Зміст
Введення
Поняття про документ
1. Сутність поняття "документ"
2. Генезис і розвиток поняття "документ"
Висновок
Література
Введення
Тема реферату "Поняття про документ"з дисципліни "Документознавство".
Курс "Документознавство"є однією з провідних загальнопрофесійних дисциплін з підготовки фахівцівтаких спеціальностей, як "Бібліотекознавство та бібліографія", "Документознавствота інформаційна діяльність "," Музейна справа і охорона пам'яток історіїі культури "," Архівознавство "," Менеджмент організацій "та ін Цей курс також тісно пов'язаний з навчальними дисциплінами "Інформатика","Соціальні комунікації", "Книгознавство", "Аналітико-синтетичнаобробка документів "," Діловодство ", іншими спеціальними дисциплінамидокументно-комунікаційного циклу.
Мета курсу - дати системнеуявлення про сутність, структуру, функції та різноманітті документів, що становлятьоснову документної комунікації та фондів бібліотек, інформаційних центрів,архівів, музеїв, видавництв, книгарень, а також ознайомити з процесомїх створення, обробки, зберігання та використання.
Об'єктом вивчення курсу є ті документи, які спеціальностворюються для зберігання і передачі соціальної семантичної інформації в просторіі часу.
Мета роботи - розглянути теоретичні основи документознавства- Сутність поняття "документ" і його історичний розвиток.
Поняття про документ1. Сутність поняття "документ"
Поняття "документ" єцентральним, фундаментальним у понятійній системі документознавства. Воно відображаєознаки реально існуючих предметів, службовців об'єктами практичної діяльностіщодо створення, збирання, аналітико-синтетичної обробки, зберігання, пошуку, поширеннюі використанню документної інформації в суспільстві.
Це поняття широко використовується увсіх сферах суспільної діяльності. Майже в кожній галузі знання є однаабо декілька версій його розуміння у відповідності із специфікою тих об'єктів, якимнадається статус документа.
Воно розуміється по-різному в таких наукових дисциплінах, як інформатика,бібліотекознавство, бібліографо-, архів-і музеєзнавство, а також у відповіднихспеціальних галузях діяльності - бібліотечній, музейній, архівній справі та бібліографії.Звідси його багатозначність (полісемічності), яка ускладнює спілкування та взаєморозумінняміж фахівцями документно-комунікаційної сфери. Визначення загального значенняпоняття "документ" є завданням теоретичного документознавства, званогодокументології.
На міжнародному рівні найбільшзагальним визнано визначення документа як записаної інформації, яка може бутивикористана як одиниця в документаційному процесі. Таке визначення розробленеі затверджено Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) за участю Міжнародноїфедерації бібліотечних асоціацій, Міжнародної федерації з документації, Міжнародногоради по архівах, Міжнародної організації з інтелектуальної власності.Відповідно до стандарту ІСО, інформація може бути записана будь-яким способом фіксуванняяких відомостей, тобто за допомогою не тільки знаків письма, але й зображення, звукуі т.п. Таке визначення дозволяє зарахувати до документів усі матеріальні об'єкти,які можуть бути використані для передачі інформації в суспільстві (включаючи експонатимузеїв, архітектурні пам'ятники, зразки порід і т.п.).
В Україні офіційно прийняті тризначення документа, зафіксовані в ряді державних стандартів (ДСТУ):
ДСТУ 2392-94. Документ I. Записанаінформація, яка може розглядатися як одиниця в ході здійснення інформаційноїдіяльності.
ДСТУ 3017-95. Документ II. Матеріальнийоб'єкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передачіу часі і просторі.
ДСТУ 2732-94. Документ III. Матеріальнийоб'єкт, що містить у закріпленому вигляді інформацію, оформлений встановленим порядкомі має відповідно до чинного законодавства правове значення.
Відношення між різними значеннямидокумента будується за принципом ієрархії - підпорядкування одного поняття іншому, декожне більш широке поглинає, включає в себе менш широке. Необхідність поетапногозвуження обсягу поняття "документ" викликана практичними цілями визначенняпредмета діяльності тієї чи іншої галузі. Визначення Документа I обов'язководля використання в усіх видах нормативної документації: в довідковій, навчально-методичноїі іншій літературі, що відноситься до сфери інформації та документації. Значення ДокументаII прийнято в сфері книговидання та книгорозповсюдження. Сфера використаннявизначення Документа III - діловодство та архівна справа.
Для документознавства в даному випадкунайбільш прийнятним є визначення Документа II: розуміється так, він представляєсобою двосторонню одиницю - з'єднання матеріального об'єкта з інформацією, закріпленоюствореним людиною способом. Без однієї з цих сторін немає документа. Вказівка ​​такогоознаки, як створений людиною спосіб закріплення інформації, не дозволяє вважатидокументом, наприклад, ген: генетична інформація закріплена способом, створенимприродою, а не людиною.
Це визначення дозволяє обмежитиколо основних документів - об'єктів документно-комунікаційної діяльності, зосередитиувагу на понятті, яким оперують бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавствоі деякі інші суміжні з ними галузі знання. У бібліотечній, бібліографічній,книготорговельної інформаційної діяльності працюють із спеціально виготовленимиоб'єктами, тобто документами, призначеними для одночасного виконання двохфункцій, які є основними для документа, - це збереження і передача інформаціїу часі і просторі. Існує безліч предметів, на яких зафіксованаінформація, наприклад, предмети побуту, вивіски, рекламні щити, будівлі і т.п. Вонитакож зберігають і передають її в часі, а деякі - верб просторі, але для нихці функції є вторинними. Значення Документа II виводить з числа документівпредмети, які не можуть бути включені в певний документний фонд і не призначенідля широкого розповсюдження в суспільстві.
Названі у визначенні ознаки документа припускають:
1) наявність інформації, смислового змісту;
2) стабільну речовинну (матеріальну) форму, що забезпечуєдовгострокове використання та зберігання документа;
3) функціональну призначеного для передачі інформації впросторі та часі, тобто для використання в соціальних комунікаційних каналах.
Головною складовою документа виступаєінформація, тобто самі різні дані, відомості, повідомлення, знання, призначенідля передачі в процесі комунікації. Інформація, що міститься в документі, маєпевну специфіку, що виражається в наступному:
1. Документ є носієм соціальноїінформації, створеної людиною для використання в суспільстві.
2. Документ припускає наявністьсемантичної (смислової) інформації, що є результатом інтелектуальної діяльностілюдини. Наявність змісту - один з головних відмітних ознак документа.Безглузда інформація документом бути не може.
3. Інформація передається дискретно,тобто у вигляді повідомлень. Повідомлення, зафіксоване на якому-небудь матеріальному носії(Папірусі, папері, пластмасі, фотоплівці), стає документом. Для документахарактерна завершеність повідомлення. Незавершене, фрагментарне повідомленняне може бути повноцінним документом. Виняток становлять незакінчені літературнітвори, ескізи, начерки, чернетки, що характеризують творчий процес їхньоготворця (письменника, ученого, художника).
4. Як будь-який об'єкт, що має знаковуприроду, повідомлення являє собою закодований текст. Значення або зміст закодованоготексту можна зрозуміти, лише знаючи знакову систему кодування і декодування інформації.
Фіксоване повідомлення має знаковуформу тому, що тільки в такому вигляді можна передати в повідомленні знання, емоції,вольові дії автора (комуніканта), надаючи читачеві (реципієнту) можливістьдекодувати і опановувати відповідни...
