Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Ботаника и сельское хоз-во » Утилізація та переробка пташиного посліду в органічне і органо-мінеральне добриво

Реферат Утилізація та переробка пташиного посліду в органічне і органо-мінеральне добриво

РОСІЯ

БІЗНЕС-ПЛАН

З УТИЛІЗАЦІЇ ТА ПЕРЕРОБЦІ пташиний послід У ОРГАНІЧНЕ ІОргано-мінеральні добрива.

Товариство зобмеженою відповідальністю

МКЦ В«ПАРУСВ»


ЗМІСТ

Введення

Актуальність.

Які мікроорганізми використовуються дляпереробки курячого посліду і не шкідливі вони

Вплив пташиного посліду на врожайність сільськогосподарськихкультур.

1. Цілі і стратегія компанії.

1.1 Цілі

1.2 Ринок органічних добрив вРосії.

1.3 Ринок збуту.

1.4 Етапи робіт підприємств припідготовці до переробки пташиного посліду.

1.5 Опис технологічного процесу.

2. Виробничий план.

2.1 Продукція.

2.2 Принципова схематехнологічного обладнання

2.3 Особливості удобрення.

2.4 Позитивні ефекти добрива.

3. Економічна частина

3.1 Розрахунок щомісячного поточноговитрати грошових коштів.

3.1.1 Розрахунок витрат

3.1.2 Розрахунок доходів.

4. Ризики.

4.1 Технологічні ризики.

4.2 Ризики сировинного дефіциту.

Основні висновки.


Введення

Актуальність

Збільшення діяльностіптахофабрик призвело до ускладнення екологічної обстановки в Росії. Відомо,що пташиний послід є джерелом розвитку патогенної мікрофлори істановить небезпеку для людини і навколишнього середовища. Послід є сильнимджерелом забруднення навколишнього середовища (грунт, грунтові води, флора і фауна)і впливає негативно на здоров'я і генофонд населення. Тому йогозвичайний викид, поховання, використання без переробки неможливо. Послід навсіх птахофабриках складується в пометохраніліщах і лежить там роками, неутилізуючи. Тваринницькі виробництва іптахофабрики крім м'яса, молока і яєць виробляють гній, послід і різнівідходи, пов'язані з утриманням і забоєм тварин:

Найменування Вихід гною/посліду на добу, кг в рік, тонн Корова 55 20,1 Свиня 12 4,38 Птах 0,6 0,219

Строго кажучи, будь тваринницьке абоптахівниче господарство насамперед є виробництвом гною,боінскіх відходів, технічних стоків і т.п., а м'ясо, молоко, яйце - лишенаслідок цього виробництва.

Від однієї середньої потужностіптахофабрики (40 тис. курей несучок або 10 млн. курчат бройлерів) щорічнонадходить відповідно від 35 до 83 тис. тонн пометной маси і понад 400 тис.м 3 стічних вод з підвищеною концентрацією органічних компонентів.

В результаті здійсненнянаціонального проекту В«Розвиток АПКВ» очікується, що в майбутні 5 років обсягивиробництва напіврідкого, рідкого гною/посліду, стоків гнойових, пометних збільшатьсяна 35%; зростуть з 145 млн. тонн у 2005 році до 200,3 млн. тонн в 2010 році.

За приблизною оцінкою майже 30% Усіх вітчизняних птахофабрик не мають системи очищення пометних стоків. З урахуванням реалізації національногопроекту з розвитку тваринництва кількість гнойових стоків, що підлягаютьпереробці та утилізації, має збільшитися в 1,5 рази.

За оцінками Мінсільгоспу платежіагрокомпаній за розміщення на своїх угіддях гною/посліду та інших відходівдоходять до 35 млрд. руб. в рік, не рахуючи штрафів за забруднення навколишньогосередовища.

Найбільший рівеньекологічних навантажень відчувають поля утилізації безпідстилковогогною/посліду. Площа полів, забруднених органогенними відходами, в тому числітваринництва, птахівництва, в РФ перевищує 2,4 млн. гектарів, з яких 20%є сильно забрудненими, 54% - забрудненими, 26% - слабозабрудненими.

З іншого боку, пташинийпослід є одним з кращих органічних добрив, що містить всі основніпоживні речовини, необхідні рослинам.

У цьому зв'язку розробканизьковитратних, високоефективних технологій, що забезпечують гарантованевиробництво знезаражених і знешкоджених органічних добрив на основібезпідстилкового гною/посліду набуває важливого значення в питаннях підвищенняродючості грунту, охорони природи, збереження здоров'я тварин, підвищеннябезпеки праці обслуговуючого персоналу і здоров'я населення та рентабельностівиробництва.

Одним з ефективних,енергетично економічних, екологічно чистих напрямів інтенсифікаціїпроцесу переробки курячого посліду є біотехнологічні методи, асаме - переробка посліду ефективними мікроорганізмами.

За оцінками експертів США,1 долар, вкладений у галузь переробки відходів, приносить 30 доларів США.

Розробленамікробіологічна технологія переробки посліду в органічне добриво ззастосуванням біопрепарату, який прискорює процес ферментації курячого посліду, дозволяє переробляти весь послід утворюється на птахофабриках.

Які мікроорганізми використовуютьсядля переробки курячого посліду і не шкідливі вони?

Проект пропонуєвпровадити мікробіологічну технологію виробництва добрива, яке виготовляєтьсяз курячого посліду із застосуванням біопрепарату, який прискорює процесферментації курячого посліду. Новий консорціум мікроорганізмів; здатнийздійснювати мікробіологічну трансформацію важкодоступних органічних інеорганічних сполук в доступну для рослин форму; збагачують грунтбіологічним азотом, що володіють ростостимулирующий дією на рослини, ненадають негативного впливу на родючість грунту. По закінченнюпроцесу ферментації посліду консорціум мікроорганізмів втрачає своюжиттєздатність і здатність до розмноження. Консорціум мікроорганізмівздатний підтримувати свою життєдіяльність тільки в живильному для себе середовищі,а саме у відходах сільгосппідприємств багатих на клітковину, лігніном, вуглеводами.

Винахід відноситься до біоконверсії відходівптахівничих господарств і може бути використано для отримання екологічночистого ефективного добрива під сільськогосподарські культури. Технічназавдання вирішується способом біологічної переробки пташиного посліду,передбачають змішання різних видів посліду в певних пропорціях зподальшої аеробної ферментацією суміші в присутності мікроорганізмів приперемішуванні до природного зниження температури ферментаційної суміші до25 - 30 0 С, в якому, а в якості мікроорганізмів використовуютьконсорціум штамів Bacillus subtilis В-168,Bacillus mycoides B-691, Bacillus mycoides В-46 та інші штами, в кількості 1Г— 10 8 - 1 Г— 10 9 клітин в 1 мл на 1 т пташиного посліду.В результаті цього йде процес аеробної ферментації курячого посліду ворганічне добриво. Отримане добриво, за замовленням споживача, досушиваетсядо вологості не більше 20% і може гранульований. За бажанням споживача можназмінити склад добрива, шляхом додавання мінеральних компонентів, отримавшипри цьому органо-мінеральне добриво.

Вплив пташиного посліду на врожайністьсільськогосподарських культур

Про позитивній ролісухого пташиного посліду під різні сільськогосподарські культури в нашійкраїні свідчать результати багатьох досліджень. Було встановлено, що вінзначно підвищує на дерново-підзолистих грунтах урожай картоплі, кукурудзи,зернових культур і багаторічних злакових трав, а також на чорноземах України таЦентрально-Чорноземної зоні Росії урожай кукурудзи на зерно, цукрових буряків таячменю.

У польовому досвіді В.Ф.Єфремов і І.В.Скороходов вивчали дію одного сухого курячого посліду і впоєднанні його з мінеральними добривами на величину і якість врожаю кормовихкультур. Досвід проведений в пятіпольний сівозміну з наступним чергуваннямкультур: 1.кукуруза на силосі; 2 кукурудза на насіння; 3.кормовая буряк; 4. ячміньз підсівом конюшини; 5. конюшина. У ...


Страница 1 из 5Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Поиск
Товары
загрузка...