РЕФЕРАТ
З дисципліни: Організаціядіяльності комерційного банку
На тему Депозитні операціїкомерційних банків
2008
ЗМІСТ
1.Види депозитів
2.Політика депозитного процента
1.ВИДИ ДЕПОЗИТІВ
З історії розвитку банківської справивідомо, що початковою формою депозитних операцій було збереження намонетних дворах, у міняйл і т.д. золотих монет в цілях їх кращого збереження. Зазберігання золотих монет власник повинен був сплачувати певнувинагороду їх зберігачу, причому останній гарантував за бажанням клієнтаповернення саме тих монет, які йому були передані на збереження. Звичайно, натаких умовах міняйли не могли здійснювати позичкові операції з отриманимимонетами, не могли отримувати прибуток, з якої вони стали б виплачувативласникам грошей проценти. Історично склалося так, що власники грошейперестали вимагати повернення тих же монет, поверталася тільки сума поміщенихгрошей. Подовжилися і терміни зберігання. Тільки тоді з'явилася можливістьвикористовувати ці позикові кошти для надання кредитів, отримувати запозички відсотки і виплачувати частину їх суми власникам грошей. Якщо до цьогоміняйли при наданні кредитів спиралися тільки на власний капітал, тотепер вони могли також використовувати позикові кошти, враховуючи умовиприміщення вкладниками коштів на депозити.
В даний час джерела коштів,поміщаються у вклади, дуже різноманітні. Це кошти на рахунках підприємств,рахунках заробітної плати робітників і службовців, рахунках державних установ іпідприємств, які тимчасово не використовуються, але повинні знаходитися на рахунку. Зточки зору банківської техніки вклади можна поділити на три групи:безстрокові (до запитання), строкові та ощадні вклади. Залученібанками кошти різноманітні за складом. Головними їх видами є кошти,залучаються банками в процесі роботи з клієнтурою (так звані депозити),і засоби запозичені в інших кредитних установ.
Депозит (від латинського depositum - річ, віддана на зберігання) - це економічні відносини з приводупередачі коштів клієнта в тимчасове користування банку.
Сучасна банківська практикахарактеризується великою різноманітністю вкладів депозитів і депозитних рахунків.Це обумовлено прагненням банків, в умовах сегментованоговисококонкурентного ринку найповніше задовольнити попит різних групклієнтів на банківські послуги і залучити їх заощадження та вільні грошовікапітали на банківські рахунки.
За економічним змістом депозитиможна розділити на групи:
В·депозити до запитання;
В·строкові депозити;
В·ощадні вклади;
В·цінні папери.
Депозити можна класифікувати також і заіншими ознаками: за термінами, за видами вкладників, умовам внесення і вилученнязасобів; сплачуються відсоткам; можливості отримання пільг за активнимиопераціями банку та ін Депозити до запитання представлені різнимирахунками, з яких їх власники можуть отримувати гроші на першу вимогушляхом виписки грошових і розрахункових документів. До депозитів до запитання ввітчизняній банківській практиці відносяться:
В·кошти, що зберігаються на розрахунковихі поточних рахунках державних, акціонерних підприємств, різних дрібнихкомерційних структур;
В·кошти фондів різногопризначення в період їх витрачання;
В·кошти в розрахунках;
В·кошти місцевих бюджетів і нарахунках місцевих бюджетів;
В·залишки коштів накореспондентських рахунках інших банків.
Перевагою депозитних рахунків дозапитання є їх висока ліквідність. Гроші на такі рахункизараховуються і знімаються в міру здійснення господарських та інших операцій,розкритих в грошовому вираженні на цих рахунках. Основний недолік -відсутність сплати відсотків по рахунку або дуже невисокий відсоток. Такимчином, особливості депозитного рахунку до запитання можна охарактеризуватинаступним чином:
В·внесок та вилучення грошейздійснюється в будь-який час без будь-яких обмежень;
В·власник рахунку сплачує банкукомісію за користування рахунком у вигляді твердої місячної ставки або у відсотках додебетовому обороту по рахунку;
В·банк за зберігання грошових коштівна рахунках до запитання сплачує невисокі процентні ставки, або взагаліне платить (кошти в розрахунках).
У світовій банківській практиці поряд ззвичайними депозитними рахунками до запитання широкий розвиток отримали таківиди депозитних рахунків до запитання, як нау-рахунки і засвідчені чеки(США);
Нау-рахунки - це депозитні рахунки дозапитання, на які можна виписувати розрахункові документи на користь третіхосіб. Ці рахунки поєднують принцип ліквідності з можливістю отримання доходів увигляді відсотків. Ці рахунки відкриваються тільки приватним особам і безприбутковимфірмам.
Рахунки засвідчених чеків - цедепозитні рахунки до запитання, на яких відокремлюються грошові коштидля оплати засвідчених чеків. Останні являють собою чеки, на якихбанк робить особливу відмітку про наявність коштів для їх оплати. У вітчизнянійпрактиці цей вид розрахункових чеків мав назву В«розрахункові чеки, акцептованібанком В». В даний час аналогом цих рахунків можна вважати рахунки, на якихзберігаються грошові кошти для оплати чеків з лімітованих чекових книжок.
Строкові депозити та ощадні вкладипредставляють найбільш стійку частину депозитних ресурсів. Строкові депозити -це грошові кошти, внесені в банк на фіксований термін. Вониподіляються на:
В·власне-строкові депозити;
В·депозити з попереднімповідомленням про вилучення коштів.
Власне строкові депозити за термінамизберігання коштів поділяються на депозити з терміном:
В·до 30 днів;
В·від 30 до 90 днів;
В·від 90 до 180 днів;
В·від 180 до 360 днів;
В·понад 360 днів.
За строковими вкладами з попереднімповідомленням про вилучення коштів банки вимагають від вкладника спеціальногозаяви на вилучення коштів. Терміни подачі таких заяв заздалегідьобумовлюються і відповідно, їм встановлюється величина відсотка подепозитом. Строки повідомлення про вилучення коштів можуть варіюватися від 7 днів додекількох місяців в залежності від терміну депозитного вкладу. Прикладом депозитуз попереднім повідомленням може бути депозит з графіком витрачаннягрошових коштів. Таким чином, строковий вклад (депозит) має чітковизначений термін, по ньому сплачується, як правило, фіксований відсоток івводяться обмеження по достроковому вилученню вкладу. При вилученні вкладу ранішеобумовленого терміну банк стягує штраф в сумі заздалегідь обумовленого відсоткавід величини депозиту і терміну вилучення.
Найбільш характерними особливостямистрокових вкладів і депозитів є:
В·не можуть використовуватися длярозрахунків і на них не виписуються розрахункові документи;
В·кошти на рахунках обертаютьсяповільно;
В·сплачується фіксованийвідсоток; максимальний рівень процентної ставки в окремі періоди можерегулюватися центральними банками;
В·встановлюється вимога щодопопередньому повідомленні вкладником банку про вилучення грошей.
Ощадні рахунки (вклади) не маютьфіксованого терміну. Найбільш поширеними видами персональних депозитнихрахунків є ощадний вклад з книжкою. Він характеризується:
В·відсутністю фіксованого термінузберігання грошових коштів;
В·не вимагає попередження провилучення коштів;
В·при внесенні і знятті грошей зрахунки пред'являється ощадна книжка, в якій відображається рухзасобів.
У вітчизняній банківській практиціощадні рахунки відкриваються тільки фізичним особам. У зарубіжній практицітакі рахунки відкриваються також некомерційним організаціям і діловим фірмам.Сплачуються за ощадними рахунками відсотки зазвичай нижче, ніж по терміновихдепозитами.
Існують різні види ощаднихвкладів, що відкриваються фізичним особам: термінові, термінові з додатковимивнесками; виграшні; грошово-речові виграшні; цільові поточні, зпопереднім повідомленням про вилучення коштів...
