Міністерство освітиі науки Російської Федерації
федеральнеагентство з освіти
державноосвітня установа
вищогопрофесійної освіти
В«Північно-КавказькийДержавний Технічний Університет В»
Кафедра геологіїнафти і газу
Реферат подисципліні геотектоніка
на тему
Походженняокеанів
Виконала студентка 2курсу
групи ГНГ-061
спеціальність 080500
геологія нафти і газу
Кузнєцова Олександра Анатоліївна
Ставрополь -2008
Зміст
Введення
1. Перші гіпотези про походженняокеану
2. Ідеї Зюсса, Маршалла, Білоусова
3. гіпотеза мобілізма Вегенера
4. Гіпотеза Вайна-Метьюз
5. Підтвердження гіпотези спредінга
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Відомо,що майже три чверті земної поверхні покриті водами океану. Але яквідбулися океани? Утворилися вони швидко або формувалися поступово? Вякий час вони виникли? Звідки надходила вода під час формування океанів?Ці та інші питання хвилювали уми вчених протягом багатьох років. Вони шукаливідповіді, створювали гіпотези. Як раз цим питанням і існуючому гіпотезам іповещена даний реферат.
1.Перші гіпотези пропоходження океанів
Питання пропоходження океанів і материків встав перед людством ще в епохуантичної цивілізації. Найбільш природним здавалося уявлення, щосучасні океани є реліктами первинного океану, який покривав всюповерхню Землі. Це уявлення утримувалося до останньої чверті XIX в. і навіть пізніше, аж до нашихднів воно зберегло своїх прихильників. Але при цьому змінювалися погляди напоходження води Світового океану і на причини утворення материків. Зпоявою першої наукової космогонії Канта - Лапласа освіту Світовогоокеану стали пов'язувати з конденсацією парів води, спочатку огортаєнашу планету. Лише в середині XX в.це уявлення змінилося іншим - вода Світового океану накопичуваласяпоступово за рахунок дегазації мантії Землі в процесі вулканічної діяльності(Г. Юри, А.П. Виноградов). Що стосується осушення континентів, то протягомдовгого часу думали, що воно відбулося в результаті відходу води в підземніпорожнечі. Лише М.В. Ломоносов і Дж. Хаттон прийшли до висновку про активні підняттяхсуші, викликаних В«підземним жаромВ» (М. В. Ломоносов) і, точніше, підйомом розплавленоїмагми (Дж. Хаттон і його послідовники - В«плутоністовВ»). Пізніше, вже в середині XX в., Були розроблені уявленняпро утворення континентальної кори з океанської і про послідовнерозростанні материків за рахунок океанів. Так чи інакше, в рамках усіх цихуявлень океани вважалися первинними, тобто більш давніми, а материки -вторинними і, отже, більш молодими.
2.Ідеї вЂ‹вЂ‹Зюсса,Маршалла, Білоусова
Серйознийудар по цим уявленням був вперше завдано в кінці XIX - початку XX в. австрійським геологом Е. Зюсом. Працюючи над своїмзнаменитим твором В«Лик ЗемліВ» - першим оглядом геологічної будови всієїнашої планети, Е. Зюсс звернув увагу на разючу подібністьгеологічної будови і, зокрема, послідовності верхнепалеозойских -ніжнемезозойскіх відкладень і міститься в них фауни і флори Африки,Мадагаскару і Індостану, нині розділених Індійським океаном; надалі дотаким ділянкам суші були віднесені Південна Америка та Австралія, а потім іАнтарктида. Е. Зюсс прийшов до висновку, що всі вони складали аж до серединимезозою єдиний, як тепер кажуть, суперконтинент, названий їм Гондваною (відстародавнього князівства Гонді в Центральному Індостані). Це означало, що океани,розділили Гондвану на окремі материки, утворилися лише порівнянонедавно. Е. Зюсс вважав, що це сталося внаслідок обвалення і зануренняскладають їх кори. При цьому він не знав, що кора океанів різко відрізняється відкори материків.
Кількапізніше, у другому десятилітті XX в., на останнє,дуже важлива обставина звернув увагу німецький геофізик А. Вегенер; донього до аналогічного висновку прийшов російський вчений-революціонер І.Д. Лукашевич.Вони грунтувалися на тому, що за законом ізостазії ложе океану повинно бутискладено більш щільними, важкими породами - базальтами, в той час як материкиподстилаются в основному гранітами. Одночасно з цим американський петрографДж. Маршалл намітив по периферії Тихого океану В«андезитового лініюВ», за якоюандезити і більш кислі породи змінюються базальтами, що складають острова вцентральній частині Тихого океану. Але якщо кора океанів принципово відмінна відкори материків, то яким чином відбулося перетворення континентальної кори вокеанську при її зануренні і чим викликане саме це занурення?
Для поясненняперетворення континентальної кори в океанську А.Д. Архангельський, а потім В.В.Бєлоусов висунули ідею про В«океанізациіВ» або В«базіфікацііВ» континентальноїкори. На думку В.В. Білоусова, підйом з астеносфери величезних масбазальтового розплаву викликає його впровадження в континентальну кору, її розпадна окремі брили і, в кінцевому рахунку, їх В«розчиненняВ» в базальту. Початковустадію подібного процесу можна вбачати в утворенні В«перехідноюВ» кори,підстилаючої континентальні схили і підніжжя в смузі не більше 100-120 км. Алезастосуванню цієї гіпотези для пояснення утворення всіх океанів суперечитьпетрографічний і хімічний склад магматичних (і метаморфічних) порідложа океану, нині добре вивчений - він не несе слідів асиміляції сіаліческойпорід континентальної кори.
3. Гіпотезамобілізма Вегенера
Принциповоінша гіпотеза була запропонована раніше А. Вегенером. Вона передбачалагоризонтальне переміщення материків на тисячі кілометрів. Припущення прорухливості материків почали висловлюватися ще в XIX в., але науково розробленагіпотеза, що отримала назву Мобілізм, вперше була сформульована в 1912р.Вегенером. На основі цієї сміливої вЂ‹вЂ‹теорії порівняно недавно була запропонованатак звана "глобальна тектоніка плит", що стала популярною, але неволодіє, на жаль, достоїнствами концепції Вегенера. Вегенеровская теоріяруху материків переживала періоди визнання і спростування. Відштовхуючись відзюссовского уявлення про Гондване, Вегенер припустив, що Гондвана займалалише площу, рівну сумарній площі материків, раніше її складали, разомз їх підводними окраїнами. На цю думку його навело подібність обрисів материківнині розділених Атлантичним океаном (Південна Америка і Африка). РозпадГондвани, вірніше Пангеї, яка включала і північні материки, супроводжувавсярозсовуючи цих материків, оголивши, по А. Вегенера, базальтовий шар кори,що склав їх ложе. Причиною розпаду Гондвани були, на його думку, силиобертання Землі. Тим часом німецький дослідник О. Хільгенберг в 1933 р. висловив припущення про те, що спочатку, аж до мезозою, Земля мала меншірозміри і вся була покрита континентальної корою, а потім зазнала розширення,наслідком чого і були розсовуючи материків і освіта океанів. Ні гіпотезапереміщення материків Вегенера, ні гіпотеза розширюється Землі Хільгенберга,незважаючи на початковий успіх, не завоювали загального визнання, і в 40-50-ероки нашого століття серед європейських геологів переважали ідеї Зюсса -Архангельського - Белоусова, а серед американських - сталості океанів.Останнє пояснюється тим, що на материк Північної Америки трансгресії вфанерозой незмінно поширювалися з боку Атлантичного і Тихогоокеанів.
4.ГіпотезаВайна-Метьюз
Положеннязмінилося в кінці 50-х років, з відкриття палеомагнетізма і серединних хребтів іускладнюють їх рифтів в океанах. Дані палеомагнетізма підтвердили ідею А.Вегенера про Панг та її розпаді, а рифтові зони серединних хребтів сталологічним розглядати як осі розсовуючи, від яких йшло розростання абоспредінг, як його стали називати, ложа океанів. Гіпотеза спредінга булазапропонована в 1961 - 1962 рр.. американськими вченими - геологом Г. Г. Хесом ігеофізиком Р. С. Дітц, але предвосхищена в 1928 р. англійським геологом А. Холмсом. Незабаром, вже в 1963 р., вона отримала своє перше серйознепідтвердження. Англійці Ф. Вайн і Дж. Метьюз на її ос...
