1. Користувачібухгалтерського обліку
Одна з найважливішихфункцій бухгалтерського обліку - забезпечення зацікавлених осіб та організацій якісноїбухгалтерською інформацією. Користувачами облікової інформації, як правило, єособи, які відчувають інтерес і потреба в ній і мають певні знання та навичкидля того, щоб її зрозуміти, оцінити і проаналізувати.
Очевидно, щорізні категорії користувачів зацікавлені в отриманні різного роду інформації.Усіх користувачів інформації бухгалтерського обліку можна поділити на дві групи.Це користувачі внутрішні і зовнішні. Внутрішні користувачі - це користувачів самому господарюючому суб'єктові. Перш за все, до таких користувачам відносяться власники(Засновники, учасники), адміністрація (керівники, менеджери і фахівці різнихрівнів управління), працівники організації.
Власники (засновники,учасники) хочуть знати, наскільки ефективно використовуються вкладені ними кошти.Власників найбільшою мірою цікавлять показники прибутковості того чи іншоговиду діяльності, розмір отриманого прибутку, співвідношення активів і зобов'язань,величини чистих активів, дані про напрями використання власного капіталуі т.п. Співробітникам адміністрації господарюючого суб'єкта, в залежності від займаноїпосади і виконуваних функцій, потрібна вся бухгалтерська інформація, представленаяк у вигляді звітності, так і додаткова, згрупована за певними ознаками.
Менеджер, залежновід рівня прийнятих ним рішень, може зажадати у бухгалтерського апарату необхіднудля своєї роботи інформацію. Для цього він повинен розташовувати певними знаннямипро те, яка інформація міститься в первинних документах і регістрах бухгалтерськогообліку. Особливе значення має інформація про рентабельність і собівартості окремихвидів продукції (робіт чи послуг), відповідність фактичних і запланованих витратпо статтях і елементам, інформація для контролю і аналізу фінансових результатівдіяльності організації.
Крім того, длякерівників різних рівнів управління необхідна така бухгалтерська інформація,на основі якої можна будувати плани і прогнози на короткострокову та довгостроковуперспективу. Працівників організації цікавлять в основному дані про стабільністьі прибутковості її діяльності, гарантованості збереження робочих місць та оплатипраці.
Зовнішніх користувачівбухгалтерської інформації можна розділити на користувачів з прямим і непрямим фінансовимінтересом. До зовнішніх користувачам облікової інформації з прямим фінансовим інтересомможна віднести осіб, які мають тісні економічні зв'язки з організацією. Це, першвсе, дійсні та потенційні інвестори, банки, постачальники та інші кредитори.
Інвестори і їхпредставники цікавляться насамперед інформацією, на основі якої можна зробитивисновок про масштаби діяльності організації, про її фінансової стійкості, тобто здатностісвоєчасно погашати свої зобов'язання, про ризикованість і прибутковості передбачуванихабо здійснених ними інвестицій, про ефективність освоєння вкладених коштів іт.п. Кредитним організаціям, як партнерам, також потрібна інформація про фінансовустійкості організації, інформація про діяльність організації в перспективі, тобтонаскільки оперативно і повно будуть погашені видані кредити і позики.
Крім того, банкизацікавлені в інформації про величину власного капіталу організації, про розміркредиторської заборгованості іншим особам. Постачальників та інших кредиторів цікавитьінформація про грошові кошти, запаси матеріалів, товарів і готової продукції,дебіторської заборгованості, тобто відомості, на підставі яких можна визначитиплатоспроможність організації.
До зовнішніх користувачамз непрямим фінансовим інтересом зазвичай відносять органи, уповноважені управлятидержавним і муніципальним майном, податкові органи, органи статистики,аудиторські компанії, фондові біржі, покупців та ін Органи федеральної чи муніципальноївлади, уповноважені розпоряджатися майном, що перебуває у господарському віданніабо оперативному управлінні, зацікавлені в такій облікової інформації, яка дозволяєоцінювати ефективність використання активів, регулювати діяльність організаціїпо реалізації загальнодержавної політики і т.д. Податкові органи зацікавленів даних про стан розрахунків з бюджетом.
Їх цікавитьправильність розрахунку податкової бази за різними видами податків, відповідність данихподаткових декларацій та даних бухгалтерського обліку, вірність відомостей самостійногоподаткового обліку. Органи статистики використовують показники форм звітності, заповненихз використанням даних бухгалтерського обліку.
У цих формахпредставлені не тільки вартісні, але й натуральні показники. Ці показникивикористовуються при формуванні та поданні інформації для прийняття рішень нарегіональному та державному рівнях. Аудиторські фірми зацікавлені в повнійі детальної інформації про всю фінансово-господарської діяльності організації,необхідною для підтвердження достовірності представленої бухгалтерської звітності.
Необхідно підкреслити,що зовнішні користувачі, які мають право на частину або всю внутрішню облікову інформацію,зобов'язані не розголошувати її і зберігати комерційну таємницю. Перелік відомостей, розголошенняяких може принести зниження економічних вигод для організації та складовихкомерційну таємницю, визначається її керівником (у відповідності з чиннимзаконодавством). Таким чином, при формуванні облікової інформації для конкретнихкористувачів необхідно деталізувати і групувати дані відповідно до їхзапитами.
В основному бухгалтерськаінформація представляється у вигляді звітності, доповнюваності при необхідності поясненнямиі роз'ясненнями (розкриття показників бухгалтерської звітності). "
2. Будовабухгалтерського балансу
Основним елементомбухгалтерського балансу (одиницею відображеної в ньому інформації) вважається балансовастаття (рядок). Балансова стаття відповідає показнику (на початок або кінецьзвітного періоду), що характеризує окремі види економічних ресурсів (активи)і джерел їх утворення (капітал власника і залучений капітал або зобов'язання).
У російському облікубаланс будується виходячи з формального зрівняння подвійності, описаного І.Ф.Шером (Активи == Капітал + Пасиви). Всі показники (балансові статті), що відображаютьоб'єкти бухгалтерського спостереження, що забезпечують виробничо-господарськуі фінансову діяльність, розподілені на двох протилежних сторонах: зліва- Активи, праворуч - джерела власних коштів (власний капітал) і кредиторськазаборгованість (пасиви). У діючій термінології російського обліку ліва сторонабалансу називається "Актив", права - "Пасив". У західному обліку, зокрема американському,праву сторону балансу іменують або "Капітал", або "Пасиви і власний капітал".Очевидно, в недалекому майбутньому подібне різночитання буде усунуто, так як дляоного відсутні економічні й правові передумови.
Балансові статтіоб'єднуються в групи, а групи - в розділи. В основі такого об'єднання лежить економічнийзміст статей балансу, а порядок їх розташування на конкретній стороні визначенийвертикальними і горизонтальними взаємозв'язками між статтями і розділами.
Вертикальні взаємозв'язкустатей активу балансу припускають їхнє розташування в порядку підвищення рівня ліквідності(У західному обліку навпаки - за зменшенням ліквідності). На початку відбиваються меншліквідні статті (Нематеріальні активи, Основні засоби, Капітальні вкладенняі т.п.), а в кінці - найбільш ліквідні (грошові кошти в касі, на розрахунковомуі валютному рахунках, у розрахункових документах). Під ліквідністю активу розуміється йогоздатність перетворення в гроші без суттєвих втрат.
У діючійдо 2000 року формі звітності угруповання балансових статей активу балансу дозволяєвиділити три розділи:
I. Необоротніактиви.
II. Оборотніактиви.
III. Збитки.
Перший розділоб'єднує групи довгострокових активів:
нематеріальніактиви, основні засоби, незавершене буді...
