Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Ботаника и сельское хоз-во » Силосування рослин

Реферат Силосування рослин

Міністерство аграрноїполітики України

Харківськадержавна зооветеринарна академія

Кафедра годівлі такормовиробництва

Реферат на тему:

В«Особливості технологіїсилосування окремих видів рослин В»

Роботу підготував:

Студент 3 курсу 9 групиФВМ

Бочеренко В.А.

Харків 2007


План

1.Особливостітехнології силосування окремих видів рослин. Склад і поживність силосу

2.Комбінованийсилос

3.Застосуванняхімічних препаратів при силосуванні бобових рослин

4.Механізаціяпроцесів силосування


1. Особливості технологіїсилосування окремих видів рослин. Склад і поживність силосу

Дляприготування силосу використовують різні види рослин, серед яких найбільшшироке поширення одержали кукурудза, соняшник, сорго, суданськатрава, озиме жито, злаково-бобові суміші, зелена маса природних і сіянихкормових угідь. Крім того, в практиці кормовиробництва використовують новісилосні культури - ріпак, борщівник Сосновського, рожу, гречку Вейріха,Сільфій пронзеннолістную та ін

Кукурудза. Відноситься долегкосілосующімся рослинам. Є широко поширеною силосноїкультурою і вирощують у багатьох районах нашої країни. При оптимальнихумовах агротехніки урожай зеленої маси становить 350-600 ц/га, а назрошуваних землях - 1000-1200 ц/га. Кукурудза практично до кінця вегетаціїнакопичує живильні речовини. Наприклад, якщо прийняти за одиницю збіркормових одиниць з гектара посіву кукурудзи у фазі цвітіння, то в періодмолочно-воскової стиглості він складе 1,5, а при воскової стиглості зерна - 1,8рази більше.

По мірідозрівання кукурудзи істотно змінюється співвідношення морфологічних частинрослини, збільшується маса зерна в качанах, що підвищує енергетичнуцінність корму. Наприклад, у фазі викидання волоті листя займають 58%,стебла - 42%; на початку утворення зерна: листя - 45%, стебла - 46% і качани- 9%; в молочну стиглість зерна - відповідно 33, 28 і 39%; умолочно-воскової стиглості - 31, 25 і 44% і в воскової стиглості - 25, 29 і 46%.У фазі викидання волоті в 1 кг зеленої маси кукурудзи міститься 0,15-0,18корм, од., у фазу молочно-воскової стиглості зерна - 0,31 корм. од. Ззбільшенням віку кукурудзи вміст каротину зменшується. Якщо в періодвикидання волоті у зеленій масі кукурудзи міститься 40-50 мг/кг каротину,то при молочно-воскової стиглості зерна - тільки 15-20 мг/кг.

Тому насилос кукурудзу доцільно прибирати у фазі молочно-воскової стиглості зерна. Вцей період вологість зеленої маси коливається від 65 до 78%.

Кукурудзає теплолюбної культурою, не витримує заморозків. Пошкодженузаморозками кукурудзу слід негайно прибирати на силос, так як підмерзлілистя швидко підсихають, в результаті чого втрачається значна частина протеїнуі каротину. З цієї причини збирання кукурудзи в північних районах країни починаютьв більш ранні фази вегетації - молочної та молочно-воскової стиглості зерна.

Присилосуванні зеленої кукурудзи високої вологості (80-85% і вище) корм, якправило, виходить перекісленіе (рН 3,5-3,8), часто з наявністю масляноїкислоти. Втрати поживних речовин від чаду і витоку соку нерідко досягають30% і більше. У цьому випадку для підвищення якості силосу доцільнододавати 10-15% подрібненої соломи.

Технологіясилосування полягає в наступному. На дно траншеї ями) укладають солом'янурезку шаром 80-100 см, потім зелену масу кукурудзи шаром 30-40 см, потімсолому шаром 10-20 см, на яку укладають кукурудзу шаром 30-40 см, і т. д.Верхній шар укладають тільки з кукурудзи. Масу добре ущільнюють і ізолюютьвід повітря. Солома для силосування повинна бути без ознак псування.

У південнихрайонах країни після збирання кукурудзи на зерно залишилися листя і стеблаподрібнюють і силосують. У цьому випадку вологість маси і складає не вище50-60%. При силосуванні в чистому вигляді додають воду або силосують спільно зВисоковологе кормовими культурами - баштанними, відходами овочівництва, бадиллямбуряка в кількості 15-20% по масі.

Надійнимспособом консервування качанів кукурудзи є силосування їх у фазівоскової стиглості зерна. Силосуйте качани необхідно відразу ж після збирання,подрібнивши їх до стану мезги, і зберігати в облицьованих спорудах з хорошоюгерметизацією.

Початки вфазі воскової і повної стиглості добре силосуйте з неогрубілою бобовимитравами і з подрібненими плодами кормових баштанних культур. Ці добавкипокращують поедаемость свинями та птицею силосованих качанів і підвищують їхбіологічну цінність. Склад і поживність кукурудзяного силосу в середньомупредставлені в таблиці 66.

Соняшник -легкосілосующаяся культура, яку обробляють на силос в багатьох зонахкраїни, морозостійка. Урожайність соняшнику знаходиться в межах 200-500ц/га і більше зеленої маси. Збирання соняшнику на силос слід починати впочатку цвітіння до половини цвітіння всіх кошиків. При більш пізньої прибираннюстебла швидко грубіє, кількість клітковини різко зростає, нижні листкипідсихають і обламуються. Тому силос виходить невисокої якості.

Поживність1 кг силосу з соняшнику становить в середньому - .18 корм. од. (2,1 МДжобмінної енергії) і 15 г перетравного протеїну. Для підвищення протеїновоїцінності силосу практикують спільні посіви соняшнику з бобовимикультурами (викою, горохом, соєю). Хорошої якості силос можна також отриматипри силосуванні соняшнику з зеленою масою конюшини або люцерни.

Сорго є гарною силосноїкультурою в посушливих і напівпосушливих зонах країни. Культура теплолюбна іпосухостійка. Урожай зеленої маси сорго становить 250-300 ц/га. В 1 кгсилосу із сорго содержітся19-0, 23 корм. од. і 9-16 г перетравногопротеїну. Сорго на силос прибирає у фазі молочно-воскової або воскової стиглостізерна. Для зниження концентрації синильної кислоти в сорго перед силосуванняйого пров'ялюють протягом приблизно 2 годин при сонячній погоді.

Озимажито. Зеленумасу озимого жита в чистому вигляді або в суміші з озимою викою використовують дляприготування раннього силосу, який згодовують тваринам у літній і осіннійчас. Урожай зеленої маси озимого жита становить 150-180 ц/га. В 1 кг силосуз озимого жита міститься М4-0, 18 корм. од. і 15-20 г перетравного протеїну.Спільні посіви: взимку жита з бобовими культурами збільшують вмістперетравного протеїну в силосі на 50-60%. Озиме жито на силос прибирають у фазіколосіння, коли худоба її погано поїдає в зеленому вигляді.

Ріпак. Зелена маса ріпакудобре силосується. При силосуванні ріпаку у ранні фази вегетації до освітиплодів силос виходить з підвищеним вмістом вологи, так як зелений ріпак вцей період містить 80-5% води. Для отримання якісного силосу в цьомувипадку рекомендується при силосуванні додавати 5-6% солом'яної різки, крімтого, на дно силосної споруди слід укладати шар солом'яному різаннятовщиною 80-100 см. Хорошої якості силос можна отримати при силосуванніріпаку у фазі початку плодоутворення. У 1 кг такого силосу міститься л 15-0,18корм. од. і 24-28 г перетравного протеїну.

Зелена масаріпаку добре силосується в суміші з однорічними і багаторічними злаковимирослинами. Наприклад, при силосуванні кукурудзи в суміші: ріпаком протеїновапоживність такого силосу підвищується на 25-30% по: рівнянню з кукурудзяним.

Злаково-бобовісуміші. Сумішіоднорічних і багаторічних трав є хорошим джерелом сировини дляприготування силосу. Овес, жито, ячмінь чистих посівів силосують рідко, хочавони добре силосуются, якщо кошени у стадії молочної стиглості, але вимагають дужещільного укладання в силососховище, щоб по можливості витіснити все повітряз їх порожнистих стебел. Частіше силосують суміші злаків з бобовими - овес з горохом,викою та ін

Бобовічистих посівів (горох, вика, соя, люпин, сераделлу) менш придатні длясилосування, ніж злакові; в суміші із злаковими силосуются добре. Найчастіше цікультури висівають у двох-, трикомпонентних сумішах з в...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок