Курсова робота
на тему:
В«Геологічнахарактеристика Росії і країн СНД по лінії 85 меридіана В»
Зміст
Введення
1. Загальна геологічнахарактеристика Росії і країн СНД
2. Методика побудовиглибинного геологічного профілю
3. Геологічна будоваРосії і країн СНД полінії 85 меридіана
3.1 Характеристикатектонічних елементів
3.2Літолого-стратиграфічна характеристика осадового чохла
3.3 Корисні копалини
Висновок
Література
Введення
Метою даноїкурсової роботи є вивчення геологічного профілю по заданій лініїмеридіана. Це дозволяє простежити історію геологічного розвитку ігеологічна будова Росії та країн СНД з досліджуваної лінії меридіана.
Завданнямикурсової роботи є:
- встановленнявіку різних тектонічних елементів за віком завершальнійскладчастості;
- виділенняі характеристика платформних територій і орогенов;
- характеристикаосадового комплексу порід на територіях платформ і міжгірських западинах.
Об'єктомдослідження є лінія профілю 85 меридіана.
1. Загальнагеологічна характеристика Росії і країн СНД
Територіяколишнього СРСР найбільша за площею країна світу, яка розміщується міжприбережними морями Атлантичного і Тихого океанів на половині узбережжяПівнічного Льодовитого океану. Територія колишнього СРСР свого роду перешийок міжТихим і Атлантичним океанами (Транссибірська магістраль як сухопутнийпротока), з іншої сторони - перешийок між північноєвропейським Середземномор'ямБалтики і власне Середземномор'ям.
Територіяколишнього СРСР виходить до Балтики і басейну Середземного моря, контактують зПівнічної та Східною Європою, Близьким і Далеким Сходом, включає басейнКаспію, є господинею половини Арктики, це територія з протяжним, алемайже не освоєним тихоокеанським фасадом. Має порівняно близьких сусідів - ПівнічнуАмерику і значну частину Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Положення колишньогоСРСР по відношенню до основних регіонах і країнах світу дуже близькі:порівняльна близькість до Європи, сусідство з Китаєм і Японією, тихоокеанськаблизькість до Канади, США, Корея, відносна віддаленість від Індії.
Колишнє СРСРпо перевазі північна пріарктіческіх країна. За розміром і положеннямскладає основу і майже вичерпує цілий субконтинент - Північну Євразію.
Незважаючи навелика різноманітність геологічної будови колишнього СРСР вченим вдалосявиявити певні закономірності та провести геологічне районуваннякраїни. При геологічному районуванні зазвичай використовують принципитектонічного районування і виділяють великі ділянки земної кори, де врізний час завершилося геосинклінального розвитку. У межах територіїколишнього СРСР є всі основні тектонічні елементи земної кори.
2. Методика побудовиглибинного геологічного профілю
Побудоваглибинного геологічного профілю починається з того, що необхідно вибратимасштаб побудови з розрахунку на лист міліметрового паперу формату А3. Потім позаданої лінії профілю (лінія 85 меридіана) необхідно побудуватигіпсометричних поверхню рельєфу з використанням фізичної карти (дляпобудови гіпсометричні поверхні рельєфу слід використовувати фізичнукарту СРСР, масштабу 1:20 000 000).
Далі зтектонічної карти географічного атласу перенести на лінію профілю значенняпотужності осадового чохла, кордони виступів фундаменту, гірських масивів іпередгірних прогинів. Для цього слід використовувати карту родовищкорисних копалин масштабу
1:25 000 000.Потім необхідно виділити лінію поверхні фундаменту вертикальнимипунктирними лініями, вказати межі розповсюдження кристалічногофундаменту різного віку (в області поширення фундаменту на профіліпоказати індексом вік фундаменту).
Наступниметапом побудови глибинного геологічного профілю є перенесення згеологічної карти виходів осадових порід різного віку на деннуповерхню. При цьому використовується геологічна карта СРСР масштабу 1:25 000000.
Далінеобхідно побудувати геологічний профіль у межах осадової товщі (вікпорід показати відповідним кольором і проставити індекси).
3. Геологічнабудова Росії та країн СНД по лінії 85 меридіана
Досліджуваналінія 85 меридіана перетинає з півночі на південь наступні тектонічні елементи:
- Складчастасистема Таймиру (плато Бирранга),
- Північно-Сибірськунизовина,
- Західно-Сибірськурівнину,
- Салаір-Саянскаяскладчаста система (Салаїрський кряж),
- Алтайськаскладчаста система.
3.1 Характеристикатектонічних елементів
Складчастасистема Таймиру відноситься до палеозойським структурам Урало-Сибірського складчастогопояси. Північна частина Таймиру належить до каледонской зоні. Для південної частинихарактерний розвиток геосинклінальних утворень всього палеозою.
Центральначастина півострова зайнята плато Бирранга, піднятим на висоту до 1000 м.Плато обривається на південь і полого знижується на північ.
Особливезначення у формуванні структур південній частині Таймиру мала герцинськаяскладчастість. Тут відкладення інтенсивно дислоковані спільно з нижнім ісереднім карбоном. Герцинського складчастість завершилася в тріасі.
БудоваПівнічно-Сибірської низовини схоже з будовою гір Бирранга. Тут переважаютьповерхні трьох типів. Стародавні моренні гряди та інші льодовикові утворення,сформовані в середньому плейстоцені (міжмовні та межлопастним масиви,сильно заозеренность масиви мертвих льодів) характеризуються горбистим рельєфом,здебільшого сильно розчленованим, абсолютні висоти моренних пагорбів досягають230 - 250 м, складені вони валунами суглинками, пісками. Часто в будовіцих форм беруть участь морські відкладення верхнеплейстоценового віку,на рівнині це шаруваті солонуваті глини, а в передгір'ях - піщано-гальковітовщі. Тут ці відкладення формують цілком особливий ландшафт - горбиступередгірську гляциально-морську рівнину. Тільки тут зустрічаються виходи крейдянихпісків і юрських пісковиків, багатих скам'янілостями викопних молюсків іінших тварин і рослин.
Західно-Сибірськоїплита недостатньоз'ясовано її структурний стан. Виразно намічаються два структурних ярусу.Останнім часом почали виділяти третій, проміжний. Верхній ярус складенийгоризонтально лежачими відкладеннями мезокайнозоя. Він перекриває освітифундаменту, що складаються з доверхнепалеозойскімі інтенсивно дислокованих іметаморфізованних відкладень і проміжного ярусу, складеного породамиверхнього палеозою і тріасу.
Вік порідфундаменту і час прояву складчастості для переважної частини фундаментуплатформи залишаються неясними. На заході і частково на сході він є восновному герцинського. Низовина являє дуже плоску, кількапохилу на північ рівнину, знижену в середній частині і непомітно підвищуватидо країв. Абсолютні відмітки на Об-іртишських вододілі - 250 м і напівночі. Майже ідеально рівна поверхня Західно-Сибірської низовиниускладнена невеликими ували, що носять назву грив. Головні водні артеріїнизовини - Іртиш і Об мають на півдні і в центральній частині північно-західне, апісля злиття північний напрям. Фундамент занурений на глибину більше 2000 м.
Салаір-Саянская система єобластю прояви Салаирского і каледонской складчастості. Герцинские рухупроявилися тут слабо і мають перехідний до платформеному характер. Гірськіхребти складені докембрійськими і ніжнепалеозойськимі породами, по западинахпереважним поширенням користуються середньо-верхнепалеозойськие імісцями мезозойські відклади.
ДугаСалаирского кряжу звернена опуклістю на схід. Висота кряжу коливається від 400 до600 м. У рельєфі переважають хвилясті пасма. Західний схил кряжу пологийі непомітно зливається з Західно-Сибірської низовиною, східний - утворюєкрутий уступ, висотою в 100 м.
Салаір-Саянскаяскладчаста система являє складну структур...
