Введення
Світовий досвід соціальноїроботи має багату історію і охоплює широке коло питань - від духовногоспадщини до конкретних практичних проявів. Інститут соціальної роботиє найважливішим елементом, що характеризує сучасний тип держави і суспільства.
Конкретні моделі соціальноїроботи в різних частинах світу формуються в результаті духовного, культурного,історико-політичного, соціально-економічного розвитку суспільства.
Історичнозначущий крок в цьому напрямку був зроблений в кінці ХІХ століття, коли німецькеуряд, кероване Отто фон Бісмарком, ввело обов'язкову системусоціального страхування для працюючих у промисловості. Вона включалазабезпечення: у разі хвороби (1883 р.), нещасних випадків навиробництві (1884 р.), по інвалідності та старості (1889 р.).
Сильноїстороною соціального страхування з'явився запропонований алгоритм взаємодіїдвох основних суб'єктів трудових відносин (працівників і роботодавців) ідержави, який передбачав фінансове забезпечення за рахунокгосподарюючих суб'єктів, а правове регулювання та контроль - за допомогоюдержави.
Системасоціального захисту працюючих, побудована за моделлю О. Бісмарка, виявиласяне тільки життєздатною, але і досить ефективною, оскільки впорядковувалаумови найму робочої сили на системній основі і гарантувала високі рівнісоціального захисту для працюючих та членів їх сімей протягом всього періодутрудової та послетрудовой життя.
З початку ХХ століття прикладуНімеччині пішли інші європейські країни (Австрія, Франція, Італія,Росія), що зіткнулися з серйозними соціальними проблемами і зростаючимивимогами робочого класу.
Все вищевикладенеобгрунтовує актуальність обраної теми.
Мета роботи: датиуявлення про досвід соціальної роботи в Німеччині.
Структура роботи: робота складається з вступу, двох розділів, висновку і спискувикористаної літератури. Загальний обсяг роботи 14 сторінок.
-->p>
1. Системасоціального страхування в Німеччині
Стрижнем системисоціального забезпечення в Німеччині є обов'язкове соціальнестрахування. Відповідно до німецького трудового законодавства, роботодавець зобов'язанийзастрахувати найманого працівника на випадок виникнення низки соціальнихзбитків. Під терміном В«соціальне страхуванняВ» маються на увазі п'ять видіврізних страхових договорів, розроблених соціально-трудовими відомствами набазі Кодексу соціального права:
-державне медичне страхування,репрезентовану державними медичними касами;
-державне обов'язковестрахування на випадок виникнення необхідності в догляді за хвороби абостарості, що надається державними медичними касами;
-пенсійне страхування, що надаєтьсяземельними або федеральними страховими товариствами для найманих працівників;
-страхування на випадок втрати роботи,надаване федеральним відомством з праці;
-державне обов'язковестрахування від наслідків нещасного випадку на виробництві, надаванесоюзом підприємців однієї чи спорідненої галузі промисловості.
Всі приватні підприємці, як дрібні,представляють фірму в однині і не мають найманих працівників, такі власники великих підприємств з правом прийняття на роботу найманих працівників,укладають свої соціальні страхові договори самостійно. При цьому вонизаконодавчо звільняються від двох обов'язкових соціальних страховок - страхуванняна випадок втрати роботи і пенсійного страхування.
Фінансовою основою єфонди соціального страхування. В основі системи лежить принцип В«один за всіх івсі за одного В». Мова йде про взаємодопомогу застрахованих, про об'єднання людей,піддалися певному ризику; розподіливши навантаження рівномірно на всіх, вонихочуть обмежити тяжкість можливих наслідків для окремої людини. Своїмивнесками вони спільно фінансують страхові послуги і тим самим набуваютьправо на отримання послуг при настанні страхового випадку. Розмір обов'язковихвнесків залежить від їх доходів; пенсія та допомога по безробіттю (при настанністрахового випадку) залежать від розміру їх внесків. Виплати по перерахованимвидами страхування виробляються за одним принципом з однаковим об'ємом послугдля всіх застрахованих осіб. Сума страхових внесків залежить від розмірузаробітної плати найманого працівника і визначається процентною ставкоювідповідного страхового фонду.
Щостосується сукупної величини податкової ставки соціального страхування, то воназалежить від виду обраної працівником лікарняної каси і може варіюватися вмежах 43-46% від величини нарахованої йому зарплати.
Страхові внескивиплачуються спільно найманим працівником і його роботодавцем у рівнихспіввідношеннях. А от внески на страхування від нещасного випадку на виробництвівиплачуються у повному обсязі роботодавцем. На ньому ж лежить і відповідальністьза щомісячним відрахуванню всіх внесків в лікарняні каси, якіперерозподіляють кошти, що надійшли у відповідні соціальні фонди іФедеральне агентство з праці.
Соціальне страхування вНімеччини є обов'язковим і регулюється законом. Відзначимо, що кошти,надходять до фондів соціального страхування за рахунок внесків, не достатні дляпокриття витрат на виплати, так що держава регулярно субсидує сферуобов'язкового соціального страхування вельми великими сумами.
Далірозглянемо кожен з видів обов'язкового соціального страхування.
2.Окремі види соціального страхування
2.1Медичне страхування
Системасоціального обов'язкового державного медичного страхування в Німеччині, булазапропонована Канцлером Бісмарком у 1884 р. В основу її закладено принципсолідарності, при якому всі працюючі вносять гроші у загальну касу, якаотримала назву лікарняному, а з неї оплачується потім лікування та утриманнянужденних. Це означає, що внески, за рахунок яких здійснюєтьсяфінансування, пов'язуються з розміром доходів застрахованих осіб, а ось йогопослуги однакові для всіх страхувальників.
При укладенні трудового договору найманий працівникзобов'язаний подати роботодавцю письмове підтвердження наявності медичногострахування в обраній ним на свій розсуд державної медичноїкасі. При цьому обрана медична каса автоматично надаєстраховку на випадок виникнення необхідності в догляді за хвороби абостарості, так як цей вид соціального страхування є обов'язковим длявсіх осіб, які постійно проживають на території Німеччини.
У разі розірвання трудових відносинмедичне страхування, а також страхування на випадок необхідності в догляді захвороби, інвалідності або старості зберігається за уклали страховий договірособою. Внески за цим видом страхування переймає на себе В«Agentur fГјrArbeit В»за місцем проживання застрахованої особи.
Сучаснасистема обов'язкового соціального медичного страхування в Німеччині покликанагарантувати хворому і членам його сім'ї збереження звичного рівняжиття, нею охоплено 92% населення країни. Держава бере на себе тількизаконодавчі і контролюючі функції, а виконавцями єсамостійні організації - В«лікарняні касиВ» і асоціації лікарів.Щомісячний внесок сплачується в рівних частках роботодавцем і працюючим. В«Лікарнянакаса В»управляється зборами представників, що включає 50% роботодавців та 50%працівників. Розмір внеску визначається загальними зборами, в середньому він становить13% від фонду оплати праці. Внески сплачуються при доході більше 500 DM на місяць.Гранична сума, з якої беруться внески - 6000 DM на місяць.
У недалекому минулому кожна людина, яка отримуваладопомогу по безробіттю - В«ArbeitslosengeldВ», а далі - грошову допомогу побезробіттю - В«ArbeitslosenhilfeВ», мав право на індивідуальне медичнестрахування. Однак з 01.01.2024 погіршало економічне становище і пов'язанез цим зміна державної політики змінили форми індивідуальногомедичного страхування. В даний час при наявності хоча б одногобезробітного чоловіка в родині всі її члени користуються сімейним медичнимстрахуванням - В«Familienkrankenvers...
