КСРз предмету В«Економічна та соціальна географія західних країнВ»
Тема:В«Типологіякраїн світу. Класифікація країн світу за індексом розвитку людськогопотенціалу В»
Підготувавстудент 1 курсу, 2-ї групи МО ФМО
Миколаїв Василь
Мінськ,2006
Для найбільш чіткого уявлення про рівеньрозвитку тієї чи іншої країни і всіх країн в цілому були введені різнісистеми класифікації. В основу кожної з них покладено певніхарактеристики, за якими країни можна порівняти між собою. Основнірейтингові класифікації наступні:
1. по рівнюсоціально-економічного розвитку;
2. за індексом розвиткулюдського потенціалу (ІРЛП);
3. за формою правління ідержавного устрою;
4. по рівнюпродуктивності праці;
5. за обсягом ВВП на душунаселення;
6. по рівнюконкурентоспроможності економіки;
7. по рівнюінвестиційного ризику;
8. по економічному зростаннюпромисловості країни за певний період часу і т.д.
Раніше основним показником високого рівнярозвитку країни був, на загальну думку, її високий промисловий потенціал (ПП) і стабільно високий економічне зростання .
З плином часу все більше число вченихсхиляється до того, що визначення рівня розвитку будь-якої країни слід робити,виходячи з комплексу характеристик , які враховували б і інші аспектирозвитку соціальної, економічної і навіть духовної сфери життя суспільства ідержави.
Однією з таких комплексних оцінок є,поряд з індексами стійкого економічного добробуту та гуманітарногорозвитку, індекс розвитку людського потенціалу.
Основними показниками в ІРЛП є:
- очікувана тривалість життя принародження;
- рівень грамотності дорослого населення;
- сукупний валовий показник кількостінадійшли в навчальні заклади першого, другого ітретього рівнів;
- реальний ВВП на душу населення, ППС вдоларах США;
- скоригований ВВП на душу населення, ППСв доларах США;
- індекс очікуваної тривалості життя;
- індекс рівня освіти;
- індекс ВВП;
- власне ІРЛП.
Середньосвітовий ІРЛП на кінець ХХ століття склав 0,764 .
Раз вже ми заговорили про чисельний значенні ІРЛП,то варто відзначити, що воно може бути від 0 до 1 . Тобто одиницяв даній системі оцінки взята в якості недосяжного ідеалу або еталона.
У відповідності з цим абсолютно всі країни світуможна поділити на групи за ІРЛП:
1) благополучніші (в них індекс від 0,799 і вище;середнє значення - 0,911 ), до п'ятдесяти країн світу;
2) середні (у них ІРЛП коливається від 0,798 до0,500; де середньоарифметичне - 0,576 ), 78 країн;
3) неблагополучні (ІРЛП складає менше0,500; в основному ж - 0,366 ).
У цілому, аналізуючи статистичні дані, ІРЛПдає схожі з рівнем економічного розвитку результати. До прикладу, внеблагополучні зараховані всі країни з низьким рівнем розвитку промисловості(Африка на південь від Сахари, деякі країни Азії).
Схожість класифікації характерна і дляінших груп, так як показники ІРЛП і рівня економічного розвитку тісновзаємозалежні один з одним. Більшість країн з найбільшою в світі річноївиробленням (до 40 тисяч доларів) відповідно входять і в В«Топ-20В» найбільш розвиненихдержав за ІРЛП (США, Швейцарія, Люксембург, Канада, Бельгія, Швеція, Данія,Нідерланди, Японія, Австралія).
Це ще раз підтверджує ідею максимальнобільшого розвитку ПП у середньо-і слаборозвинених країнах, адже тільки найбільшурбанізовані, індустріальноразвітие держави з відкритою ринковоюекономікою можуть підвищити свій ІРЛП до рівня В«золотого мільярдаВ».
Правда, слід зазначити і тенденцію до всебільшого відставання слаборозвинених країн від найбільш багатих 20% населення світу.Тим самим це буде вести і до змін в класифікації країн за індексомрозвитку людського потенціалу, повністю у відповідності з принципом про те,що багаті стають багатшими, а бідні - ще біднішими.
Найбільш повною і достовірною в планіаналітичного порівняння я вважаю класифікацію країн за рівнем розвитку яктаковому , запропоновану в якості додаткової у книзі Алісова і Хорева,бо вона включає в себе і індекс розвитку людського потенціалу, і рівеньекономічного розвитку - два найбільш повних і різнобічних статистичних показникау всій їх взаємозв'язку і перехресному порівнянні. Ця класифікація ділить всікраїни на шість класів :
1. Перший, В«найвищийВ» - 10 країн (Канада, Франція, Норвегія, Японія, Нова Зеландія, Фінляндія,Нідерланди, Швеція, США, Ісландія), це країни, далеко відірвалися в своємурозвитку від наступного класу.
2. Другий, В«вищийВ» - 19 країн (в основному європейські країни з розвиненими капіталістичнимивідносинами, а також Ізраїль та Білорусь).
3. Третій, В«вищесереднього В» - 36 країн (це країни або з високим ІРЛП і середнім УЕР,або навпаки: із середнім ІРЛП і високим рівнем економічного розвитку; вЗагалом багато країн СНД, Латинської та Південної Америки, нові індустріальнікраїни).
4. Четвертий, В«додатковийВ» - 11 країн (малі країни Карибів і Океанії, внаслідок своїх розмірів неграючі істотної ролі).
5. П'ятий, В«середнійВ» - 40 країн (в них середній рівень ІРЛП поєднується з середнім же рівнемекономічного розвитку, це в основному Азіатський і Африканський регіони).
6. Шостий, В«нижчесереднього В» - 8 країн (країни з низьким ІРЛП, але середнім УЕР; середних: Нігерія, Індія, Пакистан [три світові демографічні гіганта], Гана,Камерун, Кенія, Сенегал, Берег Слонової Кістки).
7. Сьомий, В«нижчийВ» - 37 країн (країни з низькими ІРЛП і УЕР, переважно тропікиСхідної півкулі).
Незважаючи на гадану універсальність, повнотуі наукову достовірність оцінки індексу розвитку людського потенціалу, неварто все ж забувати про деяку умовність цієї класифікації.
Напевно, не варто нагадувати і про те, що всіявища і факти варто розглядати максимально повно, із залученнямнайбільшої кількості фактичного та аналітичного матеріалу з метоюоб'єктивного, точного та неупередженого підходу до аналізу ступеня розвитку тієїчи іншої країни світу.
Список літератури
Максаковский, В. П . Географічнакартина світу: в 2 кн./В. П. Максаковский. М., 2003. Кн.1: Загальнахарактеристика світу.
Алісов, Н. В. Економічна ісоціальна географія світу (загальний огляд): навч. для вузів /Н. В. Алісов, Б. С. Хорев. М., 2001.
Весь світ в таблицях.Довідник. - Мінськ; М., 2001.
Звіт про світовийрозвитку. - М.: Прайм-ТАСС, 1997.
Любимов І. М. Загальна політична,економічна та соціальна географія: Навчальний посібник. - М.: Геліос, 2001.
Доповідь про розвитоклюдини за 2005 р. - Нью-Йорк, 2005.
