Зміст
Введення
1. Особливості обліку витрат на оплату праці на підприємстві
1.1 Поняття витрат з оплати праці
1.2 Облік особового складу та робочого часу
1.3 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з працівникамиз оплати праці
2. Планування і аналіз оплати праці в комерційномупідприємстві
2.1 Коротка характеристика підприємства
2.2 Основні техніко-економічні показники
3. Управлінський облік витрат на оплату праці
3.1 Склад витрат на оплату праці
3.2 Первинні документи з обліку праці і заробітної плати
3.3 Техніка розрахунків по заробітній платі та її аналітичнийоблік
3.4 Синтетичний облік і розподіл по напрямках витратвитрат по заробітній платі та виплат соціального характеру
3.5 Удосконалення обліку витрат на оплату праці
Висновки та пропозиції
Література
Додатка
Введення
Підприємства сьогодніпрацюють у складній економічній ситуації, для якої характерна жорсткаконкуренція, боротьба за якість та високий рівень професіоналізму робочоїсили.
Розрахунки з робітниками таслужбовцями - один з найбільш трудомістких ділянок бухгалтерської роботи.
Оплата праці - цесистема відносин, пов'язаних із встановленням і здійсненням роботодавцемвиплат працівникам за їх працю відповідно до законів, іншими нормативнимиправовими актами, локальними нормативними актами, колективними договорами,угодами та трудовими договорами [1].
Заробітна плата - цевинагорода за працю залежно від кваліфікації працівника, складності,кількості, якості та умов виконуваної роботи, а також виплатикомпенсаційного і стимулюючого характеру.
Актуальність обраноїтеми зумовлена ​​тим, що трудові ресурси роблять вплив не тільки наефективну роботу конкретного підприємства, але і є головним важелемдіяльності держави в цілому. Конкурентні переваги країни всучасному швидко мінливому технологічному світі найбільшою мірою залежатьвід якості її трудових ресурсів та інвестицій в людський капітал, з метоюполіпшення цієї якості і посилення здатності людей до творчості, інноваційта адаптації.
Дана робота присвяченавивчення складної проблеми в діяльності будь-якого підприємства, багато в чомузалежної від суб'єктивного підходу та конкретних дій фахівцівпідприємства.
Метою написання роботиє вивчення організації обліку витрат на оплату праці.
Згідно висунутої метибули поставлені наступні завдання:
Охарактеризуватизаробітну плату, форми і системи оплати праці,
Вивчити організацію тадокументальне оформлення обліку нарахування заробітку,
Проаналізуватисинтетичний і аналітичний облік витрат на оплату праці,
Розглянути облікутримань і відрахувань із заробітної плати.
Джерелами дослідженняпослужили нормативні акти РФ, навчальна, спеціальна література, монографії тапублікації окремих авторів, Інтернет-ресурси. Крім того, в роботі миспиралися на довідково-правову систему "Гарант".
1. Особливості облікувитрат на оплату праці на підприємстві
1.1Поняття витрат з оплати праці
Задачаобліку витрат на оплату праці розпадається на дві складові: облік чисельностіпрацюючих (облік використання робочого часу) і облік виробітку.
Облікчисельності працюючих і використання робочого часу здійснюється напідставі табельного обліку. Облік виробітку повинен організовуватися виходячи зхарактеру технологічного процесу, організації виробництва і діючихсистем оплати праці.
Розчленуваннячасткового процесу виробництва на операції по технологічному таорганізаційного принципам дозволяє врахувати результати праці кожного робітникаабо виробничої бригади. Розрізняють такі основні способи облікувироблення:
покінцевої виробничої операції;
інвентарнимметодом;
прийманнявироблення на кожній виробничій операції;
шляхомрозрахунку.
Сутністьобліку виробітку за кінцевою операції полягає в тому, що робітникам певногоділянки технологічного процесу, об'єднаним в наскрізні бригади, заробітнуплату визначають виходячи з кількості продукції, що пройшла кінцевувиробничу операцію, виконувану бригадою. Спосіб може застосовуватися припотокової організації праці, коли вироблення на кінцевій операції відповідаєвиробленні на будь-якій проміжній стадії роботи бригади, тобто там, девідсутні або стабільні міжопераційні залишки незавершеного виробництва(НЗВ). Як правило, це виробництва з регламентованим ритмом, де рівністьабо кратність проміжних операцій такту потокової лінії дозволяє визначитивироблення всіх робітників.
Сутністьінвентарного методу полягає в тому, що за даними про вироблення на кінцевійвиробничої операції бригади і поопераційних залишках деталей в початковомуі кінцевому НЗВ визначається вироблення по окремих робочих місць. Сферазастосування - потокові лінії з вільним ритмом, непостійним доробкомоброблюваних деталей, що змінюються запасами деталей у незавершеномувиробництві, неоднаковою виробленням на окремих проміжних операціях.Використовується, як правило, в умовах масового і великосерійного виробництва.
Спосібприймання виробітку на кожній виробничій операції характеризується тим, щокількість виготовленої продукції встановлюється шляхом фактичної приймання їїпо кожному робочому місцю, здійснюваної майстром або працівниками технічногоконтролю. Застосовується в умовах серійного і масового виробництва, де наокремих робочих місцях протягом звітного періоду виробляються різні аборідко повторюються вироби.
Способомрозрахунку визначають вироблення, якщо вона випливає з інших показників інеможливо застосувати перелічені вище способи.
Такимчином, вибір способу обліку залежить від організації процесу виробництва.
Приобліку виробітку бажано застосування накопичувальних документів, що дозволяютьспростити подальшу обробку документів. Накопичувальні документипередбачають щоденну фіксацію кількості деталей, виготовлених одним абодекількома робітниками, в одному документі, чинному протягом певногоперіоду.
Важливимзасобом підвищення достовірності даних обліку та спрощення оформлення іобробки документів є суміщення документів про вироблення з документамипо витраті матеріалів і руху напівфабрикатів. При неможливості суміщення -узгодженість даних. Прикладом суміщення є застосування маршрутних карті розкрійних листів, дані яких використовуються в обліку виробітку, аузгодженості - підтвердження вироблення документами на здачу деталей на складабо в інший цех. Узгодження даних про вироблення з рухом матеріальнихцінностей підвищує достовірність обліку та виробітку, і матеріальних цінностей.
Отже, мирозглянули основні об'єкти управлінського обліку - витрати, місця виникненнявитрат і носії витрат. Для побудови ефективної системи управлінськогообліку необхідно здійснити виділення та групування цих об'єктів звикористанням різних класифікаційних ознак.
1.2 Облікособового складу та робочого часу
До основних напрямків рухуробочої сили відносяться: прийом на роботу; переклад з посади на посаду абоз розряду в розряд; переклад з цеху в цех або з відділу у відділ; догляд тавідпустка; звільнення. Кожен з цих випадків оформляється відповіднимидокументами.
Приприйом на роботу складається наказ (розпорядження) про прийом на роботу. На йогопідставі у відділі кадрів (ОК) заводиться особиста картка, м. в бухгалтеріївідкривається особовий рахунок і податкова картка обліку сукупного річного доходуфізичної особи, а також картка по ЕСН. На працівників, прийнятих на роботу вперший раз, в ОК заводиться і зберігається трудова книжка. Оформлена підписами,штампами і печатками трудова книжка - бланк суворої звітності. Кожному працівнику, прийнятому на постійну, тимчасову абосезонну роботу, присвоюється табельний номер. Він проставляється в усіхдокументах з обліку праці та заробітної плати. На підставі наказу про прийомтабельники заносять працівника під цим н...
