ЗМІСТ
Введення
1. Поняття незавершеного виробництва
2. Методи обліку незавершеноговиробництва в управлінському обліку
2.1 подетально метод
2.2 подетально-поопераційний облік
2.3 Облік по комплектним партіям
Висновок
Списоквикористаної літератури
Введення
На підприємствах багатьох галузей промисловості на кінець місяця вцехах зазвичай залишається продукція, не закінчена обробкою - незавершеневиробництво. Управлінський облік в промисловості грунтується навикористанні загальних науково-обгрунтованих принципів управління - системногопідходу, програмно-цільового методу, економіко-математичного моделювання таінших. Від організації управлінського обліку на підприємстві багато в чому залежитьефективність виробництва, визначення оптимізації відповідності витрат ідоходів і, в кінцевому рахунку, фінанси стійкість підприємства. Поставленіперед управлінським і бухгалтерським обліком завдання із забезпечення інформацієювнутрішніх і зовнішніх користувачів про показники діяльності підприємствасвідчать про підвищення ролі обліку як унікального джерела для прийняттяобгрунтованих управлінських рішень. Оскільки головним завданням діяльностіпідприємства є виробництво та реалізація продукції, а кінцевою метою -отримання прибутку, центральну частину обліку складає облік процесувиробництва, калькуляція собівартості вироблюваної продукції та їїреалізація.
Технологічна та організаційна схеми виробництва єосновою для організації обліку на підприємстві. У відповідності з технологією ісхемою управління підприємством організовується документооборот з обліку майнаі витрат на виробництво. У зв'язку з цим визначення методів облікунезавершеного виробництва є актуальним завданням для кожногопідприємства.
Метою даної роботи є аналіз різних методів облікунезавершеного виробництва - подетального, подетально-поопераційного та облікупо комплексним партіям.
1. Поняття незавершеного виробництва
До незавершеного виробництва відноситься продукція, що не пройшла всіхстадій обробки, передбачених технологічним процесом виробництва, атакож вироби, хоча і закінчені виготовленням, але не пройшли випробувань ітехнічного приймання або повністю не укомплектовані.
Обсяг незавершеного виробництва залежить від тривалостівиробничого циклу.
До складу незавершеного виробництва не включаються:
- матеріали, отримані структурними підрозділами (цехами,ділянками), але не розпочаті обробкою (розкриємо), а також покупні напівфабрикатита комплектуючі вироби, які не пройшли першої операції їх складання в вузли,агрегати і вироби;
- остаточно забраковані деталі, вузли, напівфабрикати і вироби.
Незавершене виробництво включається до складу запасів підприємства.У бухгалтерському обліку фактична сума витрат у незавершеному виробництвіявляє собою дебетове сальдо по рахунку 20 "Основне виробництво".
Для визначення собівартості незавершеного виробництва в цехахосновного і допоміжного виробництв необхідно знати його кількісневираз - деталей, вузлів і виробів і провести їх оцінку. Від правильноїоцінки незавершеного виробництва залежить точність обчислення фактичноївиробничої собівартості продукції (робіт, послуг).
Технологічний процес і організація виробництва повинні бутиоформлені документально з деталізацією витрат, що виникають на кожній стадіїтехнологічного процесу. Такими документами можуть бути технологічні схеми,технологічні карти, описи процесів та ін На їх основі розробляютьсякалькуляції і кошторису. Зазначені документи підтверджують обгрунтованість включеннятих чи інших витрат у собівартість продукції, а також до складу витраторганізації. При виявленні помилок їх виправлення відображається в обліку в груднізвітного року на підставі бухгалтерських довідок.
Продукція (роботи), що не пройшла всіх стадій (фаз, переділів),передбачених технологічним процесом, а також виробинедоукомплектовані, не пройшли випробування і технічного приймання, вважаютьсянезавершеним виробництвом (п.63 Положення по веденню бухгалтерського обліку табухгалтерської звітності в Російській Федерації, затвердженого Наказом МінфінуРосії від 29.07.2023 № 34н). Витрати, що відносяться до такої продукції (робіт),складають витрати в незавершеному виробництві.
У деяких галузях промисловості неможливо забезпечити роздільневідображення в обліку витрат на готову продукцію і продукцію, що залишилася внезавершеному виробництві.
В організаціях, де постійно є перехідні залишкинезавершеного виробництва, для визначення витрат, що відносяться до випущеноїпродукції, ці залишки щомісяця оцінюють одним із таких методів:
- за фактичною виробничою собівартістю (за виняткомвитрат на підготовку і освоєння виробництва, втрат від браку, іншихвиробничих витрат);
- за нормативною або плановою виробничої собівартості;
- за прямими статтями витрат;
- по вартості використовуваних у виробництві сировини, матеріалів танапівфабрикатів.
Залишки незавершеного виробництва визначають за данимиінвентаризації. При інвентаризації встановлюють стан незакінченої продукції(Заділів) і розраховують два показники, що відносяться до залишків незавершеноговиробництва: обсяг і вартість витрачених матеріалів і витрат часу(Сплаченого праці) згідно з технологічними картами.
Перевірка фактичної наявності об'єктів обліку, що відносяться донезавершеному виробництву, проводиться наступним чином: перед початкомінвентаризації все не потрібні цехам матеріали, напівфабрикати, деталі, вузли іагрегати, обробка яких на даному етапі закінчена, підлягають здачі на склад.Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебувають біля робочих місць, непіддавалися обробці, а також забраковані деталі в опису незавершеноговиробництва не включаються. За ним складаються окремі описи. Приінвентаризації незавершеного виробництва перевіряється фактична наявністьзаділів (деталей, вузлів, агрегатів) і не закінчених виготовленням та складаннямвиробів, що знаходяться у виробництві; фактична комплектність незавершеноговиробництва; залишок незавершеного виробництва за анульованими замовленнями, атакож по замовленнях, виконання яких призупинено.
Залишки незавершеного виробництва на кінець звітного періоду вмасовому і серійному виробництві можна оцінювати в балансі за нормативною абопланової виробничої собівартості (повної або неповної залежно відпорядку списання загальногосподарських витрат), за прямими статтями витрат, атакож за вартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів. При одиничномувиробництві незавершене виробництво відображають у балансі за фактичнимивиробничим затратам.
Для уточнення облікових даних про незавершене виробництво ввстановлені терміни проводять інвентаризацію незавершеного виробництва.Перевірка заділів незавершеного виробництва проводиться шляхом фактичногопідрахунку, зважування, перемірювання.
Описи складають окремо по кожному відокремленому структурномупідрозділу (цеху, дільниці, відділенню) із зазначенням найменування заділів,стадії або ступені їх готовності, кількості або об'єму, а побудівельно-монтажних робіт - із зазначенням обсягу робіт.
Забраковані деталі в опису незавершеного виробництва не включають- По них складають окремі описи.
За незавершеному виробництву, який представляє собою неодноріднумасу або суміш сировини, в описах, а також в слічітельних відомостях приводять двакількісних показника: кількість цієї маси або суміші та кількість сировиниабо матеріалів (за окремими найменуваннями), що входять до її складу. Кількістьсировини або матеріалів визначається технічними розрахунками у порядку,встановленому галузевими інструкціями з питань планування, обліку ікалькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).
При виявленні нестач або надлишків інвентаризаційна комісія,визначивши причини і винуватців, готує пропозиції про порядок їх...
