Зміст
1.Призначенняі класифікація документів
2.Анотації
3.Накази
4.Статути
5.Пропозиція
6.Договіроренди
7.Комерційніакти
8.Заява-зобов'язання
9.Контракт
1. Поняття та класифікація документів
Слово документ в перекладі з латинської означає повчальнийприклад, взірець, доказ. Цей термін має кілька значень:
а) ділова папір, який підтверджує певний юридичнийфакт, підтверджує право на що-небудь,
б) письмове свідоцтво, яке офіційно підтверджуєособистість,
в) письмовий твір, малюнок, грамота, що свідчить проісторичній події.
Документи, як основний вид ділової мови, носії інформації, єспособом засвідчення, є основою для прийняття рішень, длядоказів, тобто мають велике правове значення. Документи повинні бутиправильно складені за формою і за змістом, з дотриманням відповіднихреквізитів.
Отже, документ є носієм об'єктивної, достовірноїінформації, матеріальним об'єктом за змістом інформації, закріпленоївигідним для людини способом для передачі її в просторі і часі, імає, відповідно до чинного законодавства, юридичну силу.
Ділові документи класифікуються за змістом, способом фіксаціїі виготовленню, назвою, складності та ступенем гласності, місцем складання,за походженням, за юридичною силою і призначенням.
За способом фіксації інформації документи можуть бути написані,графіко-, фото-, кіно-і фонодокументи, по техніку відтворення - рукописні йстворені машинним способом.
За змістом і призначенням документи поділяються наорганізаційно-розпорядчі, довідково-інформаційні,господарсько-договірні, фінансово-розрахункові, документи з особового складу,особисті офіційні документи, що засвідчують.
За назвою документи розрізняють: акти, анотації, відгуки,відомості, довідки, договори, запрошення, звіти, листи різногопризначення, накази, плани робіт, положення, правила, постанови,посвідчення, розпорядження і т.п.
За способом виготовлення розрізняють типові, стандартні(Трафаретні) та індивідуальні документи. Типові складаються завчасно,переважно за трафаретом, і є текстом-прикладом для індивідуальних. Встандартних документах частину тексту видрукувана на бланку, а частина вписуєтьсяпід час заповнення. Трафаретні документи в даний час набули широкогопоширення, коли в діловодстві став використовуватися комп'ютер.Індивідуальні документи складно стандартизувати, вони вільні за формою, аленеобхідні реквізити в них є. Це автобіографія, записки, телеграми,скарги.
За ступенем складності розрізняють прості і складні документи, першімістять одне питання, складні - два і більше.
За місцем створення і функціонування розрізняють внутрішні і веснянідокументи, за напрямком - вхідні та вихідні. Внутрішні документистворюються на певному підприємстві, в установі, організації і тамфункціонують. Зовнішні документи надходять з підприємств.
По терміну виконання документів можуть бути термінові і Нетермінові.Перші вимагають виконання, надсилання чи отримання у строки, встановленізаконом, правовим актом або керівником (телеграми, факси). Інші документивважаються Нетермінові і виконуються в терміни, встановлені адміністрацією.
За походженням розрізняють: службові та офіційно-особисті.Службові створюються в організаціях, установах та стосуються питань їхдіяльності, офіційно-особисті пишуться конкретними особами (автобіографія,рапорти, заяви, пояснювальні записки).
За ступенем гласності документи ділять на звичайні, секретні,абсолютно секретні і для службового користування. У правому кутку документароблять спеціальну позначку: В«СекретноВ», В«Для службового користуванняВ»,В«Абсолютно секретноВ».
За стадіями виготовлення документи поділяють на оригінали ікопії. Копія в правому верхньому кутку має позначку В«копіяВ». Також існуєдублікат - другий екземпляр документа, що має однакову з оригіналомюридичну силу, і видається у зв'язку з втратою оригіналу.
2. Анотації
Анотація - коротка, стисла характеристика змісту книги,статті і т.п.
Це невелика бібліографічна довідка, коротка характеристикакниги, статті, рукописного тексту, що містить перерахування найбільш головнихпитань, оцінку. Анотація допомагає читачеві зорієнтуватися в наявнійлітературі по тому чи іншому питанню, полегшує роботу науковців, студентів,учнів - людей різних професій, чия робота пов'язана з книгою. Анотацієютакож називають розгорнутий заголовок, через переліку головних питань якоговисловлюється зміст роботи, даючи їй оцінку.
Анотація найчастіше міститься на другій сторінці будь-якогодрукованого видання.
Зразок
Ткаченко Н.М.
Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. Підручник:для студ. Вища. учеб. Завідувач. екон. спец. - 7-е изд., Дополн. і перероб. - К.АСК, 2003.
У підручнику автор викладає питання в повній відповідності зпрограмою курсу В«Бухгалтерський фінансовий облікВ». У ньому розглянуті основитеорії бухгалтерського фінансового обліку, його організації і постановки обліку напідприємствах України. Основну увагу приділено вивченню економічногозмісту рахунків бухгалтерського обліку і методології його ведення з урахуванням вимогНаціональних стандартів бухгалтерського обліку з використанням нормативнихдокументів, чинних в Україні.
Призначений для студентів вищих навчальних закладів поспеціальностями В«Облік і аудитВ», В«Економіка підприємствВ». Підручник може бутивикористаний також студентами коледжів, слухачами курсів підвищеннякваліфікації, бухгалтерами, фінансистами, економістами, працівникамиконтрольно-ревізійних служб, аудиторами.
3. Накази
Наказ - розпорядчий документ, який видають на основі абодля виконання чинних законів, постанов і рішень уряду,наказів і вказівок керівників.
Як основний розпорядчий документ, наказ видають керівникиустанов, підприємств чи їх структурних підрозділів з метою вирішенняосновних і оперативних завдань даної установи - з усіх питань йогокомпетенції: організація праці, штати, дисципліна, заохочення, утримання і т.п.
Розрізняють накази з питань основної діяльності і накази поособовому складу.
Накази з питань основної діяльності видають під часзатвердження перспективних, річних та інших планів, під час створення,реорганізації або ліквідації структурних підрозділів, підведення підсумківдіяльності установи, коли необхідно довести до відома керівникабільш низького рангу директивні документи вищих органів. Текст наказу, якправило, складається з констатуючої та розпорядчої частин або тольрозпорядчої. У констатуючій частині йдеться про причини і факти,викликали появу наказу. У розпорядчої частини, яка має приказнуюформу, пропонуються дії, зазначаються прізвища виконавців кожної з них ітерміни виконання; слово НАКАЗУЮ друкується великими літерами.
Реквізити наказу: назва установи, підприємства чи посадикерівника, що видає наказ; назву документа; дата підписання; номер4місце видання документа; заголовок до тексту документа; текст; підпис керівникаустанови, організації. Наказ має виховну функцію, тому його моваповинна бути високо культурної, стислій, точно сформульованої. Часто в Книзіреєстрації наказів на підприємстві після тексту документа та підписукерівника докладають: В«З наказом ознайомленіВ» - з переліком зазначених унаказі осіб, які повинні поряд зі своїм прізвищем поставити свій підпис.
Зразок
ЧМП Люкс-Сервіс
НАКАЗ
В«12В» грудня 2006р. № 7539
р. Красний Луч
В«Про списання незавершеного виробництваВ»
У зв'язку із завершенням проведення ряду експериментів по замовленню1212-7ЛС В«Конвеєр стрічковий (дослідний зразок)В», які не дали позитивнихрезультатів, втратили економічну вигоду, -
НАКАЗУЮ:
1.Создать комісію для аналізу витра...
