Курсова робота
На тему:
"Роль і функції валютного ринку та валютногорегулювання в сучасній російській економіці "
Нижній Новгород2006
Введення
Становленнявисокоефективної російської економіки неможливо без розвиненого фінансовогоринку, складовою частиною якого є валютний ринок.
Валютнийринок як форма організації руху валютних цінностей в Російській Федераціїза останні два роки розвивається бурхливими темпами. Свідченням тому служитьпоява нових уповноважених банків, валютних бірж, валютних відділів нафондових біржах, широкої мережі пунктів обміну валюти, різке зростання обсягувалютної виручки господарюючих суб'єктів від продажу ними на експорт товарів,робіт, послуг, бурхливий розвиток торгівлі валютними ф'ючерсами і опціонами і т.д.З валютного ринку в самостійний ринок виділена купівля-продаж дорогоціннихметалів і каменів, чому сприяв Указ Президента РФ від 16 грудня 1993В«Про розвиток ринку дорогоцінних металів і дорогоцінного камінняВ».
У літературііснує кілька різних тлумачень поняття валютного ринку в силу того,що законодавчого визначення поки немає. Різні автори пропонують різноманітнетлумачення цієї категорії. Так, наприклад, А.Г. Наговіцин і В.В. Івановвизначають валютний ринок просто як В«ринок, на якому продається і купуєтьсявалюта різних країн В»[1]. І.І. Платонова розглядає валютний ринокбільш складно, а саме, у трьох аспектах: у широкому сенсі слова, у вузькому сенсіслова і з організаційної точки зору. Валютні ринки розглядаються якофіційні центри, де відбувається конвертація іноземних валют нанаціональну за курсом, складається на основі попиту і пропозиції [2].
Поняттявалютного ринку є системним і як будь-якій системі йому властивіхарактеристики структурності і функціональності.
1.Основні характеристики валютного ринку. Структура та функції валютного ринку
1.1 Поняттявалютного ринку
Валютнийринок - це сфера економічних відносин, що виявляються при здійсненніоперації з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів в іноземнійвалюті, а також операцій з інвестування валютного капіталу.
Валютнийринок являє собою офіційний фінансовий центр, де зосередженакупівля-продаж валют і цінних паперів у валюті на основі попиту і пропозиції наних. З функціональної точки зору валютні ринки забезпечують своєчаснездійснення міжнародних розрахунків, страхування від валютних ризиків,диверсифікацію валютних резервів, валютну інтервенцію, одержання прибутку їхучасниками у вигляді різниці курсів валют. З інституційної точки зору валютніринки являють собою сукупність уповноважених банків, інвестиційнихкомпаній, бірж, брокерських контор, іноземних банків, які здійснюють валютніоперації. З організаційно - технічної точки зору валютний ринокявляє собою сукупність комунікаційних систем, що зв'язують міжсобою банки різних країн, здійснюють міжнародні розрахунки і іншівалютні операції.
Поза валютноїбіржі знаходяться наступні учасники валютного ринку:
- господарюючийсуб'єкт;
- громадянин;
- уповноваженийбанк Російської Федерації;
-інвестиційна компанія;
- брокерськаконтора;
- іноземнийбанк.
Національнагрошова одиниця будь-якої держави набуває додаткові властивості тавиконує особливі функції, коли вона використовується при міжнародних розрахунках істає іноземною валютою для інших держав. В якості іноземноївалюти насамперед розглядаються грошові знаки (казначейські білети,банкноти, монета) як знаходяться в обігу, так і вилучені з обігу, алепідлягають обміну знаки інших держав. Крім того, до іноземної валютивідносяться кошти на різних банківських рахунках, виражені в грошовиходиницях інших держав і міжнародних грошових або розрахункових одиницях.
Іноземнавалюта є частиною валютних цінностей, які крім неї включаютьрізні цінні папери в іноземній валюті: платіжні документи (чеки,векселі, акредитиви та інші) і довгострокові зобов'язання (акції, облігації таін), а також благородні метали і коштовне каміння.
Поняттяіноземної валюти тісно пов'язано з поняттям національної валюти, оскількинаціональна валюта однієї держави одночасно є іноземноювалютою для іншого [3].
Національнівалюти розрізняються за ступенем їх конвертованості, тобто можливостібезперешкодного або обмеженого взаємного розміну, що знаходить відображення вмасштабах їх застосування в міжнародних розрахунках. Це обумовлено рядомфакторів. Перш за все, ступінь конвертованості кожної валюти визначаєтьсяекономічною доцільністю, а також існуючим у даній країнізаконодавством, що регулює валютні та зовнішньоторговельні операції якрезидентів, так і нерезидентів [4].
Щеодним найбільш загальним фактором, що впливає на ступінь конвертованості валют,служить співвідношення між попитом на валюту даної країни і її пропозицією навалютному ринку.
Вцьому зв'язку виділяють три групи валют: вільно конвертовані валюти (ВКВ),частково конвертовані і неконвертовані (замкнуті) валюти.
Вільноконвертованими є валюти тих держав, в яких повністю відсутніобмеження для її обміну на інші іноземні грошові одиниці. Томузгідно термінології, прийнятої Міжнародним валютним фондом (МВФ), такавалюта іменується також 'В«вільно використовуваноїВ» (або В«вільно оборотноїВ»).Серед подібних валют фігурують, насамперед, долар США, марка ФРН, японськаієна, англійський фунт стерлінгів і французький франк.
Частковоконвертовані валюти - це національні грошові одиниці країн, в якихзберігаються які-небудь обмеження в області валютних операцій.
Дочислу неконвертованих, або замкнутих, відносяться валюти таких держав, деіснує пряма заборона на обмін валют, що поширюється як на резидентів,так і на нерезидентів.
Валюти,обертаються на валютному ринку, набувають тут різну значимість. ВЗокрема, долар США виконує особливу роль, оскільки при його посередництвіздійснюється переважна більшість угод у всіх фінансових центрах світу(Близько 83% загального числа угод). Німецька марка і японська ієна придбалисправді міжнародний статус з середини 80-х років. Практично на всіхвалютних біржах встановлюється їх співвідношення з доларом США. В данийчас вони займають відповідно друге і третє місця за обсягами операційпісля долара.
Середвалютних пар угоди В«долар США/німецька маркаВ» складають 25% всього врахованогообороту валютного ринку, В«долар США/японська ієнаВ» - 20%, В«долар США /англійський фунт стерлінгів В»- 10%. [5]
Щостосується таких валют, як англійський фунт стерлінгів, швейцарський і французькийфранк, голландський гульден, канадський і австралійський долар, італійська ліра,то операції з ними носять щодо постійний характер. Тому такожпостійно існує необхідність встановлювати їх співвідношення один з одним,а також з основними валютами, використовуваними на ринку - доларом США, німецькоїмаркою і японською ієною. Визначення співвідношення між іншими вільноконвертованими валютами виробляється тільки під час роботи фінансових центріввідповідних країн-емітентів.
Неконвертованівалюти, як правило, не є об'єктом угод, а їх курс встановлюєтьсябезпосередньо центральним банком тієї чи іншої держави.
Впроцесі обміну валют в кожен даний момент часу складається їхпевне співвідношення, іменоване валютним курсом. Валютний курс - це В«цінаВ»грошової одиниці якої-небудь країни, виражена в грошових одиницях інших країнабо в міжнародних грошових або розрахункових одиницях (СДР, ЕКЮ). Різновидомвалютного курсу є крос-курс, який встановлюється як співвідношенняміж двома валютами і розраховується на основі курсу кожної з них щодоякої третьої валюти, найчастіше долара США.
Всучасних умовах міжнародні організації (зокрема, МВФ) виділяють триосновні режими валютних курсів: В«вільно плаваючіВ», В«з обмеженимплаванням В»іВ« фіксовані В»валютні курси. Крім основних існують іпроміжні варіанти режиму валютних курсів. Як правило, кожнедержава-учас...
