Міністерство освіти Російської Федерації
Російська економічна академія ім. Г.В. Плеханова
Кафедра психології іпедагогіки
Екзаменаційнийесе
На тему: ІЄРАРХІЯ І ПРІОРИТЕТИЦілей викладання курсу В«ОСНОВИ АУДИТУВ»
Виконав
аспірант кафедри В«АудитВ»
каланов А.Н.
Москва 2003
ІЄРАРХІЯІ ПРІОРИТЕТИ ЦІЛЕЙ ВИКЛАДАННЯ
КУРСУВ«ОСНОВИ АУДИТУВ»
В основібудь освітньої технології або концепції, будь-якого підходу до викладаннятієї чи іншої навчальної дисципліни лежить певна мета або, вірніше, комплексцілей з певною їх ієрархією. Як говорив А.С. Макаренко, педагогіка єнаука доцільна. Саме мета не стільки виправдовує, скільки визначаєзасоби - тільки слідом за виділенням тієї чи іншої педагогічної мети вЯк профілюючої визначаються ті чи інші, найбільш згідні цієї мети,методи і засоби, а також сам зміст навчання.
Всучасної теорії педагогіки виділяються наступні основні цільові орієнтаціїпедагогічного процесу: формування знань, умінь і навичок, формуванняспособів розумових дій, формування естетичних і етичнихвідносин, формування самоврядних механізмів особистості, формуваннядієво-практичної сфери і розвиток творчих здібностей. Необхідністькожної з цих цілей визнається, як правило, будь педагогічною технологієюі, відповідно, повинна в тій чи іншій мірі враховуватися в кожному навчальномупредметі. При цьому і кожна педагогічна технологія, і кожен навчальний предметможуть по-своєму розставляти акценти в ієрархії цих цілей.
Своєбезпосереднє, практичне вираження педагогічні цілі знаходять прирозробці навчальних програм і викладанні конкретних навчальних дисциплін: взагальному вигляді вони ставляться державою, більш докладно - навчальними закладами ікафедрами (інститутами), але всі вони залишаються лише номінальними, декларативними,і лише на останньому етапі педагогічні цілі максимально конкретизуються, іздійснюються конкретні кроки по їх досягненню. Розглянемо педагогічніцілі, виходячи з яких повинна, на погляд автора, будуватися програма навчанняз дисципліни В«Основи аудитуВ», ієрархію цих цілей і способи їх реалізації.
Отже, першаіз зазначених загальних цільових орієнтацій - формування знань, умінь і навичок.У традиційному підході до навчання віддається пріоритет саме передачу учняммаксимального обсягу знань, умінь і навичок. Передбачається, що в підсумку цеповинно призвести до розвитку особистості та формування бази для саморозвитку, хочана практиці ці цілі і залишаються другорядними, побічними. Пріоритет знанням,умінням і навикам віддається і багатьма більш менш сучаснимипедагогічними концепціями, такими як програмоване навчання(П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна та ін), технологія укрупнення дидактичних одиниць(П.М. Ерднієв, Б.П. Ерднієв) і т.п. - Представляють собою, в кінцевому рахунку,удосконалення методики викладання і структури учбового матеріалу.
Чи прийнятнітакі технології при викладанні основ аудиту? Яка роль повинна віддаватисямети формування знань, умінь і навичок в цьому курсі? І про які самезнаннях, уміннях і навичках йдеться? Перш ніж відповісти на ці питання,уточнимо специфічні особливості розглянутого курсу, які надаютьбезпосередній вплив на його зміст і на цілепокладання в цілому. Курсоснов аудиту був введений до навчальну програму вже на третьому році навчання назагальноекономічному факультеті, тобто до отримання практичних знань і довибору подальшої навчальної надбудови. Лише незначна кількість учнів,проходять цей курс, продовжують навчання за спеціальністю В«Бухгалтерський облікі аудит В»- можливо, лише 10-15%. Ще менша кількість учнів збирається і(Або) стане в майбутньому аудиторами - на погляд автора, не більше 3% (навіть якщорозглядати професію аудитора в загальному, безвідносно необхідноїатестації).
Виходячи знаведених цифр, на погляд автора, слід зробити висновок, що навчальнапрограма повинна будуватися на передумові, що учні не стануть аудиторами вмайбутньому. Тут можна заперечити, що в сучасній педагогіці все більшезатверджується принцип індивідуального підходу до учня, з чого можна було бзробити висновок, що педагог повинен забезпечити пізнавальні потреби і цьогоменшини (3%). Але, на погляд автора, це було б нераціонально. По-перше,три відсотки представляють собою в середньому лише одного учня з цілого класу.Теоретично для нього можна було б ввести свою, більш детальну, навчальнупрограму. Але освітня система не характеризується великою гнучкістю -вже в наступному році цьому учневі доведеться вивчати ті ж предмети вже нафакультеті В«Бухгалтерський облік і аудитВ». Тому в даному випадку і в такомурозумінні індивідуальний підхід був би нераціональний і з точки зору вчителя, із точки зору учня.
Наступнийвисновок, який можна зробити, полягає в тому, що докладне вивченняметодики аудиту в рамках розглянутої дисципліни не тільки не обов'язково,але і не бажано - це навчальний час може бути витрачено набагато більшеефективно з точки зору освіти абсолютної більшості учнів. Крімтого, докладне вивчення аудиту вже на третьому курсі загальноекономічногофакультету і просто практично неможливо. Так, в цей період учні володіютьлише основами знань про оподаткування, причому більше в теоретичному плані(Роль, функції податків і т.п.), ніж в практичному (конкретні правила обчисленняконкретних податків, особливості прав та обов'язків платників податків іподаткових органів і т.п.). Ще більш важливо те, що учні в цей період маютьнадзвичайно поверхневі знання та про бухгалтерський облік. А адже бухгалтерськийоблік та оподаткування є базою, принципово необхідної для вивченняаудиту: без цієї бази неможливо передати учням практично ніяких знаньнавіть про основи аудиту, не кажучи вже про практичне аудиті. Хіба можнапояснити учням, що аудит являє собою перевірку бухгалтерськоїзвітності, якщо учні навіть не уявляють собі, що таке бухгалтерськазвітність? (За спостереженнями автора, достатнє уявлення про бухгалтерськоїзвітності для вивчення основ аудиту на третьому курсі загальноекономічного факультетумають не більше одного учня з п'яти). По суті, і історично, і логічноаудит є похідним від бухгалтерського обліку і, почасти (на сучасномуетапі) від практичного оподаткування.
У підсумку, придокладному вивченні аудиту вже на третьому курсі, учні здатні тількизавчити предмет, не вникаючи в його сенс. Внаслідок відсутності зв'язків з уженаявними знаннями, одержувана інформація виходить за межі В«зони найближчогорозвитку В»(по Л.С. Виготському), не утворює фіксованого образу,В« гештальта В»(По М. Вертхеймер). Тому, по-перше, для його вивчення необхідна організаціяміжпредметних зв'язків з цими дисциплінами, основи яких мають вивчатисяраніше аудиту. І, по-друге, це неминуче накладає обмеження і на самезміст аудиту як досліджуваної дисципліни.
Отже, якіж знання, уміння і навички повинен отримати учень при вивченні основ аудиту?Виходячи з вищевикладеного, очевидно, що не конкретні знання з методикиаудиторської діяльності. На погляд автора, необхідно, щоб в учнівсформувалися уявлення про аудит як діяльності (у підприємницькомуі загальноекономічному та соціальному плані), про цілі аудиту, конкретному вираженнірезультатів аудиторської діяльності та про загальні теоретичних і методичнихпідходах до організації аудиту. Тобто цільовим суб'єктом навчання повинен статине аудитор, а користувач аудиторських послуг як найбільш ймовірний результатнавчання студентів. У підсумку, оскільки обсяг знань, який необхіднопередати учням в рамках цього курсу, досить невеликий, то, на поглядавтора, недоцільно застосовувати зазначені вище педагогічні технології,спрямовані на його ефективне засвоєння: передача цих знань повинна більшоюступеня служити іншим педагогічним цілям.
І ще одинважливий аспект знань, можна сказати, пропедевтична мета курсу: учніповинні отримати уявлення про аудитора як професії. Метою педагога вданому випадку має бути руйнування ...
