Федеральне ДержавнеОсвітнє Установа
вищогопрофесійної освіти
В«ОренбурзькийДержавний Аграрний Університет В»
Юридичнийфакультет
Кафедраземельного права
Курсова робота
по предмету:Аграрне право
на тему:
Правоверегулювання соціального розвитку села
Виконав: студент
31 групи СПО
лотхи Михайло
Оренбург, 2010
ЗМІСТ
Введення
1. Соціальні проблеми сільського господарства
2. Правове регулювання соціальногорозвитку села
3. Моніторинг соціально-трудової сфери села
Висновок
Список використаних джерел
ВСТУП
Перш ніж приступити дорозгляду основних питань курсової роботи, необхідно звернути увагу нато, чому така тема як правове регулювання соціального розвитку села такактуальна в даний час. Перш за все, слід розглянути саме проблемиправового регулювання соціального розвитку села, від якого і залежить всеподальший розвиток села і всього сільськогосподарського виробництва в цілому,підвищення престижності праці в сільському господарстві та приріст населення на селі,і зростання його матеріального добробуту.
Якщо брати середньостатистичнесело на території Російської Федерації то можна з упевненістю сказати, що люди,проживають в ньому, практично позбавлені елементарних умов життя ідіяльності. За останній час дуже сильно звузилася соціальна сферазабезпечення сільських жителів, що стосується освіти, дитячих дошкільнихустанов, культурного багатства і лікувальних установ. [1]
У зв'язку з цим можнасказати, що основні проблеми соціального розвитку села пов'язані з підвищеннямрівня життя сільського населення, раціональної соціальної політики,забезпеченням сприятливих умов праці, розробка і фінансування програмпо соціальному розвитку села. Підвищення рівня добробуту населення на селіпризведе до скор
очення бідності і що особливо важливо викорінення причин її породжують.
На даний момент, принових ринкових та товарно-економічних відносинах російське селопристосовується до розвитку в умовах різноманіття форм власності. Створюютьсясільськогосподарські товариства, акціонерні товариства, сільськогосподарськікооперативи, також сформувався фермерський сектор. Однак подальшепросування реформ в агропромисловому комплексі, створення умов дляфінансової стабілізації становища сільськогосподарських товаровиробників, атакож поліпшення середовища проживання і життєдіяльності сільських трудівників серйозностримуються проблемами соціального розвитку села. Метою реформуванняаграрної сфери є: 1) забезпечення гідного рівня життя і сприятливихумов праці сільського населення; 2) збільшення внеску вітчизняногосільськогосподарського товаровиробника в забезпечення продовольчоїбезпеки країни. Це вимагає вирішення широкого кола соціальних проблем селаі їх адекватного правового регулювання.
Метою написання курсовоїроботи є дослідження правових норм щодо забезпечення сприятливих умовпраці, гідного життя і вільного розвитку сільського населення,формулювання теоретичних висновків. Аналіз законодавства, що регулюєвідносини по соціальному розвитку села. Досягнення зазначеної мети за допомогоюнаступних завдань:
- дослідження соціальнихпроблем сільського господарства і розвитку села;
- дослідитимоніторинг соціально-трудової сфери села;
- розглядправового регулювання соціально - трудового та соціально - культурного розвиткусела.
Ускладнення мети ізавдань, поставлених курсовій роботі, посилюється відсутністю в РосійськійФедерації на даний момент закону, що регулює соціальний розвиток села, атакож інших правових досліджень стосуються соціального розвитку села.
1. СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СІЛЬСЬКОГОГОСПОДАРСТВА
В даний час в країні закинуто20 млн. га землі, що має сільськогосподарську цінність. Залучення їх в оборотпри існуючому рівні врожайності може забезпечити продуктами харчування до 5млн. чоловік. Сільськогосподарське виробництво в чому залежить від станусоціальної сфери села, охоплює інтереси майже 39,5 млн. чоловік,проживають у сільській місцевості. Умови життєдіяльності впливають не тільки наефективність їх праці, але і на ставлення до політики держави.
Кризова ситуація в соціальній сферісела стала формуватися в середині 80-х рр.. Більш низький рівень якостіжиття сприяв формуванню міграційних настроїв жителів, знижуваврівень їхньої економічної зацікавленості. Сільське господарство не забезпечувалопотреб країни. З метою подолання негативних тенденцій було прийнято низкузаконів, в яких проголошувалася пріоритетність розвитку села, визначалисяосновні положення щодо зміцнення матеріально - технічної бази агропромисловогокомплексу та соціальної сфери.
Прискорені темпи соціально -економічного розвитку повинні були забезпечуватися за рахунок встановленняпропорцій інвестицій на Федеральному та місцевому рівнях, вдосконаленняфінансової, кредитної, ресурсної політики і системи державної підтримки.Передбачалося фінансування з федерального бюджету соціальноїінфраструктури на селі, в тому числі будівництво житла, шкіл та дошкільнихустанов, об'єктів культури й охорони здоров'я, автомобільних доріг, електрофікаціі,газифікації, телефонізація, радіофікація, водопостачання [2].
Ці закони з'явилися юридичнооформленими довгостроковими програмами соціально - економічного розвиткусільського господарства країни.
Для їх реалізації урядом 4Січень 1991 були прийняті відповідні постанови, які містятьконкретні плани і заходи із соціального розвитку села, а також програма«³дродження російського селаВ», яка передбачає поліпшення житлових ісоціально - побутових умов сільського населення. Передбачалося щорічнозбільшувати обсяги житлового будівництва на 15,7%, будівництво шкіл - на41, дитячих дошкільних закладів на 15,4, газових мереж на 26,внутрішньогосподарських автомобільних доріг - на 11,7%. Для контролю за ходомвиконання прийнятих програм була створена Комісія уряду РФ посоціальному розвитку села.
Прийняті закони та постановимістили комплекс невідкладних заходів, але в недостатній мірі враховували реальноіснуючі тенденції в галузях, покликаних забезпечити підйом соціальноїсфери сільського господарства, а також напрямок російських реформ.
В результаті економічних реформ,початих в 1992 р. проблеми соціальної сфери села були передані з федеральногона місцевий рівень, що призвело до припинення фінансування програми«³дродження Російської селаВ» з федерального бюджету. Також були скороченіліміти державних централізованих капітальних вкладень Мінсільгосппроду РФпо інженерному і соц. облаштування сільських територій.
У 1993 р. ліміти бюджетнихасигнувань з утримання об'єктів соц. інфраструктури села в сумі 135,1млрд.руб. були передані від Мінсільгосппроду РФ органам виконавчої владисуб'єктів Федерації. Комісія уряду РФ по соц. розвитку села буласкасована. Функції управління та фінансування електрифікації села з 1995 р.перейшли до Міністерства палива та енергетики РФ, а внутрішньовиробничоїтелефонного зв'язку - Міністерству зв'язку РФ в результаті цього було припиненофінансування електрифікації і телефонізації села з Федерального бюджету [3].
Програма «³дродження Російськоїсела В»і всі урядові постанови по житловому та культурно -побутового будівництва на селі, газифікації та електрифікації села,водопостачанню сільських населених пунктів, будівництву автодоріг на селі тарозвитку засобів зв'язку виявилися не виконаними. Фактично провал соціальноїполітики на селі пояснюється також і тим, що Закон РРФСР В«Про соц. розвиткусела В»не містив дієвих механізмів фінансового забезпечення соц. сферисела в умовах макроекономічної трансформації.
Поряд з виниклим бюджетнимдефіцитом визначені законом джерела позабюджетного фінансування недіяли. Сільгосп підприємства виявилися не в змозі самостійнофінансувати розвиток соціальної сфери через свою збитковість.
Число не...
