Введення
Актуальність проблеми
Науково-технічний процес створює людству не тількирізні матеріальні блага, а й екологічні проблеми. Серед них слідособливо відзначити накопичення відходів та радіоактивне забруднення поверхніЗемлі [1,3,9].
Значні площі сільгоспугідь агросфери забрудненірадіоцезієм Чорнобильського сліду і для отримання нормативно В«чистоїВ» продукціїпотрібне проведення певних захисних, досить дорогихзаходів [2,3,4]. На мулових майданчиках очисних споруд каналізаціїміст накопичено величезну кількість активного мулу, що утворюється в ходібагатоступінчастої обробки міських стічних вод. Грунтовий шлях утилізації активногомулу в якості добрива є у світовій практиці найбільш пріоритетним.[32]. Ефективність активного мулу в умовах радіоактивного забрудненнясільськогосподарських угідь вивчена в даний час вкрай недостатньо. Внауковій літературі є відомості про очищення грунтів від нафтопродуктів звикористанням препаратів на основі активного мулу (17,32).
Використання активного мулу в якості добривасільськогосподарських культур в умовах радіоактивного забруднення територіїможе дозволити вирішити відразу кілька еколого-агрохімічних проблем за рахунокїх взаємодіючого синергізму: утилізація активного мулу, підвищеннюстійкості культур і родючість грунтів, зниження вмісту радіоцезію впродуктах рослинництва. Однак, при використанні активного мулу слідсуворо дотримуватися принцип: відповідність активного мулу СаНПиН 2.1.7.573-96; ГОСТР17.4.3.07-2001 і Типового технологічним регламентом використання ОСВ вяк органічне добриво.
Цілі і завдання досліджень
Метою наших досліджень було вивчення активного мулу(АІ) в якості агрохімічного прийому по зниженню вмісту радіоцезію взерні ячменю на дерново-подзолистой легкосуглинистой грунті.
Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступнізавдання:
1.Ізученіе особливостей росту і розвитку ячменю на радіоактивнійдерново-підзолисті легкосуглинистой грунті в умовах внесення до неї різних дозактивного мулу;
2.Определеніе рівнів врожайності ячменю на радіоактивнійгрунті при внесенні різних доз активного мулу;
3.Проведення аналізу структури врожаю ячменю;
4.аналіз питомої активності зерна ячменю та оцінкарадіомеліратівной ефективності активного мулу;
5.оценка економічної ефективності вирощування ячменюна радіоактивній грунті в умовах застосування різних доз активного мулу.
Робоча гіпотеза
Пропонується, що активний мул, який містить у своєму складімакро-і мікроелементи, органічна речовина, мікроорганізми і ферменти,володіє радіомеліоратівним властивістю за рахунок підвищення врожайності ячменю тавиникнення ефекту В«розведенняВ», підвищення сорбційної здатності грунту іблокування механізму поглинання радіоцезію ячменем поліелементним складом АІ.
Місце проведення НДР
Науково дослідна робота проводіласьнаекспериментальному ділянці кафедри сільськогосподарської радіології і екології,розташованого на дослідному полі Калузького філії РГАУ-МСХА імені К. А.Тімірязєва в 2007 році.
Автор дипломної роботи висловлює щиру подякусвоєму науковому керівнику, професору Сюняева Н.К., за допомогу при проведеннінаукових досліджень і написанні дипломної роботи.
1. Сучасний стан вивченості питання (оглядлітератури за темою дослідження)
1.1 Аналіз грунтового шляху утилізації активного мулу
Багатостороння господарська діяльність людськогосуспільства, збройного складної технікою, нині охоплює практично всюатмосферу, сушу й океан, і вносить значні кількісні і якіснізміни в біологічні цикли руху елементів в біосфері, поставивши підзагрозу її безперебійне функціонування і існування самої людини.Наприклад, такі компоненти як сміття, відходи, покидьки у світовому масштабінакопичуються в обсязі понад 10 т на рік. Зі зростанням чисельності населення планети,розвитком науково-технічного прогресу, інтенсифікує будь-яка праця, ступіньвпливу людського суспільства на біосферу в принципі буде зростати[16].
З одного боку, все більше видобувається кориснихкопалин, заготовлюється рослинної і тваринної продукції, використовуєтьсяприродних вод для виробничих, житлово-побутових та сільськогосподарськихцілей, залучаються в сільськогосподарський оборот нові площі меліоративнихземель, будуються міста і населені пункти, виробничі приміщення і такдалі, а з іншого боку, господарська діяльність людствасупроводжується накопиченням різного роду відходів виробництва, міськогокомунального господарства, які забруднюють природне середовище.
Ось чому з особливою актуальністю постає завданняутилізації зростаючого кількості відходів промисловості і міськогокомунального господарства.
Відходи міського комунального господарства, в тому числі іактивний мул (АІ) у великих містах і населених пунктах породжують масу проблему зв'язку з їх утилізацією.
Існує ряд способів утилізації АІ: скидання в моряі океани, спалювання, поховання в грунтової середовищі, знешкодження тавикористання в якості органічних добрив, як добавка при приготуваннірізних компостів і т.д. В Японії, наприклад, вже в 1981 р. в експлуатації знаходилося близько 500 установок кінцевої переробки і за рік перероблялосяблизько 65 * 10 м3 стічних вод, при цьому кількість отриманого мулу склало близько24 * 10 м3. Вони складаються на 80% з зневодненого брикету, на 11% з попелу (одержуваногов результаті спалювання після зневоднення) та інших відходів (сухий чи агрегованиймул) у кількості 9%. Зазначені відходи (42%) ховають в землю, скидають уморе (36%), в обсязі 15% ефективно використовують. З ефективно використовуванихвідходів 93% про доводиться на поліпшення лугопастбіщних і сільськогосподарськихземель. Головний наголос робиться на застосування каналізаційного мулу в якостідобрив [15,17].
Є способи утилізації АІ допомогою їхнього розміщення вповітрі. Однак в даному середовищі можна розмістити лише воду, яка міститься вАІ, а також органічні речовини, перетворені на вуглекислий газ і азотистіз'єднання. Інша частина, а саме зола, якщо мова йде про спалювання, вбільшості випадків залишається в грунті. Отже, грунт залишається середовищемнайбільш широко використовуваної для розміщення АІ у формі накопичення впевних місцях великих обсягів мулу або ж використання їх якорганічного добрива, модифікатора грунтів [15].
Компостування побутового сміття та осаду стічних вод закордоном розглядається як важливий елемент стратегії повторного використаннявідходів. При цьому вирішуються два завдання: по-перше, позбуваються відходів,створюють загрозу забруднення навколишнього середовища, по-друге, розширюютьвиробництво органічних добрив, потреба в яких дуже велика.
Найбільш широко вказаний спосіб переробки відходівзастосовується у густонаселених розвинених країнах, де гостро стоять проблеми охоронинавколишнього середовища і відчувається дефіцит природних ресурсів. Так, у Нідерландахпереробляється на компост 30-40% побутових відходів, в Австрії та Бельгії близько25%, у Франції 8% [17].
Дослідження показали, що додавання осаду при компостированиивідходів створює умови для розкладання целлюлозосоставляющіх компонентіввідходів, зокрема дозволяє компостувати сміття, що містить великукількість паперу. На деяких компостують заводах США завдяки додаваннюосаду АІ вдається переробляти на компост відходи, що містять до 90% паперу. ВФРН для цієї мети використовують напіврідкий осад вологістю 92-96% (частка його вскладі компостируемой маси становить 10-20%) і частково зневоднений осадвологість 50-75% (частка його в масі - 14-34%) [15].
Не втратив свого значення і традиційний спосіб польовогокомпостування відходів у штабелях під відкритим небом. Він простий в технічномувідношенні, не вимагає великих витрат, забезпечує високий знезаражувальнийефект. За допомогою такого способу з побутового сміття та осаду стічних водотримують компост, що володіє високою агрономічної цінністю.
Роз...
