МАРКОПОЛО
В одній з арабськихказок В«Тисяча і одна нічВ» розповідається про незвичайні пригоди купця,якого прозвали Синдбадом-мореплавцем. Хоробрий мандрівник, він ходив удалекі країни під вітрилами по бурхливому морю, проникав у неприступні гори,бився з гігантським змієм, бачив страшну птицю Рух, яка піднімає наповітря і забирає у своє гніздо живого бика. Це дуже стара казка, але її інині читають з захоплюючим інтересом. А 700-800 років тому в середньовічнійЄвропі люди щиросердо вірили, що, справді, в далеких країнах Сходує і ненажерливий змій, і страшна птах Рух, і ще багато інших настільки ждивних чудес. У ті далекі часи європейці майже нічого не знали пробагатих містах Китаю та Індії, про болотистих джунглях і величезних нагорьях Азії,про великих землеробських рівнинах, по яких течуть великі ріки - Янцзи іХуанхе.
У Європі дорогоцінувалися товари східних країн: слонова кістка і вироби з неї, дорогоціннікамені, прянощі - кориця, гвоздика, перець, додають особливий смак їжі. Обширнуторгівлю зі Сходом через посередництво арабських купців вели Генуя і Венеція -великі торгові міста.
Арабські купці, привозячизаморські товари в європейські порти, розповідали про далеких і важкодоступнихкраїнах Азіатського континенту. Так, до Європи доходили деякі географічнівідомості про загадкові землях - Індії, Китаї, островах Малайського архіпелагу.
У XIII в. з'являютьсяопису країн Сходу, де побували європейські мандрівники. У цихописах перед Європою відкривався невідомий світ далекої Азії з високою,багатогранної культурою її народів, з своєрідною природою. Саме чудовез таких описів зробив мандрівник Марко Поло, родом із Венеції.
Батько його -заповзятливий венеціанський купець - разом зі своїм братом чотирнадцять років вівторгові долу в країнах Сходу. Повернувшись до рідної Венеції, брати Поло черездва роки знову вирушили на Схід, на цей раз, взявши з собою юнака Марко.
Почалися рокимандрівок венеціанців.
До берегів Азії МаркоПоло плив по Середземному морю. Долиною р.. Тигра він добрався через Багдад доБасри - портового міста біля Перської затоки. Тут він знову сів накорабель і з попутним вітром доплив до Ормуза. Звідси важкими, довгимикараванними шляхами Марко Поло пройшов всю Центральну Азію, жив у Монголії таКитаї, служив при дворі монгольського хана, побував у багатьох китайських містах.
Повертаючись до Венеціїна китайському кораблі, Марко Поло перетнув Індійський океан.
Півтора року тривалоце важке плавання. З 600 чоловік, які почали його, до кінця подорожі вживих залишилися деякі. За час плавання Марко Поло побачив Суматру, Цейлон іберега Індостану.
Від Перської затокисушею, через пустелі і гори, а потім знову на кораблі Середземним морем віндосяг, нарешті, Венеції. Близько чверті століття Марко Поло провів далеко відрідного міста.
Незабаром після свогоповернення Марко Поло перешив ще одне - останнім у своєму житті пригода.Його батьківщина - Венеція й інший багатий торговий місто - Генуя вели війни запершість у торгівлі. Венеціанські і генуезькі купці знали тоді толк валебарди, мечах та абордажних гаках не менше, ніж у безменом і рахунковихкнигах. В одному з морських зіткнень брав участь і Марко Поло.Венеціанці зазнали поразки, він потрапив в генуезький полон і був ув'язнений вв'язницю. Через деякий час Марко Поло повернувся з полону на батьківщину до Венеціїі, проживши там благополучно ще 25 років, помер у 1324 р.
У генуезькому полоніМарко Поло створив "Книгу про різноманітність світу" - безсмертний пам'ятниксвоєї подорожі. Незвичайним було народження цієї книги: під диктовку МаркоПоло її писав у в'язниці Рустічано - уродженець м. Пізи, пописувач лицарськихроманів, теж опинився в генуезькому полоні.
У сирому напівтемрявітемниці вів свою неквапливу розповідь Марко Поло, і сторінку за сторінкоюзаповнював під його диктовку Рустічано. Закінчивши чергову частину своїхспогадів, Марко Поло додавав на закінчення: В«Залишимо цю країну да по порядкурозповімо про інші. Будьте ласкаві послухати В». І Рустічано починав запис новоїглави.
На шляху з Венеції доМонголію Марко Поло пройшов через В«Дах світуВ» - Памір. Згадуючи про це, віндиктував: В«Їдеш на північний схід, все по горах, і піднімаєшся в самевисоке, кажуть, місце в світі. На тому високому місці між двох гір знаходитьсярівнина, по якій тече славна річка. Кращі в світлі пасовища тут; самахуда худоба разжіреет тут в десять днів. Диких звірів тут багато безліч.Багато тут великих диких баранів ... В»Чим вище піднімався на Памірмандрівник, тим суворіше ставало природа: В«... у всі час немає ні житла,ні трави; їжу треба нести з собою. Птахів тут немає від того, що високо й холодно.Від великого холоду і вогонь не такий світлий, і не того кольору, як в інших місцях,і їжа не так добре вариться В».
Про дорогу через пустелюГобі мандрівник розповідає: В«А пустеля та, скажу вам, велика; в цілийрік, кажуть, не пройти її вздовж; та й там, де вона вже, ледве-ледве пройти вмісяць. Усюди гори, піски да долини; та ніде ніякої їжі В».
До числа самихцікавих відносяться глави книги, що оповідають про Китай. З захопленнямрозповідає Марко Поло про китайських містах. Середньовічний європейський купецьдалеко не у всьому вмів розібратися в Китаї, а про дещо замовчував, справедливопобоюючись, що його не зрозуміють співвітчизники: адже тодішня китайська культурабагато в чому перевершувала культуру середньовічної Європи. Не повідомляє, наприклад,Марко Поло про книгодрукуванні в Китаї, не відомому ще в Європі в ті часи. Алеі те, про що розповів мандрівник, відкрило європейцям новий чудовийсвіт В«Розповіли вам про багатьох областях, залишимо тепер все це і почнемо про Індіюі про всі тамтешні дива В», - так починається в книзі венеціанця нова глава.Мандрівник повідомляє, що дощі в Індії бувають тільки три місяці в році - вчервні, липні, серпні. В«У всій Індії звірі й птахи на наших не схожі. Тількиперепел такий же, як у нас В», - говорить він, порівнюючи природу Індії з рідної йомуіталійської природою. Марко Поло розповідає і про те, що живляться люди вІндії не хлібом, а рисом. Барвисто описує він різні звичаї жителів індійськоїземлі.
А ще в книзі МаркоПоло розповідається про Японію, Яві й Суматрі, Цейлоні, Мадагаскарі і про багатьохінших країнах, місцевостях і островах.
Марко Поло краще, ніжхто з його сучасників європейців, уявляв собі карту Землі. Аленаскільки ще далекі від дійсності були багато його географічніуявлення! Північ Азії здавався йому країною вічної пітьми. В«На півночі ... єтемна країна; тут завжди темно, немає ні сонця, ні місяця, ні зірок; завжди туттемно, так само як у нас в сутінки В». Чимало превратного в оповіданнях Марко Поло тапро Сході Азії. Японію він представляв островом з незліченною кількістю золота:В«Золота, скажу вам, у них велике достатокВ».
На самому початку свогооповіді мандрівник заявив: В«Всякий, хто цю книгу прочитає абовислухає, повірить їй, тому що все тут правда В». Але сучасники не повіриливенеціанцеві. Його визнали оповідачем всяких забавних вигадок. Слід сказати,що в свою розповідь мандрівник вплітав часом фантастичні перекази,які йому довелося почути в роки далеких мандрів. Так, Марко Полорозповідає про грифі - птахові незвичайної величини і сили, яка злітає вповітря зі слоном в пазурах, потім кидає його на землю, і слон розбивається, агриф В«клює його, жере і упітивается їмВ». Звуть цього незвичайного грифа,повідомляє мандрівник, птахом Рух. Як тут не згадати В«Тисячу й одну нічВ»!
Втім,співвітчизники Марко Поло в ті часи могли повірити цій легенді. Нагеографічних картах середньовіччя, уцілілих до наших днів, намальованізображення настільки ж фантастичних птахів і звірів. Зате вигадкою здавалисяінші, цілком правдиві розповіді венеціанця: про те, що в Китаї опалюютьжитла В«чорним каменемВ» і вогонь від цього каменя сильніше, ніж від дров, що вІндійському океані мореплавцеві не знайти на небі Полярну зірку, тому що в цихмісцях вона ховається за горизонтом.
Але минав час ... Іншімандрівники приносили нові відомості, що підтверджують розповіді венеціанця прокраїнах, які він бачив своїми очима. По книзі Марко Поло картографинаносили на карти, згадані в ній землі, річки, міста. А через двісті роківпісля її опублікування цю книгу уважно, рядок за рядком, читавзнаменитий генуезький моряк Христофор Колумб: зберігся екземпляр книги зізробленими ним позначками. Вже не як зібрання казок, а як вірний джерелознань продовжувала своє життя книга Марко Поло, подорож якого виявилосяодним із самих чудових в багатовіковій історії пізнання Землі.
