Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Ботаника и сельское хоз-во » Значення стійкості рослин до шкідливих організмів

Реферат Значення стійкості рослин до шкідливих організмів

Зміст

Стійкість до шкідливихорганізмам в агроекосистемах в міру розвитку землеробства і селекції

Типи стійкостірослин до шкідливих організмів в агроекосистемах

Висновок

Список літератури


Стійкість до шкідливих організмів вагроекосистемах в міру розвитку землеробства і селекції

Найбільш стійкі до шкідливих організмів популяції рослинформуються в природних екосистемах. Епіфітотії і масове розмноженняшкідливих організмів відбуваються в них рідко і приймають локальний характер, незавдаючи їм шкоди. З розвитком землеробства і селекції ситуація змінилася.Можна виділити три етапи історичного розвитку сільського господарства, колиприродна стійкість популяцій рослин, вироблена в процесі еволюції,змінялася на В«агроекосістемнуюВ»: спочатку фізіологічну, а потім ігенетичну.

Етапи історичного розвитку сільського господарства, на якихзмінювалися відносини популяцій і стійкості в системі рослина-господар шкідливийорганізм, виглядають наступним чином:

I - Збір насіння диких рослин і висів їх в ареалах збору. На початковомуетапі структура популяцій рослин-господарів та шкідливих організмів булаприродною, що склалася в процесі еволюції. Стійкість рослин до шкідливихорганізмам (генетична, фізіологічна) була стабільною і не розрізнялася вагро-і природних екосистемах. Вона забезпечувала динамічна рівновага підвзаємовідносинах в системі рослина - паразит (шкідливий організм), при якомуепіфітотії хвороб, масове розмноження фітофагів, бур'янів були відсутні.

II -Розвиток землеробства. На другому етапі при розвитку землеробства відбувалосярозширення посівів за межі початкового ареалу вирощування і збору насіння.Культурні рослини потрапляли на нові території з відміннимигрунтово-кліматичними умовами, поступово адаптуючись до нових умов іміняючи фізіологічну стійкість до стрес-факторів зовнішнього середовища, в тому числіі до шкідливих організмів.

III - Розвитокселекції та створення чістолінейних генетично однорідних сортів. Це змінилоструктуру популяцій рослин-господарів та шкідливих організмів, призвело до розвиткуепіфітотій і масового розмноження шкідників. Популяція шкідливого організму нацьому етапі в агроекосистемі може бути як природного, так іагроекосістемного походження.

В даний час теорія і методологія селекційногопроцесу, систем землеробства зазнають глибокі якісні зміни,які спрямовані на створення адаптивно-стійких сортів, адаптивно-ландшафтнихсистем землеробства, розробку агротехнічних заходів, що забезпечуютьреалізацію і збереження притаманних сортам стійкість і адаптивність до шкідливихорганізмам.


Типи стійкостірослин до шкідливих організмів в агроекосистемах

Під стійкістю рослин розуміють їх здатність залишатисяздоровими при дії стрес-факторів зовнішнього середовища - біотичної (шкідливіорганізми) і абіотичного (вологість, температура, мінеральні речовини та ін)природи, не змінюючи свою продуктивність. В основі стійкості лежать процеси обміну речовин ісаморегуляції переважно за допомогою метаболітів. Розрізняються два типистійкості - неспецифічна і специфічна, які пов'язані один з одним іпоєднуються при створенні стійких сортів.

Стійкість рослин до стрес-факторів зовнішнього середовища на початковому етапі носитьнеспецифічний характер, а потім на тлі неспецифічних реакційвиробляються (проявляються) специфічні адаптації.

Неспецифічна (горизонтальна, полігенна) стійкістьносить буферний характер.Це означає, що зазвичай дію одного стрес-фактора прямо активує всю системумеханізмів захисту рослин і підвищує їх опірність майже до всьогокомплексу стрес-факторів. Ця стійкість проявляється у ставленні різного комплексубіологічних, хімічних та фізичних факторів, що ушкоджують: посухи, холоду,збудників хвороб і шкідників, пестицидів, хімічних мутагенів.

Механізмами неспецифічної стійкості єформування та активація окисно-відновних ферментів, фенолів,фітонцидів, фітоалексинів, пігментів та споріднених їм сполук (антоціанів,каротинів, катехінів), амінокислот, інгібіторів вільно-радикальних реакційрізної природи. Саме тому на стійкість до впровадження (пошкодження)рослин шкідливими організмами і на реакцію до них впливають генетичнообумовлені фізіолого-біохімічні властивості виду і сорту, якість насіння,характер мінерального живлення рослин, умови обробітку сільськогосподарськихкультур.

Специфічна (вертикальна) стійкість до шкідливихорганізмам обумовлена ​​головним чином взаємодією білків - продуктівпервинної активності генів як паразита, так і господаря. Ця специфічна стійкістьпроявляється на молекулярно-генетичному рівні у процесах регуляції генноїактивності: транскрипції (зчитування інформації в ядрі клітини) і трансляції (передачіінформації для синтезу білків). Система регуляції генної активності є найважливішою в патогенезіхвороб рослин. Вона являє собою механізм зміни активності генівпри реакції не тільки на збудників хвороб (впровадження, поразка) на рівніорганізму рослин-господарів (гормональні реакції), але і на фітофагів, та іншістрес-фактори зовнішнього середовища.

Крім неспецифічної і специфічної стійкості враховують витривалість(Толерантність) рослин до стрес-факторів зовнішнього середовища і шкідливим організмам. Підтолерантністю розуміють властивості рослин не знижувати урожай при зараженні(Пошкодженні) шкідливими організмами. Тим не менше в клітинах, тканинах і органахрослин толерантних сортів фітопатогени і фітофаги розмножуються. При цьому врезультаті мутацій і рекомбінацій можуть з'явитися їх більш агресивні біотипи(Раси). Тому толерантні сорти, будучи джерелом відтворення шкідливихорганізмів, - менш ефективний компонент інтегрованого захисту рослин.

В ході еволюції первинним захисним механізмом служила неспецифічнагоризонтальна стійкість. Саме вона є характерною для природнихекосистем. Специфічна (вертикальна) стійкість виникла пізніше, вВнаслідок відбору на специфічність при взаємодії в системі господар -паразит за принципом "ген на ген". Створення механізмів неспецифічноїстійкості в оброблюваних сортах сільськогосподарських культур знижує нетільки рівень розвитку хвороб (чисельність шкідників), але і структурупопуляцій шкідливих організмів в агроекосистемах. Обробіток стійких сортівє одним з найбільш екологічно безпечних, економічних та біологічноефективних способів інтегрованого захисту рослин (ІЗР).

В рамках ІЗР велике значення має відносна (часткова)стійкість, яка в поєднанні з агротехнічними прийомами дозволяєвідмовитися від застосування активних способів боротьби (біологічного, хімічного)або мінімізувати їх застосування. Якщо рівень генетичної стійкості сортудозволяє йому витримувати середній рівень розвитку хвороб або пошкодженняшкідниками, тоді активні засоби захисту рослин потрібні тільки ввиняткових випадках.

Наприклад, озима пшениця сорту Канцлер відрізняється підвищеноюсприйнятливістю до хвороб (борошнистої роси, септоріозу, фузаріозу, жовтої табурою іржею, Офіоболез, церкоспореллезу). В умовах Німеччини цей сортдає високі врожаї тільки при використанні фунгіцидів. Така врожайність убільш стійких сортів може бути отримана без застосування фунгіцидів інавпаки - застосування фунгіцидів на сортах, що володіють середньою стійкістю докомплексу хвороб, істотного позитивного ефекту не дає або ж знижуєваловий дохід продукції з 1 га.

Прояв стійкості сортів у відношенні шкідливих організмівможе бути обумовлено наступними механізмами:

- наявністю структурно-морфологічних, анатомо-біохімічних(Механічних) бар'єрів, зумовлених будовою покривних і внутрішніх тканин;

-наявністю репеллентноеречовин;

-розбіжністю фенології рослин і шкідливих організмів;

-антибіотичним впливом рослин;

-витривалістю (толерантністю) до пошкоджень;

-повній недоторканністю (стійкістю).

Надійність бар'єрів пов'язана з опушеними, щільністю прилягання листових піхв і квітковихлуски; підвищеним вмістом клітковини; наявністю па...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Реклама
Наверх Зворотнiй зв'язок