РОСІЙСЬКАФЕДЕРАЦІЯ
МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ
МІНІСТЕРСТВОАгенстство ДО ОСВІТИ
ДЕРЖАВНЕОсвітніх установ
ВИЩОЇПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
В«ТЮМЕНСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ В»
ІНСТИТУТДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ
СПЕЦІАЛЬНІСТЬВ«МИТНОЇ СПРАВИВ»
КОНТРОЛЬНАКабот
ПОДИСЦИПЛІНИ: МИТНЕ ДІЛОВОДСТВО НА ТЕМУ:
В«ПОНЯТТЯ ПРОДОКУМЕНТІ. ЕВОЛЮЦІЯ ПОНЯТТЯ В«ДОКУМЕНТВ».
ВАРІАНТ № 1
ТЮМЕНЬ, 2010
Поняття про документ
Термінологія,використовувана при роботі з документами, закріплена в законах і іншихнормативних актах, в ГОСТ Р 51141-98 В«Діловодство та архівна справаВ».Федеральний закон від 20 лютого 1995 р. № 24-ФЗ В«Про інформацію, інформатизаціїі захисту інформації В»- містить ряд понять в області створення документів. Підінформацією в законі розуміються відомості про осіб, предмети, факти, події,явища і процеси незалежно від форми їх надання. ТерміниВ«Документована інформаціяВ» і В«документВ» в законі і в ГОСТі на термінологіюрозглядаються як синоніми і визначаються як зафіксована на матеріальномуносії інформація з реквізитами, що дозволяють її ідентифікувати.
Документ (від лат. documentum - зразок, свідоцтво, доказ, будь-який матеріальнийоб'єкт) - наділений в письмову форму акт, що засвідчує наявність фактівпевного значення.
Документ - це засібзакріплення на спеціальному матеріалі (папері) результатів діяльностіпідприємства чи установи.
ЕВОЛЮЦІЯ ПОНЯТТЯВ«ДОКУМЕНТВ»
Одним з найважливішихпроявів людської поведінки є комунікація, тобто спілкування зіншими людьми за допомогою певних знаків або символів. Спочаткуінформацію про навколишній світ чоловік передавав за допомогою жестів, міміки,крику, дотиків і т.п. найпростіших засобів зорової, слуховий,дотиковий комунікації. Виникнення осмисленої мови і мови ознаменувало,на думку ряду вчених, поява першої інформаційної технології в історіїлюдського суспільства.
Тим часом у мірурозвитку людини зростала потреба в передачі інформації не тільки впросторі, але також і в часі, тобто в зберіганні інформації. Однакнайпростіші засоби комунікації, передачі інформації були недосконалі. Та жлюдська мова чутна лише на невеликій відстані і тільки в момент їївиголошення. Важко було зберігати потрібну інформацію, оскільки знання наперших порах ще не були відокремлені від суб'єкта, який володів ними. Не випадковов той період роль своєрідних банків знань і каналів їх передачі гралистарики, тобто найдосвідченіші члени суспільства.
Відділення інформації відсуб'єкта і перші спроби її закріплення були пов'язані із застосуванням сигналізації.Для передачі інформації в просторі використовувалася сигналізація димом, вогнембагать, звуками труб, барабанним боєм, певним чином покладеними гілкоюабо стрілою і т.п. Використовувалися також предмети, яким надавалося символічнезначення. Хрестоматійним став наведений давньогрецьким істориком Геродотомприклад символічного послання древніх скіфів персам. Це послання складалося зптиці, жаби, миші та пучка стріл і означало: "Якщо ви, перси, ненавчитеся літати, як птахи, стрибати по болотах, як жаби, ховатися в нори,подібно мишам, то будете обсипані нашими стрілами, як тільки вступите наскіфську землю ".
Пізніше на змінусимволічної прийшла умовна сигналізація, в якій предмети використовувалисяяк умовні знаки за попередньою домовленістю людей про те, що будеозначати певний предмет. У результаті з'явилися системи мнемонічнихзнаків для ведення рахунку за допомогою предметів, а також більш складне"Вузликове письмо": у древніх інків (кіпу), в Древньому Китаї, умонголів. Ймовірно, подібного роду "лист" малося і у слов'ян. Чи невипадково в російській мові збереглося вираз "зав'язати вузлик напам'ять ", тобто зберегти в пам'яті будь-яку інформацію. В якостіумовних знаків використовувалися також бирки (дощечки) з карбами - в торговельних,фінансових, кредиторських операціях. У слов'ян такі бирки називалися"Носами", так як їх зазвичай носили з собою, закріплюючи-якуінформацію за допомогою різних насічок, карбів. Звідси походить вираз"Зарубати на носі", тобто запам'ятати міцно-міцно.
Для закріплення іпередачі інформації у часі використовувалися могильні пагорби, кургани, хрести,надгробки, знаки власності (геральдичні знаки, межові камені, знакиклейма для худоби і т.п.).
Предметні способиспілкування збереглися і в наші дні: підношення хліба і солі як знакгостинності, букетів квітів і сувенірів як знак уваги, знаки відмінності увійськових, прапори держав, система сигналізації світлофорами і семафорами і т.п.
Поява писемностіознаменувало перехід людства до нової інформаційної технології. За допомогоюграфічних знакових систем стало можливим відокремити інформацію від суб'єкта ізафіксувати її на якомусь матеріалі з метою подальшої передачі підчасі і просторі. У результаті з'явилася документована інформація,тобто документ.
Інформація,зафіксована на матеріальному носії, виконувала в давнину рольсвідоцтва, докази. Саме на цю найважливішу функцію документаспочатку зверталося основна увага. Латинське слово"Documentum" походить від "doceo" - "вчу" або"Сповіщаю" і означало якраз "свідоцтво","Доказ". Важливо зауважити, що термін "документ"більш старий, ніж термін "інформація". До того ж до початку 20 століттяпоняття інформації було пов'язано насамперед з повідомлення, інформування, зпередачею повідомлень, їх інтерпретацією.
У Росії термін"Документ" був переведений Петром Першим саме як "письмовесвідоцтво ". На всьому протязі 18 століття у визначенні поняття"Документ" виділялося насамперед його правове призначення. Між тимсам цей термін протягом тривалого часу майже не вживався. Замістьнього в діловодної практиці зазвичай використовувалися інші терміни:"Акт", "справа", "папір".
Однак поняття постійнозмінюються, вдосконалюються, уточнюються, наповнюються новим змістом.Чому? Насамперед тому, що поглиблюються уявлення про досліджуванихявищах і предметах, їх сутності, їх найбільш значущих сторонах. Поступовенакопичення знань про документи призвело в 19 в. до виділення, крім правового,також і управлінського аспекту документа, що знайшло відображення в знаменитомусловнику В.І. Даля, де документ визначався як "всяка важлива діловапапір, так само диплом, свідоцтво ".
До середини 20 століттяотримав визначеність ще один найважливіший аспект документа - історичний, тобтойого значення як носія ретроспективної інформації. Так, автори "Словникасучасної російської літературної мови ", виданого в 1954 р., виділили" історичні документи - літописи, хроніки, записи і т.п., що свідчатьпро будь історичній події, особі, епосі і т.п. ".
У першій половині 20сторіччя було суттєво переглянуто зміст поняття"Інформація", яке стало зв'язуватися з категорією відображення, якзагальним властивістю матерії, первинним по відношенню до інформації. А в другійполовині 20 в. з розвитком кібернетики, інформатики, обчислювальної технікирозгорнулося активне вивчення соціальної сутності та інформаційної природидокумента, що призвело до подальшого розширення і, найголовніше, до поглибленняйого поняття. Саме в цей період було дано теоретичне обгрунтуваннянерозривному зв'язку понять "документ" і "інформація". Однакнезавершеність наукових уявлень і, як наслідок, наявність численнихі різноманітних суджень про сутність, природу, зміст поняття"Інформація" не могли не відбитися також і на визначенні поняття "документ".Яким чином?
Серед філософів,натуралістів, представників технічних наук ось уже протягомдекількох десятків років йде суперечка навколо двох різних підходів до поняття"Інформація". Одні з них розглядають інформацію як властивість, якатрибут, властивий всім матеріальним об'єктам, у тому числі і неорганічноїприроді. Ця концепція інформації одержала назву атрибутивної. Іншівважають, що інформація з'явилася лише з виникненням життя і пов'язують її зфункціонуванням систем, що самоорганізуються, не визнаючи наявності інфо...
