Дніпро
Дніпро - одна знайбільших річок Європи, басейн якої розташований в межах трьох держав -Російської Федерації, Білорусі та України. Загальна природна довжина річки становить2285 км (після створення каскаду з шести водосховищ вона скоротилася до 2201км), площа басейну - 504 тис. км 2 , висота витоку - 252 м, асередній нахил русла дорівнює 11 см на 1 км.
Дніпро - довжина 2285 км.Площа басейну 504000 км2. Витоки знаходяться у відрогах Валдайськійвисочини. Впадає в Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря. У верхів'ях, доДорогобужа, Дніпро - невелика річка, що тече у низьких лугових берегах. УДорогобужа берега підвищуються, круті яри переходять то на правий, то на лівийберег. На цій ділянці є багато перекатів-бродів, поряд з ними трапляютьсяглибокі вири. Нижче Могильова заплава річки розширюється, береги носять луговийхарактер. В районі Києва правий берег стає крутим, лівий залишаєтьсянизинним. У нижній течії розташовані Київська, Канівська, Кременчуцька,Дніпродзержинська, Дніпровська (Дніпрогес), Каховська ГЕС, вище якихрозташовані водосховища.
У самій нижній течіїправий берег і раніше крутий, лівий - низовинний. Русло річки в низов'яхрозбивається на численні рукави, утворюючи заболочені ділянки - плавні.Площа дельти Дніпра складає 350 км2. Протягом переважно швидке, алезустрічаються тихі плеса і вири із зворотною течією. Глибини різні: єперекати, де глибина ледве досягає 0,5 м, і є ями до 20-30 м. Воднарослинність розвинена добре. Грунти дуже різноманітні: переважають піщаніі іловато-піщані, хрящуваті, глинисті, галькові, а місцями і кам'янисті.Людство у верхній течії наступає на початку грудня, в середньому і нижньому - вНаприкінці грудня, розтин - з початку березня в низинах, до кінця березня - уверхів'ях. Харчування Дніпра - змішане і залежить від тієї природної зони, поякої він протікає. Bсего в басейн Дніпра впадає близько 32000 річок, середяких 89 річок - довжиною 100 км і більше. За рік стік води в Дніпрі становит 53,5км3. У Дніпро впадає множин приток: найбільші з них Березина, Прип'ять,Сож, Десна, Сула, Псел, Ворскла.
Вода в Дніпрі чиста,м'яка, насичена киснем. Планктон і бентос розвинені нерівномірно на різнихділянках. З прохідних риб у пониззя Дніпра входять: білуга (рідко), осетер,севрюга, стерлядь, оселедець, тарань, рибець і постійно мешкають: щука, плотва, ялець,головень, краснопірка, жерех, лин, підуст, піскар, вусань, уклея, густера, лящ,синец, карась, сазан, голець, в'юн, сом, су, окунь, йорж, носар, вирезуб, минь,шемая
Карта-схема басейнурічки Дніпро в межах України
В Україні Дніпро перетворенийв ланцюг із шести водосховищ (найбільші Кременчуцьке і Каховське досягаютьширини в 25-28 км), практично не залишили ділянок природного русла ісуттєво змінили природні умови. Після будівництва Дніпрогесубули затоплені Дніпровські пороги, здавна перешкоджали судноплавству поголовній річці України. Змінився гідрологічний режим річки і на ділянці непорушене гідротехнічними спорудами - нижче Каховської ГЕС. Тут (як івниз за течією від інших гребель гідроелектростанцій) спостерігаються добовіколивання рівнів, обумовлені нерівномірними скидами води з водосховищ.
У районі Херсона Дніпророзгалужується на ряд проток, кількість яких у напрямку до гирлазростає і річка впадає в Дніпровський лиман кількома великими й другоряднимирукавами. Основне судноплавство здійснюється по північному не самому широкомурукаву Рвач, де періодично проводяться днопоглиблювальні роботи.
Оскільки майже весьтвердий стік річки практично повністю осідає на дні водоймищ,дніпровська дельта наростає вкрай повільно. Найважливішою особливістю Дніпрає значне використання його ресурсів у системі водопостачаннякраїни. Крім великих дніпровських водосховищ, ще кілька сотень створено найого притоках.
Сток Дніпра
Для визначенняприродного стоку Дніпра необхідно враховувати вплив господарськоїдіяльності, підрахунок якій утруднений через наявність величезної кількостіспоживачів води (в тому числі за межами країни) і значного їївипаровування з поверхні водосховищ. У зв'язку з цим його оцінку зазвичайвиконують протягом тривалого часу лише для створів річки, невипробували значного впливу антропогенного чинника. Для України такимитрадиційно є два водних пункту - Київ (площа басейну - 328 тис.км 2 ,відстань від гирла - 880 км) і Кам'янка (459 тис.км 2 і 403 км).Стокові характеристики Дніпра в створі Кам'янки (де площа басейнустановить 90%) характеризує практично весь стік річки.
Складні розрахунки стокуДніпра за більш ніж 120-річний період спостережень (починаючи з 1881 р.) дозволиливстановити середній показник багаторічного витрати води в районі Києва,склав 1370 м 3 /с (43,2 км 3 в рік). Максимальнийсередній річний витрата спостерігався в 1970 р. - 2490 м 3 /с (78,5 км 3 ),а мінімальний (1921 р.) - 600 м 3 /с (18,9 км 3 ). За цей жеперіод середнє багаторічне значення стоку в районі Кам'янки склало 1640 м 3 /с(51,7 км 3 ). Тут найбільший річний стік відзначався в 1970 р. - 3060м 3 /с (96,5 км 3 ), а найменший 1921 склав 709 м 3 /с(22,4 км 3 ). Стік Дніпра в гирлі (з урахуванням Інгульця, Конки, Базавлуката ін приток) оцінюється в 53,0 км 3 .
Оскільки стік Дніпразарегульований, оцінку його максимального і мінімального значення доцільноздійснювати для періоду, що передував будівництву гідротехнічнихспоруд. Максимальна витрата води в Києва спостерігався У травні 1931 р. і склав23100 м 3 /с., А в районі Кам'янки максимум (25100 м 3 /с.)був досягнутий через тиждень.
Процеси вводосховищах
Найбільшої висоти (до 4метрів) вітрові хвилі досягають в Кременчуцькому водосховищі,де вони зафіксовані в районі Світловодська восени 1969 р. На розвиток вітровиххвиль вплинув розмір акваторії і орієнтація водосховища (зпівнічного заходу на південний схід) по лінії найбільших швидкостей вітру. Внаслідок діївітрових хвиль в Кременчуцькому водосховищі відзначалися випадки пошкодження судені навіть їх затоплення.
Значнуповторюваність на водосховищах мають згінно-нагінні явища ,найбільшого розвитку досягають в осінній період на Київському, Кременчуцькому таКаховському водосховищах. Найбільший нагін на Київському водосховищі спостерігавсяпоблизу Вишгорода в листопаді 1981 р. і склав 50 см, а найбільший зганяння (45 см) ужовтні 1974 р. На Кременчуцькому водосховищі максимальний нагін (71 см)відзначений у Світловодська в жовтні 1973 р., а максимальний зганяння (72 см) - ужовтні 1969 р. поблизу Черкас. Найвищий нагін на дніпровськихводосховищах зафіксований у Нової Каховки (83 см) в січні 1969 р., якомув той же день в північно-східній частині Каховського моря відповідавмаксимальний зганяння - 106 см.
сейшени (франц. seiche ) - стоячіхвилі , що виникають у відносно замкнутих водоймах, при якихвідбувається коливальний рух всієї маси води з амплітудою до 1-2 м іперіодом від лічених хвилин до декількох годин
На великих дніпровськихводосховищах (насамперед Каховському) сейшевие явища маютьзначну повторюваність. При цьому у вузлах сейшени можливе формуваннятечій, що досягають швидкості 0,5 м/с і більше. Припускають, що з сейшевиміявищами пов'язані часті випадки швидкого сходження льодових полів, в деякихвипадках призводили до пошкодження суден.
Температурний ільодовий режим.
б'єфі (франц. bief ), частина водоймиабо річки, що примикає до водопідпірної споруди (греблі, шлюз). Верхнійб'єф розташований вище за течією, перед водопідпірних спорудою, а нижнійб'єф знаходиться нижче за течією (по іншу сторону водопідпірноїспоруди).
Осно...
