Південний Буг
Південний Буг - найбільшарічка (довжина 806 км) України, басейн якої (площа - 63700 км 2 )повністю розташований в межах країни. Вона бере початок на Поділлі (висотавитоку - 321 м), несе свої води по Придніпровській височині (середнійнахил русла - 40 см/км) і впадає в Чорне море.
Загальна характеристика.
Витік Південного Бугу розташованийу с. Холодець на Волино-Подільської височини, середня частина басейну - вмежах Придніпровської височини, а в нижній течії долина річки прорізаєПричорноморську низовину.
Частина басейну річки,розташованого на височинах, звичайно являє собою горбисту рівнинусильно розчленовану (вріз досягає 50-100 м) долинами річок, балок і ярів звиходами скельних порід. Нижня течія характеризується рівним рельєфом зоголеннями на берегах вапняків і мергелів. Основний почвообразующей породоютут є лесовидні суглинки.
Карта-схема басейнурічки Південний Буг в межах України.
У м. Нова Одеса ПівденнийБуг поступово переходить в Бузький лиман , ширинаакваторії якого зростає від 1-1,5 км (біля с. Гур'ївка) до 2-3 км (м. Миколаїв),а максимальна глибина в нижній течії досягає 5-6 м.
Завдяки значнійдовжині річки, в її басейні відзначаються певні відмінності кліматичнихумов. Середня річна температура в верхів'ї річки (м. Хмельницький) дорівнює+7,1 В° С (середня температура січня становить -5,5 В° С, липня - +18,0 В° С). У нижньомутечії (м. Миколаїв) температури істотно вище і, відповідно, дорівнюють:+10,0 В° С, -3,4 В° С та +23,3 В° С. Якщо температура повітря в південному напрямкузростає, то кількість опадів зменшується від 670 мм (Хмельницький) до 480 мм(Миколаїв), що свідчить про достатній зволоженості верхній частинібасейну річки.
Звичайна ширина долиниПівденного Бугу в верхній і середній течії становить 1-2 км. Нижче м. Первомайськарічка переходить від Придніпровської височини до Причорноморської низовини івигляд її долини різко змінюється. Вона поступово звужується (до 200-300 м) ізростає висота гранітних берегів і нахил русла. Подолавши виходикристалічних порід Українського щита (нижче за течією сел. Олександрівка)зменшується нахил русла річки і висота берегів, а ширина долини зростає до3-3,5 км і місцями з'являється заплава.
Для Південного Бугухарактерна мала поширеність водної рослинності, зумовленакрутими схилами берегів і відносно швидкою течією. Винятком єділянки водосховищ та Бузького лиману, де ширина смуги водних заростей вздовжберегів досягає півкілометра.
Гідрологія ПівденногоБугу.
Південний Буг - дивовижно живописна річка,особливо середній і нижній течії, де вона продирається крізь кристалічніпороди Українського щита, формуючи фантастично мальовничі скелі, пороги іперекати.
Особливістю Південного Бугує майже повна відсутність великих приток. Найбільший з них - річкаСинюха (площа її басейну становить 16700 км 2 - 26% відПівденнобузький) утворюється при злитті річок Тікич та Велика Вись. Синюха в ПівденнийБуг впадає на території м. Первомайська та в місці їх злиття водністьстановить близько 60% всього басейну. Серед інших приток виділяється354-кілометрова річка Інгул (площа басейну - 9890 км 2 ), що впадаєв Бузький лиман в межах м. Миколаїв.
Відмінноюособливістю басейну Південного Бугу, що виділяє його серед інших великих річок,є значна зарегульованість стоку - в басейні річки створено 197водосховищ та майже 7 тисяч ставків, сумарний обсяг яких наближається до 1,5км 3 .
Гідрологічний режим.
Абсолютний максимумвитрати води в Південному Бузі встановлений 8 квітня 1932 (5320 м 3 /с), амінімум - 24 лютого 1954 року (2,60 м 3 /с).
Гідрологічний режимПівденного Бугу добре вивчений, завдяки десятку розташованих на річці воднихпостів, спостереження на яких велися з незначними перервами з 1914 року.За даними багаторічних досліджень середня річна витрата води на водному постуОлександрівка становить 89,0 м 3 /с, а річне значення стоку - 2,81км 3 . Найбільший середній річний витрата спостерігався в 1980 р. (188 м 3 /с),найменший - у 1921 р. (28,0 м 3 /с).
На Південному Бузі відзначаєтьсяі значний твердий стік, чому сприяє розчленованість рельєфу ізайнятість значних площ басейну просапними культурами. Точневизначення твердого стоку утруднено через його перехоплення в численнихставках та водосховищах.
гідрохімічниххарактеристика.
Змістнафтопродуктів уПервомайська складає 0,005 мг/л, що значно нижче, ніж в Дунаї абоДніпрі. Це пояснюється відсутністю регулярного судноплавства і промисловихпідприємств, що забруднюють Південний Буг.
Природні особливостібасейну Південного Бугу та інтенсивна господарська діяльність у його басейнівизначають специфічні характеристики його гідрохімічного режиму. Відсусідніх басейнів Дністра і Дніпра вода в Південному Бузі відрізняється більш високимвмістом солей. У районі Вінниці середня мінералізація становить 475 мг/л,досягаючи свого максимуму у Первомайська нижче гирла Синюхи - 716 мг/л. Зростаннявмісту солей у південному напрямку (вниз за течією) спостерігається і впритоках. У деяких з них, що прорізають вапнякові породи, мінералізаціяперевищує 1000 мг/л, а на півдні басейну важливим чинником її зростання єшироке поширення лесовидних суглинків.
Вода Південного Бугу,завдяки наявності порожистих ділянок, відрізняється досить високоюнасиченістю киснем. Разом з тим в Південному Бузі порівняно невеликевміст органічних речовин і його вода виділяється досить високоюжорсткістю, чому сприяють часті виходи вапнякових порід. Концентраціїзабруднюючих речовин в Південному Бузі порівняно невеликі.
Водогосподарчевикористання.
Південний Буг відноситься дорічках, стік яких використовується в багатьох господарських сферах. Основнимиводокористувачами є гідроенергетика, промислове і комунальневодопостачання, зрошення.
Більшістьюжнобугскіхводохраніліщ створювалися в 1950-ті роки з метою отримання електроенергії наГЕС і в даний час значна частина гідроелектростанцій припинила своєіснування. Нині працюють Новокостянтинівського, Сабарівська, Сутиська,Ладижинська, Глибочицька, Першотравнева і кілька малих ГЕС.
Від інших великих річокУкраїни Південний Буг відрізняється великою кількістю ставків і водосховищ,найбільшими серед яких є: Мар'янівське (773 км від гирла), Хмельницьке(755 км), Меджибізький (711 км), Щедровський (681 км), Новокостянтинівське (678км), Сандракское (640 км), Сабарівське (571 км), Сутиски (538 км), Брацлавське(458 км), Ладижинське (400 км), Глибочицькій (372 км), Гайворонське (366 км),Первомайське (196 км), Олександрівське (132 км). Крім головної річки басейну,значна кількість водосховищ створено на її притоках - річках Ров, Соб,Синюха, Гірський Тікич, Інгул та ін
Серед великихводогосподарських об'єктів на Південному Бузі виділяється Ладижинське водосховище,створене в 1964 р. у Вінницькій області і має комплексне призначення -служить водоймою-охолоджувачем Ладижинської ТЕС і використовується для роботиодноіменною ГЕС. При підпірних рівні 177,0 м водосховищі має повний обсяг150,8 млн. м 3 , площа - 20,8 км 2 і довжину до 45 км. Середінших водосховищ Південного Бугу своїми розмірами виділяється Щедровський (повнийобсяг - 30,1 млн. м 3 ), а найбільшими водосховищами на притокахє Ташлицьке (служить водоймою-охолоджувачем Южно-Української АЕС, повнийобсяг 86,0 млн. м 3 ) і Софіївське (на річці Інгул, 36,0 млн. м 3 ).
До недавнього часу ПівденнийБуг досить інтенсивно використовувався для судноплавства , якездійснювалося до м. Вознесенська і вище. Нині спостерігаються поодинокі проходивантажних суден...