Зміст
Введення. 3
1. Річкові наноси. Принципи виникнення івнутригодовой режим. 4
В·Формування річкових наносів. 4
В·Основні визначення іхарактеристики річкових наносів. 6
В·Ваблені наноси .. 6
В·Взвешанние наноси .. 8
В·Розподіл каламутності поживому перетину річки. 9
В·Сток зважених наносів. 9
В·Зміна каламутності і стокунаносів по довжині річки. 10
В·Внутригодовой режимкаламутності річок. 11
Висновок. 13
Список літератури .. 14
Введення
Вода, що стікає по поверхні землі іпереносима річками, володіє енергією, тобто здатністю виробляти роботу.
Потенційна потужність річок СНДстановить близько 500 млн. кВт. В даний час водна енергія потоку широковикористовується для виробництва електричної енергії на гідроелектричнихстанціях (ГЕС). Для цієї мети за допомогою гребель енергію річок зосереджують увизначених місцях річки.
У природних умовах енергія, якоюволодіє вода, що стікає по поверхні землі і по руслах річок, витрачається наподолання тертя між частинками води, тертя об земну поверхню і про дно ібереги русел, на перенос наносів у зваженому і ваблених стані, перенесеннярозчинених речовин і стирання твердих частинок. В результаті цієї роботивідбуваються процеси ерозії і акумуляції наносів, що призводить до зміни формземної поверхні, обрисів і глибин річкових русел.
У роботі представлений огляд літератури зтемі В«Річкові наносиВ». Розглянуто особливості формування, види річкові наносів- Ваблені і зважені, внутригодовой режим наносів.
Більш докладно в рефератірозглядається така характеристика річкових наносів, як каламутність -розподіл мутності по перетину річки, зміна її по довжині річки, внутригодовойрежим каламутності.
1. Річкові наноси. Принципи виникнення івнутригодовой режим
Формуваннярічкових наносів
Річковими наносами називаються твердімінеральні частинки, що переносяться потоком і формують руслові і заплавнівідкладення. Річкові наноси утворюються з продуктів вивітрювання, денудації іерозії гірських порід і грунтів. Водна ерозія, руйнування земної поверхні піддією текучих вод, являє собою найбільш активний процес,збагачує річки наносами. Вона підрозділяється на схилових і руслових.Схилових ерозія - розмив і змив грунтів і гірських порід сніговими і дощовимиводами, що стікають по схилу. Руслова ерозія - розмив водними потоками,перебігають в руслах, корінних порід дна і берегів русла та схилів долин. Впроцесі схилової ерозії поточна вода руйнує зв'язність частинок грунтів та гірськихпорід і змиває (зносить) їх у пониження - улоговини стоку, які і єосновними шляхами виносу продуктів ерозії з водозбору. Разом зі сніговими ідощовими водами матеріал змиву з водозбору поступає в наступні за видолинкамиланки тимчасово діючої гідрографічної мережі - лощини, суходоли. У нихпроцеси ерозії посилюються і також здійснюється розмив, перенесення і в кінцевомупідсумку винос продуктів розмиву в річки.
Очевидно, що не всі продукти ерозіїпотрапляють у річки. Значна частина їх затримується по шляху стоку поверхневихвод і заповнює поглиблення земної поверхні. Тим не менш, та частина продуктіверозії поверхні басейну, яка досягає русел річок, є істотнимджерелом формування річкових наносів.
Води річок розмивають береги і дно русла.Однак наноси, що надходять за рахунок цих процесів, є лише частиною річковихнаносів, причому деяка частка їх являє собою продукти розмиву ранішевідклалися в руслі наносів, принесених з поверхні басейну.
Інтенсивність водної ерозії залежить,перш за все, від енергії текучих вод і потім від опірності розмивуповерхні, по якій стікають ці води.
Енергія текучих вод на деякомуділянці, як відомо, визначається їх витратою і падінням. Ось чому воднаерозія при одних і тих же величинах стоку найбільш яскраво виражена в гірськихрайонах та значно слабше на рівнинах. Велике значення в розвитку ерозіїмає режим стоку: зі збільшенням стоку в певні сезони відбуваєтьсяпосилення ерозії.
Опірність поверхні землірозмиву залежить від природних властивостей цієї поверхні і, перш за все відвластивостей грунтів та порід, а також рослинного покриву, який уберігає грунт відрозмиву. Різні види грунтів і грунтів мають неоднаковою здатністю дорозмиву.
Знищення рослинного покриву (вирубки,непомірний випас худоби, пожежі), неправильна розораність поверхні (вздовжсхилів) і обробка грунтів без дотримання агротехнічних правил,передбачають збереження структурності грунтів, можуть призвести до посиленняерозії, місцевим змиву грунтів, виникнення яружної ерозії і в кінцевому підсумку дозбільшення каламутності річок.
В останні десятиліття в зоніпоширення чорноземів і каштанових грунтів в результаті застосування більшскоєних прийомів обробки грунту, в основному за рахунок широкого застосування зяблевоїоранки, змив грунту на плакорні ділянках помітно зменшився.
Таким чином, інтенсивність ерозії іформування річкових наносів знаходяться під впливом ряду фізико-географічнихфакторів і господарської діяльності. Одні з цих чинників зональні, інші- Азональні. До зональним відносяться кліматичні умови, стік, характер іпоширення грунтів і рослинності, до азональним - рельєф місцевості тапоширення корінних порід і четвертинних відкладень.
Основні визначення і характеристики річкових наносів
Річкові наноси залежно від характеруруху в потоці зазвичай поділяють на завислі і ваблені. Такепідрозділ наносів носить умовний характер, так як в залежності відкрупності наносів і швидкостей течії потоку ті чи інші тверді частинки можутьзнаходитися то в підвішеному стані, то переміщатися по дну потоку.
Наноси, підрозділяють, крім того, натранзитні та руслоформірующім. Малі частки переносяться до гирла річки поперевазі транзитом. Більш великі частинки залежно від гідравлічнихвластивостей потоку то переносяться потоком у зваженому або ваблених стані, тозатримуються на окремих ділянках річки, з тим, щоб при змінігідравлічних властивостей потоку знову перейти в рух. Таким чином,постійно відбувається переформування русла. Очевидно, що більша частиназважених наносів є транзитною, а велика частина ваблених -руслоформірующім.
Кількість наносів (в кілограмах),проноситься річкою через поперечний переріз в одиницю часу, називаєтьсявитратою наносів. Сумарна кількість наносів, проноситься річкою черезпоперечний переріз за деякий проміжок часу (добу, місяць, рік),називається стоком наносів за цей проміжок часу і виражається зазвичай утоннах. Модулем стоку наносів називають стік наносів з 1 км2 за рік.
Кількість зважених наносів,що міститься в одиниці об'єму (1 м3) води, називається мутністю. Каламутністьвисловлю-ється в г/м3.
Важливою характеристикою наносів єїх гранулометричний склад, тобто розподіл даної фракції.
Ваблені наноси
ваблених наносами називаються ті,що переміщуються в придонному шарі потоку. Тверді частки, що лежать на дні,піддаються силі гідродинамічного, або лобового, тиску.
Рух твердих частинок в придонному шаріпотоку відбувається у вигляді ковзання або перекочування і перескакування(Сальтаціі). Такий характер руху здійснюється головним чином підвпливом висхідних вихорів і несиметричного обтікання твердої частинки струменямиводи. Частинки, відірвавшись від дна, можуть перебувати деякий час підзваженому стані і знов опускатися на дно. У цьому проявляється умовністьпідрозділи наносів на ваблені і зважені. Крупність ваблених наносів змінюєтьсяза сезонами року, зростаючи при паводках і зменшуючись в межень. При великихшвидкостях течії ваблені наноси рухаються великими масами. Розміри вабленихнаносів поступово зменшуються по довжині річок із зменшенням швидкостей вниз потечією.
Кількість ваблених наносів в рівниннихрічках мало. Вони транспортують переважно зважені наноси. У гірськихрічках частка ваблених наносів велика і при велики...
