СУЧАСНІ МЕТОДИ ДОГЛЯДУ ЗА молодняку ​​свиней
Зміст
Введення
1. Догляд запоросятами-сосунами
1.1 Останнідослідження з формування гнізд
1.2 Методика відбирання поросят
2. Зміств послеот'емний період
2.1 Сучаснісистеми утримання от'емишей
2.2 Параметримікроклімату
Висновок
Списоквикористаної літератури
Введення
Генетичний потенціал сучасних порід свиней за відгодівельними та м'яснимиякостям досить значний. Наприклад, середньодобовий приріст живої маси уних становить 800 г і більше, витрати кормів на 1 кг приросту не перевищують 3,0-3,2 кг комбікорму, вміст м'яса в туші свиней складає 62-64%.Однак такі показники тварин зазначають тільки при оптимальних умовах їхгодівлі та утримання. Гармонізація кормленческіе, разведенческие, а такожтехнологічної складових виробництва свинини є необхідною умовоюрентабельності галузі, її подальшого прогресу (Шейко І., 2004).
Передумови високої швидкості росту, репродуктивної здатності і м'ясноїпродуктивності свиней на відгодівлі створюються в ранньому періоді їх життя.Недооцінка цієї закономірності або економія на вирощуванні поросятобертаються неминучим зниженням ефективності і погіршенням економічнихпоказників галузі. Формуванню тварини з високою продуктивністю і міцноюконституцією повинна сприяти раціональна система вирощування молодняку ​​зурахуванням біологічних особливостей росту та розвитку (Кошелева Г., 2004).
1. Догляд за поросятами-сосунами
Новонароджений молодняк в перші дні життя дуже чутливий допротягам, низькою температурі, підвищеній вологості, високої концентраціїаміаку, вуглекислого газу і іншим отруйним газам, так як службові проходипостійно посипають негашеним вапном. Приміщення для поросят має бутичисте, світле, сухе (відносна вологість не вище 70%) і тепле.Температурний режим у місцях відпочинку поросят-сосунов в перші дні життя повиненбути 28-32 Вє С з поступовим зниженням до відбирання до 24 Вє С. Тому всвинарниках маточниках крім загальної системи опалення виробничогоприміщення необхідно мати місця для відпочинку поросят сосунов, обладнанісистемою локального обігріву Досягається це шляхом влаштування калориферної печіабо інфрачервоного опромінення. У свинарниках для поросят бажано влаштовуватипіл і забезпечувати їх рясною підстилкою. Це попереджає захворюваннялегких і сприяє кращому росту поросят (їх жива маса зазвичай вище на20-30%). (Турчанов С., 2007).
Згідно розробленій методиці в конеплемзаводе "Орловщина"Новомосковського району Дніпропетровської області був проведенийнауково-господарський досвід з вивчення взаємозв'язку способів обігріву лігвапоросят-сосунов з їх ростом і розвитком.
Оптимальну температуру в лігві маточника для тварин I групипідтримували за допомогою електрокалорифера, для II-за допомогою інфрачервонихламп, III групи - підпільного обігріву напругою 36 вольт Свиноматок ж іпоросят-сосунов IV групи містили в розбірних станках на піску і підстилці зсоломи.
Відхід поросят на 21-й день склав: по I групі - 30 гол. (12,5%), II -26 гол. (9,8%), 111-18 гол. (6,3%) і IV групі-гол. (3%), щовідповідно менше, ніж у I групі - контрольної.
Схоронність поросят на 21-й день їх життя склала: у групі - 89,5%, уII - 90,6, в III - 94 і IV групі - 98% (Чертков Д., 2004).
Відомо, що існує кілька систем годування новонародженихпоросят. Найпоширенішою є однофазна технологія годування ззастосуванням універсального корму для поросят періоду від народження до 45-денноговіку. Універсальність полягає в тому, що один і той же кормзгодовується малюкам гак у підсисний період, так і протягом двох тижнів післяїх відбирання від свиноматок. Однак підсисний і послеот'емний періоди вимагаютьдеяких відмінностей у підходах до питань годівлі поросят, особливо якщоіснують проблеми з вродженою їх слабкістю або ставиться мета добитися більшевисоких результатів по збереженню і швидкості росту.
Завдання підгодівлі поросят у підсисний період полягає в компенсаціїдодатковим кормом дефіциту молока, так як потреба поросят в їжі неповністю заповнюється молочністю свиноматок, яка після 3-тижневоїлактації найчастіше починає знижуватися, а також в плавному переході поросят зматеринського молока на твердий корм з рослинними компонентами, тобто впідготовці їх травний тракт до перетравлювання сухих кормів.
Застосування престартерного годування поросят в предот'емний період ввіці 3-4 тижнів необхідно для стимуляції розвитку їх травноїсистеми, яка у поросят сосунов пристосована виключно молокасвиноматок. Основними компонентами цього молока є молочний білок(Казеїн), молочний цукор (лактоза) і жири, що містяться в ньому в тонкодисперсномвигляді. Протягом перших тижнів життя травна система поросятадаптується до засвоєння (розщеплення) цукрів немолочного походження,крохмалю, білків, відмінних від казеїну, і неемульгованих жирів. Цей процеспризводить до формування кишкового мікробіоценозу, що дозволяє доросломутварині максимально засвоювати живильні речовини корму. Ранній синтезтравних ферментів, таких, як сахароза, мальтаза і амілаза, може бутистимульований споживанням престартерного корму. Це дуже важливо, оскількинаявність сформувалася травної системи у 2-місячних поросят-от'емишейдопоможе уникнути серйозних порушень, пов'язаних з раптовою зміною типугодування при їх відлученні від свиноматки.
У цей період необхідно прагнути створювати всі умови для успішноїадаптації поросяти до зовнішнього середовища. Для цього періоду корм-престартер повиненбути більш високої якості і спрямований на максимальне засвоєння при щенерозвиненою травній системі у поросят.
Престартер повинен містити тільки легкозасвоювані компоненти ізбалансований таким чином, щоб у поєднанні з материнським молоком міг даватимаксимальну віддачу. Це дозволяє швидше привчати поросят до поїдання сухогокорму і краще підготувати їх до відбирання від свиноматок.
Підвищене споживання поросятами підгодівлі веде до більш ранньогорозвитку їх травного тракту. Чим раніше привчені поросята до сухогокорму, тим швидше й інтенсивніше у них відбувається процес відновлення ізбільшення довжини ворсинок кишкового тракту після відлучення. При такій технології упоросят краще формується абсорбуюча поверхню кишкового тракту іферментна система, вони краще використовують материнське молоко і престартер,отже, краще розвиваються. Тварини, які споживали підгодівлю в більш ранньомувіці, краще переносять перехід від молока свиноматки до рослинної їжі привідлученні і пов'язаний з цим стрес, що, в свою чергу, сприятливо позначаєтьсяна споживанні корму не тільки в послеот'емний період, але і в наступніперіоди вирощування, сприяючи більш швидкому зростанню поросят.
Кількість споживаного поросятами престартерного корму в підсиснийперіод робить істотний вплив на рівень споживання ними корму післявідбирання. Малюки, що поїдають більшу кількість престартерного корму, вподальшому швидше адаптуються до сухого годування, та й фізично розвиваютьсянабагато краще. В ідеальному варіанті норма на одного поросяти перед відбиранням увіці 28 днів має становити 500 г престартера в день. Це в тому випадку, коли він по кормовій і біологічної цінності максимально наближений домолоку свиноматки. Зазвичай же поросята споживають не більше 100-200 г підгодівлі в день (Кошелева Г., 2004).
Наприклад, в колгоспі імені Фрунзе для підвищення ефективності виробництвасвинини постійно вдосконалюється технологія, при цьому велика увагаприділяється організації вирощування здорових поросят з високою швидкістю росту.
Відйом поросят від свиноматок у господарстві проводиться в місячному віці.Поросята-от'емишей на дорощування надходять з живою масою 7,5-8,5 кг. У підсисний період їх середньодобовий приріст живої маси становить 215-230 м. Раніше він не перевищував 170 р. Такого рівня середньодобового приросту в господ...
