Зміст
Введення
1. Державне соціальнестрахування: його необхідність та історія розвитку
1.1 Необхідність державногосоціального страхування
1.2 Історія розвитку державногосоціального страхування
2. Державне соціальне страхуванняв розвинених зарубіжних країнах
2.1 Соціальне страхування в країнахЗахідної Європи
2.2 Соціальне страхування в США
2.3 Соціальне страхування в Японії
2.4 Взаємозв'язокдержавного та приватного соціального страхування в Швеції та іншихПівнічних країнах
Висновок
Список використаних джерел талітератури
Введення.
Державнесоціальне страхування є невід'ємною складовою соціальної системибудь економічно розвиненої країни. Будь-яка держава зацікавлена ​​в тому,щоб у суспільстві не відбувалися соціальні потрясіння, а розвиток країни йшлостабільно і планомірно. Тому система державного соціальногострахування так важлива.
Актуальність даноїроботи полягає в тому, що соціальне страхування - найважливіший елемент життясуспільства. Розгляд досвіду зарубіжних країн у цій сфері повинно вказати на тідосягнення і ті помилки, які були допущені іноземними державами ворганізації системи державного соціального страхування. Адже вчитися напомилках інших - набагато більш доцільно і безболісно, ​​ніж на своїх.Таким чином, вивчення досвіду інших країн у сфері державного соціальногострахування має сприяти тому, щоб в Росії проводилася такаполітика в області соціального страхування, яка довела своюспроможність і суспільну корисність і відкидалися ті рішення, якіможуть негативно позначитися на суспільному житті країни.
Метою даної роботиє вивчення досвіду зарубіжних країн у галузі державного соціальногострахування. Для досягнення цієї мети ставляться наступні завдання:
- розглянутидержавне соціальне страхування з теоретичної точки зору, виявитийого необхідність;
- розглянути історіюрозвитку державного соціального страхування за кордоном;
- вивчити досвідсоціального страхування в ряді зарубіжних держав.
Для написання даноїроботи були використані праці таких авторів як Корнюшин, Бабич, Рибкін, атакож ряд періодичних публікацій.
1. Державнесоціальне страхування: його необхідність та історія розвитку.
1.1 Необхідністьдержавного соціального страхування.
За загальним визначенням,державне соціальне страхування - це система соціального захисту,заснована на страхових внесках, що гарантує отримання грошового доходу встарості, у випадку хвороби, інвалідності та в інших встановленихзаконодавством кожної країни випадках, а також медичне та інші видиобслуговування. Державне соціальне страхування складається з чотирьох видівстрахування: пенсійного, медичного, страхування зайнятості (страхування побезробіттю), страхування від нещасних випадків. Фінансову базу державногосоціального страхування становлять державні позабюджетні страхові фонди.
Необхідністьдержавного соціального страхування для керівництва практично всіх країнсвіту очевидна. Ринкова економіка передбачає, що кожна людина повинна самазаробляти собі на життя і думати про своє майбутнє. Але це стосується тих людей,які в конкретний момент часу в змозі забезпечити себе роботою,оплатити в разі необхідності медичне обслуговування та т.д.
Але в кожній країнііснують категорії людей, яким не під силу самостійно вирішити тіпроблеми, які виникають або потенційно можуть виникнути у них в процесіїх життєдіяльності. Це люди похилого віку, які за станом здоров'явже не в змозі працювати і забезпечувати своє існування, це інвалідиякі також, як правило, не можуть забезпечити собі гідне існування вринковій системі організації економіки, де кожен за себе. Також не можна виключатитой факт, що людині, яка працює і може себе забезпечити без допомогидержави або кого-небудь ще може знадобитися термінова допомога. Це можебути медична допомога, допомога при настанні нещасного випадку. Людинатакож може позбутися роботи, що може бути наслідком не тільки йогоневідповідності займаної раніше посади, але і незалежних від нього причин,таких як криза або банкрутство підприємства, на якому він працював.
Таким чином ставатиочевидним той факт, що держава, з метою підтримки соціальноїстабільності суспільства, має брати на себе частину відповідальності за життялюдей, у чому і полягає основна роль державного соціальногострахування.
Державнесоціальне страхування також є механізмом перерозподілу фінансовихресурсів. Система його функціонування дозволяє державі акумулюватизначні грошові кошти для підтримки стабільної соціальної обстановкив країні. Кожному ж громадянинові країни, незалежно від займаного їмсоціального стану, держава гарантує безкоштовну допомогу у випадках,визначених законодавством тієї або іншої країни.
1.2 Історія розвитку державногосоціального страхування.
До початку двадцятогосторіччя в багатьох європейських країнах були прийняті закони про страхуванняпрацюючих на випадок хвороби, інвалідності, старості, безробіття. Згідноцим законам у формуванні страхових внесків крім самих працівників сталибрати участь підприємці, власники фабрик і мануфактур, виплачували від 25до 40% страхових внесків. У більш пізній період у страхові фонди сталинадходити субсидії та дотації держави.
Чим більше держававносило засобів (дотацій) в систему обов'язкового страхування здоров'я, тимбільше воно контролювало цей процес. Прагнення створити регульованестрахування здоров'я стало однією з головних передумов формуваннядержавного (бюджетного) охорони здоров'я в таких країнах, якВеликобританія, Швеція, Данія, Ірландія та інших ("беверіджская"модель). У Німеччині, Австрії, Бельгії, Нідерландах, Швейцарії та інших країнахЦентральної та Східної Європи набула поширення так звана"Бісмаркської" модель, при якій істотну роль відігравало фінансовеучасть підприємців, які виплачують обов'язкові внески в установлені закономстрахові фонди.
Показовою єреформа національного страхування у Великобританії. "Акт про національнийстрахування "був прийнятий у Великобританії 15 січня 1911 і спочатку, подібно аналогічним законам інших країн, не передбачав внесеннястрахових внесків повністю за рахунок держави, що є найбільшсоціально справедливої вЂ‹вЂ‹формою страхування. Акт 1911 встановив для однієїгрупи застрахованих страхування без внесків (право на всі посібники малиробочі низькооплачуваній категорії із заробітком 1,5 шилінга в день,які нічого не вносили у касу товариства). Посібники їм формувалися звнесків підприємців, інших більш високооплачуваних робочих, дотацій держави.Для інших категорій застрахованих Акт зберігав принцип взаємодопомоги, пом'якшуючийого лише приписом виділення субсидій і дотацій з державного бюджету.Таким чином, Акт 1911 вперше в Великобританії закріпив законодавчопринцип суспільної солідарності, коли багатий платить за бідного, здоровий -за хворого.
Страхові внески доВеликобританії (а також в країнах континентальної Європи) збиралися черезпоштові відомства шляхом покупки спеціальних марок, потім ці коштинадходили до страховим комісарам в страхові комісії. Останні і розподілялиотримані суми (фактично податки) між усіма товариствами взаємодопомоги взалежно від чисельності застрахованих за мінусом коштів, призначенихна поповнення резервного фонду та утримання центральних органів страхування. Черезнеповних 2 роки (в 1913 р.) була проведена реформа національного страхування вВеликобританії, в результаті чого держава стала покривати витрати,пов'язані зі страхуванням на випадок хвороби та інвалідності, з бюджету.
Щоб держава була взмозі брати на себе такого роду витрати, знадобилося порівняно широкевизначення його компетенції, подводящее англійську систему страхування навипадок хвороби та інвалідності до ідеалу страхування - "страхування безвнесків ", що і стало в подальшому у Великобританії головною передумовоюреформи 1948 р. і створення бюджетної Національної служби...
