Міністерствосільського господарства Російської Федерації
Департаментнауково-технологічної політики і освіти
Федеральнедержавне освітня установа
вищогопрофесійної освіти
В«К расноярскійдержавний аграрний університет В»
Кафедра рослинництва
Контрольна робота
Виконала студентка
12 групи 1 курсу
Спеціальність
080109.65
Красноярськ 2009
1. Поняття технологіїобробітку сільськогосподарської культури
Життя рослин тіснимчином пов'язана з навколишнім середовищем. Якщо умови середовища не відповідаютьпотребам рослинного організму, то порушується його функціонування, щоможе призвести до загибелі. Якщо ж всі умови знаходяться в необхідній кількостіі повністю задовольняють потребу рослин, то в повній мірі реалізуються їхбіологічні можливості. Ці вимоги визначаються біологічноюособливістю не тільки кожного конкретного виду рослин, але і сортовимивідмінностями однієї і тієї ж культури, а їх пізнання складає першу основунаукового землеробства. Другий основою наукового землеробства є вчення прогрунтовому родючості, яке складається з наявності в грунті елементів живленняі їх доступності для рослин, водного та повітряного режимів, агрофізичних іінших властивостей.
Узгодження вимогрослин до умов середовища шляхом впливу на властивості грунту становитьтретю - головну - основу наукового землеробства.
Тільки глибоке розумінняоснов землеробства, єдності організму і навколишнього середовища дозволили успішноздійснювати заходи, спрямовані на підвищення родючості грунтів іпродуктивності сільськогосподарських культур. Знання біологічних особливостейрослин і факторів їхнього життя - обов'язкова умова для їх обробітку.
Найвищий урожайбудь культури формується при посіві в оптимальні терміни, коли всі фазирозвитку протікають при найбільш сприятливому поєднанні факторів середовища. Термінипосіву залежать від біологічних особливостей культури, цілей її вирощування,грунтово-кліматичних умов та інших факторів.
У рослинництвівважаються ранніми строки посіву, коли грунт навесні на глибині загортання насінняпрогрівається до 4-5 В° С. У цей час висівають культури раннього строку посіву:яру пшеницю, ячмінь, овес, яру жито, яру тритикале та інші культури,не відносяться до хлібним злакам (горох, сочевицю, нут, боби, люпин, гірчицю,рижик, мак, коріандр, аніс, моркву, брукву, турнепс, ріпак на насіння, суріпицю,однорічні та багаторічні трави: бобові і злакові). Оптимальна температурагрунту для посіву всіх цих культур 6-8 В° С.
До надранніх посівамвідносяться В«грязьовийВ». Його здійснюють розкидним способом по сирій поверхнігрунту. Застосовують при посіві в загонах для отримання раннього зеленого корму длясвиней у літніх таборах. Використовують для цього насіння вівса, гороху, еспарцету таінших культур. Надранній посів по В«черепкуВ» проводять при переходісередньодобових температур через 0 В° С по В«випавВ» озимим після перезимівлі.
Середні терміни використовуютьдля посіву теплолюбних культур, які погано переносять або не переносятьранньовесняні і літні заморозки.
При прогріванні грунту на10-12 В° С висівають кукурудзу, просо, гречку, сою, рицину, кабачки, гарбуз,чумизу, могар, суданську траву, однорічні кормові культури і картопля.Пізні весняні строки посіву проводять при прогріванні грунту до 12-15 В° С.Висівають самі теплолюбні культури: сорго, квасоля, арахіс, кунжут, кавуни,дині, рис, бавовник.
Влітку в пожнивних іпоукосних посівах висівають кукурудзу, просо, гречку, картоплю ранній, турнепс,однорічні та багаторічні злакові трави.
Посів в літньо-осіннітерміни проводиться при зниженні середньодобових температур до 14 В° С за 50 днів допереходу температури через 5 В° С. У ці терміни висівають озимі культури: пшеницю,жито і рапс.
Пізні посіви (під зиму)проводять при стійкому зниженні температури грунту до 3-4 В° С. Застосовують їх впервинному насінництві для оздоровлення рослин пшениці від курній головні, атакож для посіву соняшнику, кормової моркви й буряка.
Зимові посівипідрозділяють на ранній і пізній. Їх проводять при глибині сніжного покривала до15 см. Ранній посів взимку проводять, коли поверхня грунту промерзає на 5 см.Попередньо поле обробляють лущильником, зламуючи перших осінніх кіркудля освіти шорсткої поверхні і кращого накопичення снігу.Шорсткість слабшає опір поверхні на злам під впливом дисківзернопрессовой сівалки. Пізній зимовий посів можна здійснювати вручну або завикористанням спеціальних сошників у вигляді ланцюга бензопили, прорізаючи слід 2-3см.
Кожна культурависівається з встановленою для неї нормою висіву. Вона залежить від географічноїмісцевості, погодних умов, засміченості полів бур'янами, способу посіву,родючості грунту, крупності насіння, вологості грунту, строку сівби, якостінасіння і т.д.
Густота посіву зернових вмлн./га В.З.: пшениця, ячмінь, овес, жито - 4-7, гречка та просо 2,5-4,0,кукурудза на зерно - 0,03-0,06 і ​​на силос 0,11 і т.д. Посів мелкосеменнихкультур здійснюється за масою кг/га насіння по 100% посівної придатності. ВОстанніми роками розрахунок норми висіву проводиться з урахуванням виживаності рослиндо прибирання, з урахуванням сили росту і призначення посіву (насіння, фураж, крупа іт.д.).
Оптимальна глибиназагортання насіння повинна забезпечувати нормальне проростання насіння, своєчасне ідружне поява сходів і подальший нормальний ріст і розвиток рослин.Вважається, що глибина закладення повинна бути в десять разів більше діаметру насінняпо ширині і товщині. Зернові культури висівають на глибину від 3 до 7 см.
При розміщенні насіннявраховують потребу рослин у волозі і їжі, освітленості, кращомугазообміну, меншою засміченості бур'янами і догляду за посівами.
У рослинництвірозрізняють найбільш густий, середньо густий, рідкісний посів. Зернові культуривідносяться до культур густого посіву - 25-15 см2, просо та гречка - середньогустий - 40-25 см2, рідкісний посів - кукурудза - 200-300 см2 і найрідкісніший -20000 см2.
Способи посіву:вузькорядного - 7,5-11 см, рядової - 15-20 см, черезрядний 15х30, стрічково-рядовий30х15х15х30 см, перехресний 15х15, стрічково-розкидному 7,5-7,5-7,5 см,широкорядний 30, 45, 60, 70, 90 і т.д.см. Широкорядний посів підрозділяють нарослинництві на пунктирно-широкорядний, гніздовий і квадратно-гніздовий.
2. Фізіологічніоснови зимостійкості. Фази загартування озимих культур
Озимі культури -однорічні рослини, нормальний розвиток яких пов'язаний з умовами перезимівлі- Дією зниженої температури (від 0 до 10 В° С) протягом 30-70 діб ібільше. Озимі культури висівають восени і отримують урожай зерна на наступнийрік. При весняному посіві озимі культури формують кореневу систему і надземнівегетативні органи - листя, пагони кущіння, але не плодоносять. Посіянінавесні яровізірованнимі насінням (підданими впливу зниженоїтемператури), озимі культури дають урожай в рік посіву. Озимі культури мають 2періоду активної вегетації: осінній (45-50 сут) і весняно-літній (75-100 сут).Між цими періодами рослини перебувають у стані спокою. Восени в результатіскладних біохімічних і фізіологічних процесів рослини набувають загартування,тобто стійкість до низьких температур і ін несприятливих умов.Існують так звані дворучки (деякі сорти пшениці, вівса, ячменю іін), що представляють проміжну форму між озиминою і яровими рослинами.Вони нормально розвиваються і дають урожай зерна як при осінньому, так і привесняному посіві.
Група озимих культурвключає хліба - озимі пшеницю, жито, ячмінь; олійні рослини сімействахрестоцвітних - озимина рапс, суріпицю, рижик; бобові - озиму вику. У світовомуземлеробстві найбільш поширена озима пшениця - основна хлібна рослинаЄвропи і США. Озиме жито вир...
