Курсова робота
На тему: Аналіз собівартості продукціїрослинництва на прикладі ТОВ В«АгрофірмаВ»
Зміст
Введення
Оглядлітератури по темі
1.Організаційно-економічна характеристика підприємства
1.1Юридичний статус і розміщення ТОВ "В« Агрофірма В»
1.2Природні та економічні умови виробництва ТОВ "В« Агрофірма В»
2.Аналіз собівартості продукції рослинництва
2.1Значення і завдання аналізу і джерела інформації
2.2Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції рослинництва
2.3Аналіз собівартості одиниці провідних культур
2.4Аналіз собівартості одиниці продукції за статтями витрат
2.5Аналіз прямих трудових витрат на 1 ц продукції
2.6Резерви зниження собівартості продукції
Висновкиі пропозиції
Література
Введення
В сучасних умовах роботипідприємства велику роль грає зниження витрат виробництва. Пов'язано це в першучергу з тим, що на продовольчому ринку багато однорідної продукції не тількивітчизняного, але і імпортного виробництва, що викликає високий рівеньконкуренції між різними підприємствами. Тому все частіше економісти змушенізнаходити нові резерви зниження собівартості виробленої продукції. Земля, утримання тварин та отримання готової продукціїсільського господарства та агропромислового комплексу економічні ресурси (оборотніі основні засоби, робоча сила) вимагають постійного відшкодування дляподальшого здійснення відтворення. В умовах товарного виробництваці витрати відшкодовуються через ціну продукції або послуг при реалізаціїостанніх, що припускає одержання узагальнюючих показників витрат на всіхрівнях господарювання і зіставлення їх з виручкою від реалізації.
Отримання приватнихнатуральних показників витрат праці, кормів, добрив, пального і т. п. маєсамостійне значення. Узагальнюючий показник витрат на підприємствах, провіднихтоварне виробництво, можна отримати тільки у вартісній формі, оскільки всіекономічні ресурси мають вартість або вимагають оплати. Витрати підприємства угрошовій формі на всі елементи процесу виробництва являють собою собівартістьпродукції, робіт і послуг. Ці витрати визначаються у поточних цінах за сумоюфактичних витрат підприємств на оплату праці з відрахуваннями, напридбані засоби виробництва і послуги. Елементи власноговиробництва (насіння, корми) зазвичай включаються у витрати за собівартістю абоза ринковими цінами.
Узагальнюючи данібухгалтерського обліку отримують абсолютні і середні показники витрат ісобівартості по групах підприємств, секторам, галузям, територіям, покалендарними періодами, групами продуктів. У статистиці вивчаються фактичні(Звітні) показники витрат і собівартості, а в господарській практиці такожвикористовуються планові, нормативні, розрахункові, очікувані показники, з якимипорівнюються фактичні дані в процесі аналізу.
Розглянемо види собівартості:
1) технологічна,включає витрати на технологічний процес в бригаді, цеху, на фермі;
2) виробнича, вяку входять всі затрати підприємства до франко-місце зберігання готовоїпродукції, включаючи витрати з управління виробництвом (загальногосподарські тазагальногалузеві);
3) повна, або комерційна,містить крім виробничої собівартості витрати підприємств пореалізації продукції (відповідно до прийнятої їх класифікацією).
Собівартість визначають накожному підприємстві в процесі бухгалтерського обліку в розрізі продуктів,культур, галузей і окремих виробництв. Спочатку отримують систему абсолютнихпоказників витрат, а потім середніх і відносних - на одиницю продукції,робіт або послуг, на 1 га площі і 1 голову тварин та ін Найбільш загальнимпоказником собівартості по групі різнорідних продуктів є середнівитрати на 1 грн. валової або товарної продукції.
Актуальною проблемою сучасногоагропромислового виробництва є значне випередження зростання цін наматеріальні витрати щодо цін на продукцію сільського господарства. Томузниження витрат на виробництво кожної одиниці продукції єв даний час вирішальною умовою подальшого розвитку виробництва,прискорення економічного розвитку як окремого підприємства, так і країни вцілому.
Метоюданої курсової роботи є аналіз виробничих витрат і собівартостіосновних видів продукції рослинництва, виявлення резервів зниження їїсобівартості.
Основні завдання - це вивчення методикивизначення рівня собівартості, її статистичний аналіз, виявлення впливуокремих витрат на собівартість. Об'єктом дослідження є ТОВ "В« Агрофірма В»,розташована в станиці Александровська, Єйський район, Краснодарський край.Джерелом інформації послужили річні бухгалтерські звіти підприємства за2006 - 2008 роки.
Огляд літератури за темою
Собівартістьпродукції (робіт, послуг) являє вартісну оцінку використовуваних у процесівиробництва продукції (робіт, послуг) трудових і природних ресурсів, сировини,матеріалів, енергії, основних засобів та інших витрат на виробництво і продажі є найважливішим показником виробничо-господарської діяльностіпідприємства.
Загальнасума витрат, обумовлена ​​технологією виробництва продукції або виконаннямробіт, і загальновиробничі витрати складають технологічну (галузеву)собівартість. Технологічна собівартість разом з загальногосподарськими(Періодичними) витратами утворює виробничу собівартість.
Якпишуть Абрамова Н.В. і Сумкін А.С. всвоїй статті "Аналіз доходів та витрат в сільськогосподарськихпідприємствах "[9], з метою більш точного визначення витрат для включенняу виробничу собівартість використовується термін "франко". Франка- Італійське слово, означає "вільний", обмежує включеннятранспортних витрат з доставки сільськогосподарської продукції місцемпризначення. Наприклад, продукцію рослинництва калькулюють наступним чином:зерно - франко-ток; сіно, солому - франко-стіг; картопля, овочі, коренеплоди,баштанні - франко-місце зберігання; зелений корм - франко - місце споживання іт.д.
Продукціясільськогосподарського виробництва підрозділяється на основну, побічну ісполучену. До основної відноситься продукція, для отримання якої організовановиробництво (зерно, картопля, овочі і т.д.). Побічної вважається продукція,яка виходить одночасно з основною в силу біологічних особливостей імає другорядне значення (наприклад: солома, полова зернових культур, гнійта ін) Кілька видів основних продуктів, що є результатомвиробничого процесу, називають сполученими (наприклад: насіння і соломка вльонарстві; молоко і приплід у молочному скотарстві та ін.)
Приобчисленні собівартості продукції витрати розподіляють між основною,сполученої та побічної продукцією, причому побічна продукція враховується прикалькуляції тільки та, яка використовується на підприємстві.
АВєтошкіна Є.К. у своїй статті "Формування собівартості продукціїрослинництва "[10] пише, що об'єкти калькуляції собівартостіпродукції багато в чому визначаються видом виробництва, а методика обчислення-застосовуваними методами калькуляції.
Простийспосіб калькуляції собівартості використовується в тому випадку, коли об'єкт облікувитрат збігається з об'єктом калькуляції, тобто коли отримують тільки один видпродукції і відсутня незавершене виробництво. При цьому методі витрати навиробництво ділять на вихід продукції (робіт, послуг).
Ввипадку, якщо від одного виробництва отримали кілька видів основної продукції(Сполучену продукцію), то розподіл витрат до об'єктах калькуляціївиробляють, використовуючи метод реалізаційних цін або метод коефіцієнтів.
Прикалькулюванні собівартості методом реалізаційних цін сполучена продукціяоцінюється за цінами реалізації, а витрати на виробництво розподіляють поокремими об'єктами калькуляції. Пропорційно вартості продукції за цінамиреалізації. Після обчислення розміру витрат по кожному об'єкту їх ділять накількість одержуваної продукції. Цей метод калькуляції собівартостівикористовується при обчисленні собівартості з урахуванням я...
