Етапи розвиткугеографічної науки
Зміст
1. Етапи розвитку географічноїнауки
1.1 Витоки географічних знань
1.2 Наука географія на етапіузагальнення знань про Землю
1.3 Становлення сучасної географії
1.4 Методи географічнихдосліджень
Список використаних джерел
географіядослідження відкриття
1. Етапи розвитку географічноїнауки
1.1 Витоки географічнихзнань
Історія географічних ідейналічує кілька тисячоліть. Її неможливо відокремити від історії людства.Цілеспрямоване і систематичне вивчення навколишньої природи і взаємодіїз нею людини сходить до часу зародження наукової думки. Європейська наука бересвій початок у працях античних мислителів; однак її коріння йдуть ще глибше - в СтародавнійЄгипет і Месопотамію. У В«колискиВ» наук - Єгипті - вперше виникли методи (способи,прийоми) пізнання світу: спостереження, вимірювання, узагальнення. Єгиптяни вміли визначатилінію меридіана (напрямок північ - південь), вони винайшли писемність, володіли математичними,астрономічними та іншими знаннями. Найперші з відомих нам карт були створенів Шумері близько 2700 р. до н. е..
Військові походи, торгівля таподорожі в цивілізаціях Стародавнього світу розширювали кругозір людини. Але все жкругозір цей охоплював окремі регіони Землі, тобто він був регіональним.
Розвиток торгівлі і мореплаванняв далекі часи було неможливо без спеціальних (географічних) знань про оточуючихземлях і народах. Потреба в цих знаннях задовольняли так звані логографи.Вони робили опису берегів (Періпл) і країн (перігези). Першим науковим прийомом,за допомогою якого людина пізнавала навколишній світ, був описовий метод. Географіяяк наука спочатку виникла як опис природи і населення різних місцевостей.Про це нагадує сама назва науки географія - В«землеопісаніеВ». Найпершіопису земель складалися не стільки спеціалістами, скільки торговцями, воїнамиі навіть людьми, випадково опинилися на чужині. Часто опису ті були неточнимиі зробленими без усякої мети; деколи були фантастичними, т. к. складалися наоснові чуток і легенд.
Головними питаннями при описібули: що вивчається (долина, острів, гори ...)? Який предмет опису (його форма,розмір, колір ...)? Де він знаходиться? Останнє питання став для географії одним зголовних.
Поступово практичне вивченнясвіту змінюється стихійно-науковим поглядом на природу і суспільство. Тоді ж в СтародавнійГреції вперше була створена модель наукового пізнання світу, яка панувалав Європі багато століть. Деякі з методів вивчення світу, розроблені вченимиантичності, застосовуються і в наші дні. Всі науки Стародавнього світу, в тому числі і географія,розвивалися в рамках філософії. Тому теоретичні географічні уявленнятого часу тісно пов'язані з філософськими ідеями.
Давньогрецькі філософи розглядалисвіт як єдине ціле, а людину як частину природи. Але в зв'язку з розривом міжрозумовою і фізичною працею в науці того часу в основному панували умоглядні(Абстрактні) побудови. Не випадково такий погляд на світ назвали натурфілософією.Абстрактні загальногеографічні ідеї були пов'язані з розробкою космогонічних гіпотез- Гіпотез про утворення Землі, Сонця, зірок і т. д.
Першим ученим, займалисявизначенням місця розташування різних об'єктів на Землі, був Фалес (бл. 625-547рр.. до н. е..). Він жив у місті Мілеті і був відомим мандрівником і заповзятливимкомерсантом. Фалес першим вказав на властивості магнітного залізняку.
Будучи астрономом і філософом,Фалес уявляв Землю у вигляді диска, який плаває у воді. Це не дивно:щось подібне являють собою численні грецькі острови в Середземномуморе. Міркуючи про те, з чого складається Всесвіт, він був упевнений, що все існуюческладається з різних форм води. Свої висновки Фалес пробував перевірити за допомогою спостережень,чим і протиставив науку і віру.
Відомо, що Геродота вважаютьВ«Батьком історіїВ». У його 9-томної В«ІсторіїВ» містяться також численні описимісць, які відвідав учений.
Геродота називають і В«батькометнографії В», т. к. він докладно описав звичаї, традиції відомих йому народів. Вінпершим застосував історичний метод в географії. Так, Геродот реконструював давнюберегову лінію в гирлі Нілу і довів, що річкові наноси утворили дельту річки.Тому численні портові міста виявилися далеко від морського берега.
Величезний внесок у розвитокгеографічної думки внесли Платон (428-348 рр.. до н. е..) і його учень Аристотель(384 - 322 рр.. До н. Е..) - Самі знамениті філософи Древньої Греції.
Платон, як і Піфагор (VIв. до н. е..), вважав, що Земля не плоска, а має форму кулі. Це було чистотеоретичне міркування. Грецькі мислителі вважали, що симетрія - одне звластивостей досконалості, а сфера є носієм ознак симетричної форми. Платономбув запропонований дедуктивний метод пізнання світу (що означає пізнання від загального доприватному). Сучасники Платона, виходячи з ідеї досконалості сфери, створили уявленняпро кліматичних зонах. Зміна нахилу сонячних променів на поверхні кулястоїЗемлі, на їхню думку, призводить до зміни клімату - жаркого, помірного, холодного.
Першим, хто спробував обгрунтуватитеорію В«дійсними фактамиВ», був енциклопедист давнину - Аристотель. Учень АкадеміїПлатона, він після смерті свого вчителя і дванадцяти років подорожі по Егейськомуморю і Греції заснував свою школу - Ліцей. Аристотель запропонував пізнавати світ методомвід приватного до загального. Даний метод дослідження називається індукцією. Замість виведенняабстрактних умовиводів з теорії він закликав своїх учнів: В«Іди і дивисяВ».Роботами Аристотеля завершується антична натурфілософія і починається дослідне пізнання.Основний географічний працю Аристотеля В«МетеологікаВ» - своєрідне загальне землезнавствостародавніх греків, в якому систематизовані фізико-географічні знання.
У В«МетеологікеВ» Аристотельнамагається виділити атмосферу як окрему оболонку Землі. До атмосфері він відноситьповітряне і водне оболонки, т. к. в останній відбувається влагооборот. Аристотельокремо розглядає вулкани та землетруси, явища, що відбуваються на морях.
З його праць беруть початоквитоки гідрології, метеорології та геоморфології. Пізніше погляди Арістотеля булирозвинені його послідовниками, які використовували метод вчителя при вивченні природи.
Метод наукового поясненнясвіту, запропонований Аристотелем, грунтувався на використанні логіки і не припускавекспериментального дослідження його результатів. Загальновідомо, що будь-які науковіположення через деякий час починають у певному сенсі гальмувати розвитокнаукової думки. Так, спираючись на досвід, Аристотель вважав, що в жаркому кліматі життянеможлива, тому що найспекотніше місце - Лівія нагрівається до 50-60 В° С. Значить, південніше- Близько екватора все живе знищується сонцем. За Арістотелем, життя можливе тількив помірній зоні, а в холодному кліматі вона гине через холод.
Більш ніж через сторіччя післяАристотеля узагальнення численних відомостей, накопичених дослідниками Землі,зробив головний зберігач Олександрійського музею Ератосфен (близько 276-194 рр.. дон. е..). Це його згодом назвуть В«батьком географіїВ», тому що він першим запропонувавназивати науку про Землю географією. Ератосфен є автором праці В«Geographiahupomnemata В»-В« Географічні записки В». Ератосфен математично обгрунтував кордонуміж кліматичними поясами, створив карту світу, використовуючи лінії паралелей і меридіанів.Книга його до нас не дійшла, і про її зміст відомо по уривків із В«ГеографіїВ»давньоримського вченого Страбона.
У Стародавньому Римі географічнізнання грецьких вчених були систематизовані. По працях Страбона (65-64 рр.. Дон. е.. - 23 - 24 рр.. н. е..) нам відомо про географічні ідеях античності. Не випадководеякі сучасні вчені ведуть відлік науки географії саме від Страбона. Цікаво,що зберегла...
