Зміст
1.Почвообразующиепороди як основа мінеральної частини грунту
2.Чорноземилісостепової та степової зон, їх характеристика, використання. Заходи щодопідвищенню і збереженню родючості
3.Значеннябагаторічних трав як попередників у сівозмінах
4.Характеристикамінеральних добрив
5.Системидобрив у сівозміні
1. Почвообразующиепороди
як основа мінеральної частини грунту
Грунтом називається самостійне природне тіло, що утворилося вВнаслідок зміни верхньої частини земної кори під тривалим і спільнимвпливом рослинних і тваринних організмів, клімату, рельєфу, а такожвиробничої діяльності людини.
Грунт грає велику роль в природі і в житті людськогосуспільства. З одного боку, завдяки тому, що рослини засвоюють воду іпоживні елементи з грунту, вона є необхідною умовою розвиткурослин, з іншого - самі рослини служать їжею для тварин і людини.Отже, грунт як продукт життя одночасно служить умовою подальшогорозвитку життя на Землі.
Грунт - це основний засіб сільськогосподарського виробництва таоб'єкт праці. Сільське господарство цілком побудовано на її використанні. Врослинництві - це середовище для розвитку рослин. Тваринництво розвиваєтьсяна основі продукції рослинництва. У землеробстві, яке створює сприятливіумови для росту і розвитку рослин, грунт служить об'єктом праці.
Таким чином, всі галузі сільського господарства пов'язані звикористанням грунту, тому знання її складу, властивостей, поширення ташляхів підвищення родючості - необхідна умова розвитку сільськогосподарськоговиробництва
Грунтоутворення являє собою складний процес перетворенняматеринської породи в грунт, різко відрізняється від вихідної породи зовнішнім виглядомі властивостями Необхідна умова грунтоутворення - поселення на породі живихорганізмів Для їх розвитку, в свою чергу, потрібна деяка кількістьвологи та елементів живлення в доступній формі Те й інше з'являється в породі вВнаслідок її фізичного і хімічного вивітрювання Процес перетворення породив грунт безперервний, він залежить від взаємодії материнської породи зпоселилися на ній організмами і протікає в такий спосіб.
При поселенні рослин відбувається пересування елементів живленняз товщі породи і накопичення їх в її верхній частині. Ці процеси здійснюютьсяпід впливом кореневої системи рослин, яка проникає в глиб породи,поглинає розсіяні в ній фосфор, калій, кальцій та інші елементи живлення,перекачує їх вгору в зону максимального поширення коренів і внадземну частину.
Після відмирання рослини розкладаються, а знаходяться в нихелементи живлення переходять у вільний (рухоме) стан. При цьому частинаелементів вимивається атмосферними опадами вниз, інша закріплюється у верхнійчастини породи, а третя засвоюється новими поколіннями рослин
При розкладанні рослинних залишків (кореневих, нагрунтових)відбувається утворення складних органічних сполук, які називаються перегноєм або гумусом. Гумус поступово накопичується у верхній частині породи,надаючи їй темне забарвлення і нові властивості. Одночасно з утворенням гумусуйде і процес розкладання (мінералізації) його мікроорганізмами.
Розглянуті вище два явища - накопичення у верхній частині породиелементів живлення, утворення гумусу та руйнування його з втратою частини продуктівруйнування - називаються біологічним кругообігом речовин і складаютьсутність грунтоутворювального процесу. Завдяки цьому круговороту породанабуває якісно нову властивість - родючість.
Характерна риса грунтоутворення також синтез мінеральнихсполук - простих солей і глинистих мінералів - під впливом організмів,продуктів їх розпаду і атмосферних чинників Одночасно з синтезом йде іруйнування мінералів, тому мінералогічний склад грунту інший, ніжмінералогічний склад материнської породи.
2. Чорноземилісостепової та степової зон, їх характеристика, використання. Заходи щодопідвищенню і збереженню родючості
Пануючі типи грунтів - чорноземи. У північній частині зони єсірі лісові грунти. При засоленості материнських порід або близькому заляганнігрунтових вод відбуваються процеси засолення або розсоленням. У таких випадкахутворюються солончаки, солонці або солоди.
На погано дренованих територіях спостерігається заболочення зутворенням болотних грунтів переважно низинного типу. У південній частині зонизустрічаються темно-каштанові грунти.
Чорноземи. Необхідні умови утворення чорноземів наявність добрерозвиненою лучно-степової і степової трав'янистої рослинності, щорічнозалишає велику кількість органічних залишків; інтенсивний розвитокбактерій, гуміфіцірующіх органічні залишки, своєрідний гідротермічнийрежим, при якому немає наскрізного промивання грунтового профілю, а у верхній йогочастини спостерігається чергування періодів зволоження грунту з періодами висихання,насиченість грунту підставами
Коренева система лучно-степової трав'янистої рослинностіпоширюється на значну глибину, тому при розкладанні кореневихзалишків гумусові речовини закріплюються в значному по товщині шарі, що сприяєутворення потужного гумусового горизонту. Сам процес гуміфікації відбувається зутворенням великої кількості гумінових кислот, які закріплюютьсяпідставами в зоні утворення, внаслідок чого накопичується значнакількість гумусу
Фульвокислоти утворюються в невеликій кількості, до того ж вонипорівняно швидко конденсуються і переходять в гумінові кислоти Пересуваннямалоконденсірованних форм гумусових речовин за профілем обмежена, оскількипромивної тип водного режиму відсутня У зв'язку з цим алюмосилікатних частинагрунту не руйнується і елювіальні процеси не виражені Вимиваються лишекарбонати кальцію і магнію, які на деякій глибині осідають і утворюютьгоризонт карбонатного іллювія. Одночасно з цим у верхній частині профілювідбувається синтез вторинних мінералів і утворення органо-мінеральнихз'єднань
Таким чином, основні особливості утворення чорноземів -накопичення гумусу в значній товщі профілю, вимивання на деяку глибинукарбонатів і утворення горизонту карбонатного іллювія, а також відсутністьпроцесів руйнування і виносу алюмо-силікатної частини
Карбонати зустрічаються і в вищерозміщених горизонтах, при цьому глибиналінії скипання при дії кислотою залежить від підтипу чорнозему.
Характерний морфологічна ознака чорноземів - наявність кротовин,ходів, зроблених ховрахами. У верхній частині профілю ці ходи заповненівинесеним знизу матеріалом материнської породи, а в нижній, навпаки, опущеноїзверху масою гумусового горизонту.
Таким чином, для профілю цілинних чорноземів характерні великайого потужність, потужний гумусовий горизонт, добре виражена зерниста абогрудкувате-зерниста структура у верхній частині профілю, поступові переходиодного горизонту в інший та наявність в профілі карбонатів.
У чорноземах енергійно проходять процеси нітрифікації,тому вміст рухомих форм азоту значне, але сильно змінюється впротягом вегетаційного періоду.
Механічний склад чорноземів однорідний по профілю, змістмулистих і колоїдних частинок велике і приблизно однакове у всіх генетичнихгоризонтах. Верхня частина профілю має добре виражену зернисту абогрудкувате-зернисту структуру.
Класифікація Чорноземи ділять на ряд підтипів і пологів за ступенемвираженості процесів черноземообразованія.
Вплив тривалого використання чорноземів в сільському господарствіна їх властивості. Старопахотних чорноземи істотно відрізняються від цілиннихдеякими хімічними і фізичними властивостями.
Агрономічна оцінка чорноземів і заходи, що підвищують їхродючість .Чорноземи мають ряд властивостей, що визначають їх високу родючість. Цевелика потужність гумусового горизонту, високий вміст гумусу, азоту таелементів мінерального живлення, сприятлива реакція, велика ємністькатіонного поглинання, ...
