бути змінені водний, повітряний, харчовий і навіть впевної міри температурний режими грунту і посівів.
Меліорація в комплексіз іншими ланками землеробства дозволяє переробити грунт, ліквідувати багатонесприятливі її властивості (перезволоження, посушливість, кислотність,лужність, засоленість, надмірну ущільненість та ін) і збільшити потужністькореневого шару. Велике значення меліоративних прийомів у попередженні таліквідації післядії ерозії грунту, в рекультивації - відновленняпродуктивності прийшли в непридатність земель після їх промислового використання.
Меліорація підвищуєпродуктивність всіх галузей сільського господарства і в першу чергурослинництва. В даний час 35% продукції рослинництва проводитьсяна меліорованих землях, хоча площа під ними не перевищує 13,5%. В той жечас вона має великий вплив і на продуктивність тваринництва(Обводнення пасовищ у поєднанні з оазисне зрошенням, створення захисних лісовихсмуг та ін.) Меліорація робить землеробство більш стійким, незалежним абоменш залежним від коливань погодних умов.
Засухи, суховії, зливита інші стихійні прояви природи значною мірою, а іноді і повністювтрачають свою руйнівну силу, якщо своєчасно і правильно в ув'язці зприйомами агротехніки-проводяться меліоративні заходи. Чим більшеудосконалюється агрономічна наука і техніка, тим більшу значимістьнабувають прийоми меліорації.
У сучасномуінтенсивному землеробстві по суті не може бути системи, в яку не входилиб одні найважливіші, ті чи інші меліоративні прийоми. А такі заходи, якосушення і зрошення, нерідко стають визначальними всю систему землеробства.Осушення, зрошення, рекультивація та деякі інші меліоративні заходивимагають, як правило досить великих разових капіталовкладень, але їх діяпродовжується тривалий термін, деколи десятки років, а витрати повністю окупаютьсяв перші ж роки.
У результаті широкогопроведення меліоративних робіт у поєднанні з різко збільшеним застосуваннямдобрив на меліорованих землях поступово змінилася вся системаземлеробства. Вона стала більш інтенсивною і продуктивною. У значному масштабіпочали обробляти такі культури, як рис, цукровий буряк, кукурудзу на силос,розширилися посіви озимої пшениці та овочевих культур. На добре освоєнихмеліорованих землях з'явилася можливість сміливо переходити на отриманнязапрограмованих врожаїв. По напрямку і вирішення головних завданьмеліоративні роботи можна розділити на кілька груп.
1. Меліорація земель зрізко несприятливим водним режимом (заболочених, перезволожених), а також знедоліком грунтової вологи (пустелі, напівпустелі, різко посушливі степовімасиви).
2. Меліорація земель знесприятливими фізичними і хімічними властивостями (солонці, солончаки, зрізко кислою реакцією, важкі оглеєні, піщані грунти).
3. Меліораціясільськогосподарських угідь, схильних негативному впливу вітру і води.
Види меліоративнихробіт, що забезпечують вирішення цих завдань, різноманітні і іноді прямопротилежні, наприклад, осушення і зрошення, хоча вони вирішують одну задачу -регулювання водного режиму, але у різних умовах і напрямках. Вдеяких же випадках виявляється необхідним і високоефективним поєднання навітьна одному нулі протилежних прийомів (двостороння меліорація).
Безпосередньо змеліорацією грунтів пов'язано також проведення так званих культуртехнічнихробіт: видалення каменів; розкорчування і прибирання дрібнолісся, чагарників, пнів;зрізка купин; планування ділянок. Ше ці роботи забезпечують якнайшвидше інайбільш продуктивне освоєння меліорованих земель у системі землеробства надосить тривалий термін.
1.2Фітомеліорація грунтів
Фітомеліорація -комплекс заходів щодо поліпшення умов природного середовища за допомогоюкультивування або підтримання природних рослинних угруповань. Розрізняютьгуманітарну, интерьерную, природоохоронну, біопродукційних та інженернуфітомеліорації. В результаті широкомасштабної видовий і внутрішньовидової селекціїзнайдено 15 перспективних видів і екотипів, придатних як в якостірослин-біомеліорантов, так і для виробництва енергонасичених кормів ілікарської сировини на вторинно засолених грунтах і в умовах зрошеннясолоною водою. Рассоляющій ефект галофітів складається з наступнихелементів. За даними в метровому шарі грунту на Сильнозасоленісередньосуглинистих грунтах напівпустель вміст солей становить 48 т/га. Прифітомаси надземної частини 18 - 20 т/га галофіти виносять з грунту 8 - 10 т солейз 1 га в рік. Затінюючи грунт, галофіти перешкоджають випаровуванню і пов'язаному з нимпідтягуванню солей у верхній шар грунту. Ефект зеленої мульчі становить 2,5т/га солей. У підсумку, на ділянці, зайнятому насадженнями галофітів, процес виносусолей з грунту досягає 10 - 12,5 тонн в рік. У процесі дослі...
