Зміст
Введення
1. Теоретичні основи бухгалтерського обліку розрахунків зпокупцями і замовниками
1.1 Огляд літератури
1.2 Нормативно-правове регулювання обліку розрахунків зпокупцями і замовниками
2. Види обліку розрахунків з покупцями і замовниками
2.1 Синтетичний облік розрахунків зпокупцями і замовниками
2.2 Аналітичний облік розрахунків зпокупцями і замовниками
2.3Первинний облік розрахунків з покупцями і замовниками
3. Удосконалення обліку розрахунків з покупцями тазамовниками
3.1 Слабкі сторони організації обліку розрахунків зпокупцями і замовниками
4. Формирозрахунків з покупцями і замовниками
4.1 Застосовувані документи для відображення операції зреалізації продукції
4.2Розрахунки з використанням акредитиву
4.3 Розрахункивекселями
Висновок
Список використаної літератури
Введення
В умовахринкової економіки в своїй виробничо-фінансової діяльності підприємстващодня здійснюють великий обсяг комерційних операцій. Так чи інакше, вонипов'язані з контрагентських розрахунками - з одного боку, підприємство виступаєпокупцем сировини, матеріалів та необхідних послуг для забезпечення своєїдіяльності, а з іншого - підприємство саме є продавцем, реалізуючи наконкурентом ринку продукцію, товари і послуги іншим споживачам.
Ідеальнамодель розрахунків припускає, що, отримавши гроші від своїх покупців,підприємство направляє частину з них на оплату придбаної сировини іматеріалів. Насправді, в сучасних ринкових умовах правила диктуютьпокупці і замовники, яким вигідно спочатку отримати товар або прийнятироботу, а тільки потім розплатитися. Для того щоб утримати свої позиції наринку, постачальники та підрядники слідують бажанням клієнтів і все частіше використовуютькомерційне кредитування, надають відстрочки платежів і т.д. Якщо фактпоставки товару (робіт, послуг) не збігається за часом з отриманням за нихгрошових коштів, у постачальника (підрядника) виникає дебіторськазаборгованість.
Кругооборотоборотного капіталу підприємства безпосередньо пов'язаний з основнимигосподарськими операціями: (а) купівлі призводять до збільшення запасів сировини,матеріалів, товарів і кредиторської заборгованості; (б) виробництво веде дозростання дебіторської заборгованості і грошових коштів в касі і на розрахунковомурахунку. Всі ці операції багаторазово повторюються, супроводжуються грошовиминадходженнями і грошовими платежами.
Таким чином,рух грошових коштів охоплює період між сплатою грошей за сировину,матеріали (товари) і надходженням грошей від продажу готової продукції (товарів).На його тривалість впливають: період кредитування підприємства постачальниками,період кредитування підприємством покупців, період перебування сировини іматеріалів у запасах, період виробництва і зберігання готової продукції наскладі.
Враховуючивищесказане, можна попередньо констатувати, що бухгалтерський облікрозрахунків з покупцями і замовниками (дебіторами) є одним з найбільшскладних ділянок облікової роботи підприємства в силу: (а) частій повторюваності(Високої періодичності) даних операцій; (б) великої різноманітності формрозрахунків; (в) великої кількості контрагентів підприємства (покупців ізамовників), непостійності їх складу і пр.
Об'єктцього дослідження може бути визначений як організація бухгалтерськогообліку розрахунків з дебіторами за поставлену продукцію та надані послуги, апредмет - як сукупне поняття бухгалтерського обліку розрахунків з комерційнимиконтрагентами - покупцями і замовниками продукції і послуг підприємства.
Завдання роботиобумовлені її метою і можуть бути сформульовані наступним чином:
(а) необхіднорозглянути загальнотеоретичну сутність і порядок нормативного регулюваннябухгалтерського обліку розрахунків з покупцями;
Фактичнабаза роботи заснована на положеннях чинного законодавства РК, а науковабаза представлена ​​дослідженнями сучасних казахстанських учених-економістів іпрактиків бухгалтерського обліку.
1.Теоретичні основи бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями і замовниками
1.1
Про бзор літератури
У навчальній іметодичній літературі досить широко висвітлюються питання, присвячені облікурозрахунків з покупцями і замовниками. Так, наприклад, Луб'яна В.С. [15]стверджує, що основою розрахунків з покупцями і замовниками єутворення господарських зв'язків в процесі функціонування підприємства.Зазначені зв'язки являють собою необхідну умову діяльностіпідприємства, так як вони забезпечують безперебійність постачання, безперервністьпроцесу виробництва і своєчасність відвантаження, а так само реалізації продукції(Робіт, послуг). Оформляються і закріплюються господарські зв'язки договорами,згідно з якими одне підприємство виступає постачальником товарно-матеріальнихцінностей, робіт або послуг, а інше їх покупцем, споживачем, а значить іплатником. У договорах, як правило, обумовлюються:
видпоставляється;
комерційніумови поставки;
кількісніі вартісні показники постачань;
терміни відвантаженняпоставляється;
порядокрозрахунків (умови платежів) між підприємством і покупцями (замовниками) таінші умови.
Багато авторів,в тому числі і Алборов Р.А. [11], визначають покупців і замовників якорганізації, фізичні особи, які купують сировину, продукцію та іншітоварно-матеріальні цінності, а так само споживають різні види послуг (електроенергії,газу, води та ін.) У зв'язку з цим будь-яке підприємство може виступатиодночасно в ролі, як покупця, так і замовника. Тому для будь-якогопідприємства одним з найважливіших моментів у діяльності є моментотримання сум за поставлену їм продукцію і оплату за надання послуг. Вумовах розвитку ринкових відносин існує ризик несплати за поставленупродукцію, що призводить до виникнення дебіторської заборгованості. Частина цієїзаборгованості в процесі фінансово - господарської діяльності неминуча іповинна знаходиться в рамках припустимих значень. Інша ж частина може перейти врозряд сумнівною.
Сумнівна дебіторська заборгованість свідчать пропорушеннях покупцями фінансової та платіжної дисципліни, що вимагаєнегайного вжиття відповідних заходів для усунення негативнихнаслідків. Своєчасне вжиття цих заходів, можливо, тільки приздійсненні з боку підприємства систематичного контролю.
Щоб знизити ризик появи на підприємстві сумнівноюдебіторської заборгованості, в сучасній практиці підприємства часто вимагаютьчасткової або повної передоплати в рахунок майбутніх поставок товарів, робіт абопослуг. Також може бути використана акредитивна система розрахунків з умовоюбезакцептного списання грошових коштів з рахунку постачальника або замовника за попередньоюдомовленості. Однак, зловживання авансовими формами розрахунків можепривести в завищення податкової бази по податку на додану вартість, щоможе спричинити погіршення фінансового стану підприємства-продавця. Підуникнути таких наслідків група авторів, в числі яких можна виділитиСавицьку Г.В. [17] пропонує вивчити динаміку, склад, причини і давністьутворення заборгованості; для аналізу дебіторської заборгованості використовуютьсядані II розділу активу балансу, а кредиторської - V розділу пасиву балансу ідані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку.
Оцінку складу і структури заборгованості слід проводитипо конкретним покупцям. Автори рекомендують відслідковувати, який відсотокнеповернення дебіторської заборгованості припадає на одного або кількохголовних боржників; чи буде впливати несплата одним з головних боржників нафінансове становище підприємства. Також проводять оцінку за термінами освітизаборгованостей або строкам їх можливого погашення. Найбільш поширенакласифікація передбачає таку угруповання поточної заборгованості:
до 30 днів,
1 ... 3 місяці,
3 ... 6 місяців,
6 ... 12 місяців,
більше 12 місяців.