Раціональневикористання деревних відходів
Класифікаціявідходів лісопиляння та деревообробки
Відходи,утворюються в результаті переробки сировини на підприємствах, можна підрозділитина наступні основні групи;
- горбиль і хвости обаполів і подгорбильних дощок;
- кускові: обрізки (поздовжні і поперечні), одержувані влісопилянні і деревообробці (торцеві зрізи колод і дощок), обрізки фанернихкряжів, олівці, обрізки сухих заготовок і деталей, вирізка шлюбу;
- фанерні і плиткові: обрізки шпону, клеєної фанери,деревоволокнистих і деревостружкових плит;
- всі види стружок, одержуваних при обробці заготовок і деталейна верстатах в деревообробних виробництвах;
- деревний пил і всі види тирси, одержуваних при лісопиляння,розкрої пиломатеріалів, клеєної фанери, а також при обробці заготовок ідеталей на верстатах в деревообробних виробництвах; деревний пил, отримуєтьсяпри шліфуванні деталей на верстатах і в інших процесах виробництва;
- шматки кори, одержувані в результаті окорки круглого лісу влісопильному, фанерному і целюлозно-паперовому виробництвах.
До цього перелікуслід додати значну кількість як деревних, так і інших відходівкомпозиційних матеріалів (пластмас, тканин та ін), які утворюються привиробництві меблів в численних цехах і на дільницях з виготовленнямеблів, що виникли в наше країні в останні роки.
Всі перераховані вище відходи також можна класифікувати наділові (крупнодревесние) відходи, які за своїми розмірами ще придатні длямеханічної переробки в корисну продукцію з використанням основногодеревообробного заводського обладнання, і неділові (дрібниця), якадля подальшого використання вимагає створення особливих виробництв [1].
Складдеревних відходів і масштаби використання
За відомостямиамериканських і канадських фахівців при лісопилянні відходи складають усередньому 60%. При цьому у відходи йде краща, заболонна частина деревини.
Із загальноїкількості відходів 34% припадає на важко використовувані: кору (11%), стружку(10%) і тирса (13%). Лише 26% складають великомірні відходи, які можутьслужити відмінним сировиною для целюлозно-паперової промисловості та виробництваплит.
Найбільшихрезультатів у використанні відходів домоглися країни з високорозвиненоюлісопильно-деревообробної промисловістю, яка є основнимпостачальником відходів, такі як США, Канада, Японія та країни Північної іЦентральної Європи. Цьому сприяли високий рівень концентрації таінтеграції деревообробної промисловості.
Більш повне використання круглого лісу в порівнянні з іншимикраїнами на деревообробних підприємствах США стало можливим багато в чомузавдяки широкому впровадженню корувальна верстатів і рубітельних машин, що забезпечуєвиробництво чистої тріски (без кори) більш високої якості, збільшує їївихід і знижує собівартість. За обсягом споживання відходів Канада стоїть надругому місці після США. Основна кількість відходів використовується у виробництвіцелюлози, причому одну чверть усіх використовуваних в целюлозно-паперовійпромисловості відходів складають тирсу завдяки впровадженню методу безперервноїваріння целюлози.
В обмеженою лісовими ресурсами Швеції серед відходів переважаєдеревна тріска - близько 60%, які складають сировинну основу виробництваДВП, а також ДСП.
У Фінляндії більше 85% відходів споживається в целюлозно-паперовійпромисловості [2].
Через обмежені лісових ресурсів Норвегія значно поступаєтьсяШвеції та Фінляндії за обсягом використовуваних відходів, які застосуютьпереважно для виробництва целюлози. У Норвегії в рівних частках відходиспрямовуються на виробництво плит і целюлози.
Виснаження сировинної бази лісової промисловості в більшості країнсвіту підвищило попит ЦБП на відходи, що вплинуло в свою чергу на розширеннязовнішньої торгівлі відходами. Ряд країн одночасно є експортерами таімпортерами відходів одночасно, що можна пояснити доцільністюлогістики. Тільки Канада не ввозить відходи, в той час як Японія тількиімпортує відхід, причому, в великих обсягах [3].
Росія практично не ввозить і не вивозить відходи деревини.
Існуючіметоди технологічного застосування деревних відходів
На заводах СРСР ступінь використання відходів лісопильного тадеревообробного виробництв була не висока [4]. Великі відходи, такі якгорбиль, використовувався у великих обсягах в шахтах і в якості палива.
Однак інтенсивно розвивалися різні напрямки комплексногозастосування деревних відходів, мався великий досвід їх використання [3]:
- з великих відходів виробництво щитів, паркету, ящиковоїтари, бочок;
- в меблевому виробництві для виготовлення комплектуючих деталей;
- в будівництві (виготовлення покрівельних ітеплоізоляційних матеріалів); ​​
- у виробництві ДСП і ДВП, пресованихстолярно-будівельних виробів;
- для отримання теплової та електричної енергії (простеспалювання, піроліз, отримання газогенераторного газу);
- при доочистці стічних вод від нафти фільтрацією черездеревну стружку;
- для виготовлення іграшок, виробів піротехніки, корми дляхудоби, в тваринництві як підстилку, в рослинництві в якості добрива;
- для отримання технологічних продуктів: в хімічній іцелюлозно-паперової промисловості (щавлева кислота, етиловий спирт, дріжджі,лігносульфонати).
До кінця 90-х рр.. в нашій країні існувало вже чималолісопильно-деревообробних підприємств, що освоїли технологію виробництватехнологічної тріски тріску для целюлозно-паперової промисловості з кусковихвідходів лісопиляння. Причому, з цих відходів, які є в основному заболоньчастинами деревини, отримують більш якісну целюлозу [5].
При використанні кори, отриманої в результаті мокрої окорки, виникаютьтруднощі обумовлені її високою вологістю. З цієї причини, кора на нашихпідприємствах майже не використовується і найчастіше відвозиться у відвал. В той жечас кора є цінною сировиною для виробництва дубильних екстрактів інаповнювачів при отриманні ізоляційних плит, ДСП, деревних пластиків, а вгідролізним виробництві може знайти застосування для одержання етилового спирту [4].
Використаннядеревних відходів в якості джерел енергії
У російськійпрактиці також є приклади використання відходів деревини в якості палива.Є ряд успішно діючих установок як на Уралі при металургійнихзаводах, так і в центральних районах країни.
В даний час на території Росії створені тисячі малих ісередніх лісопильних, деревообробних та меблевих малої та середньої потужності.
Для переробки утворюються порівняно невеликих обсягіввідходів потрібні енергетичні установки порівняно невеликийпродуктивності - 500 - 1000 кг/год [6].
Зарубіжні фірми Німеччини, Австрії, Фінляндії та інших країнпропонують обладнання для енергетичного використання деревних відходів зотриманням теплової та електричної енергії. Ряд вітчизняних організаційготові на значно вигідніших умовах впроваджувати енергетичні установкина деревному паливі, які комплектуються з обладнання, виробленого наросійських підприємствах.
Загальний запас деревини в Росії сягає майже 82 млрд. м 3 .Це в 4 рази більше, ніж у США, в 40 разів більше, ніж у Швеції і в 16 разівбільше, ніж у Фінляндії. Пропорційно потенційно значно вищийобсяг деревних відходів у вітчизняній лісовій промисловості. За оцінкамиекспертів тільки в енергетичних цілях в Росії технічно можливовикористовувати до 800 млн. тонн деревної біомаси щорічно [7].
Використання кори в складі відходів лісопиляння не складаютьпроблеми, т. к. кора усереднюється у складі заболонних відходів і маєприродну вологість. Доцільно також використання нацелюлозно-паперових комбінатах Високовологе відходів від окорки деревини дляенергетичних цілей, так як кількість відходів при окорке балансу досягає 15%від загальної кількос...
