Реферат Нестероїдні протизапальні препарати. Саліцилати

Лікарські речовини цього типу нещодавно знову привернули досебе увагу, коли хіміки зробили пошук з'єднань, порівнянних затерапевтичної активності з препаратами групи кортизону, але не викликаютьхарактерні для кортикостероїдів побічні ефекти.

Перші з синтезованих нестероїднихз'єднань, які виявили протизапальні властивості, були названіанальгетиками-антипіретиками (тобто болезаспокійливими та жарознижувальними), проте вВнаслідок подальших випробувань вдалося розробити методику, що дозволяєвідрізняти активність від інших ефектів. Нестероїдні протизапальнізасоби застосовують при ревматоїдному артриті, суглобовому ревматизмі,остеоартриті, які займають серед хвороб, що обмежують фізичнуактивність сучасної людини, друге місце після серцево-судиннихзахворювань.

Для послаблення симптомів ревматоїдного артриту воліютькористуватися саліцилатами, а при лікуванні суглобного ревматизму часто застосовуютьаспірин у комбінації з яким-небудь антибіотиком. Незважаючи на ефективність ібільшу тривалість дії аспірину, його прийом іноді супроводжуєтьсядеякими побічними явищами (такими як: шлунково-кишкові кровотечі таалергія), які не можна ігнорувати. Зазначені явища спостерігаються і приприйомі В«розчинноїВ» і В«нейтралізованогоВ» аспірину, а також аспірину,покритого оболонкою.

1. Окреміпредставники.

1.1. Саліциловакислота.

Орто-Оксі-бензойнакислота (Acidum salicyliticum). .

Назва В«саліциловакислота В»виникло від латинського назви верби - Salix. У корі верби міститься салицин, при гідролізіякого був отриманий фенолспірт салігенін .

Окислення салігеніна даєсаліцилову кислоту:

салігенінсаліциловий саліцилова

альдегідкислота

Отримання саліциловоїкислоти з фенолу в 1874 році розробив Кольбе, який вивчив їїантисептичні властивості.

саліцилової кислотиодержують у дуже великих кількостях, діючи вуглекислим газом на фенолятнатрію при нагріванні під тиском, що утворюється натрієву сіль переводять здопомогою сірчаної кислоти в саліцилову кислоту.

Властивості: саліцилова кислота-білі дрібніголчасті кристали чи легкий кристалічний порошок без запаху,солодкувато-кислого смаку. Саліцилова кислота плавиться при температурі 158-161 В° С і при обережному нагріванніпереганяється без розкладання. Білі дрібні голчасті кристали чи легкийкристалічний порошок без запаху. Мало розчинна (1:500) в холодній воді,розчинна (1:5) - в гарячій, легко розчинна в спирті (1:3), ефірі, важко вхлороформі. Розчини володіють кислою реакцією.

Випробування насправжність .

1.До 0,1% розчинупрепарату додають одну краплю хлориду окисного заліза, утворюєтьсясиньо-фіолетове забарвлення, яке зникає від додавання декількох крапельрозведеної соляної кислоти і не зникає при додаванні декількох крапельоцтової кислоти.

2.При нагріванні0,1 г препарату з 0,3 г цитрату натрію відчувається запах фенолу(Декарбоксилювання).

3.При нагріванні 1гпрепарату з 2мл концентрованої сірчаної кислоти виділяється газ (CO2), який при пропущенні черезвапняну воду утворює каламуть.

Застосування.

Застосовують зовнішньо якантисептичну, відволікаючу, подразнюючу та кератолітичну засіб вприсипках (2-5%) і 1-10% мазях, пастах та спиртових розчинах (1% і 2%) ..

Дія саліциловоїкислоти обумовлено її кислотним і фенольним радикалами. У чистому вигляді їїзастосовують тільки зовнішньо (розчини, мазі, втирання, присипки і т.д.) якподразнюючу при суглобовому ревматизмі, як руйнівний ороговілу тканину (врозчині коллодия). Водні та спиртові розчини володіють антисептичноюдією, але більш слабким, ніж водні розчини фенолу. саліцилова кислотадуже подразнює слизові оболонки носа, гортані, очей і т.д. всередину приймаютьїї похідні - солі та ефіри.

1.1.1. Виробництвосаліцилової кислоти.

Саліцилову кислоту отримуютькарбоксилювання фенолята натрію.

Приготовлений іпопередньо упаренний до концентрації 60-70% розчин фенолята натріюзавантажують в автоклав-Карбонізатори. Апарат забезпечений потужною лопатевої мішалкоюспеціальної конструкції, лопаті якої обертаються між сталевими ножами,закріпленими на стінках апарату. Швидкість обертання мішалки 0,1 об/с.

У Карбонізаторипродовжують випарювання розчину фенолята натрію під атмосферним тиском принагріві реакційної маси до 170-185 В° С. пари фенолу і води відводять в холодильники, де вониконденсуються і стікають в збірники. Після упарки основної маси води включаютьвакуум і при працюючій мішалці проводять остаточне досушування фенолята.

Після остаточноїдосушки фенолята автоклав охолоджують до 50 В° С, потім в апарат подають вуглекислий газ. Карбоксилюванняпочинають при температурі 50-60 В° С, поступово підвищуючи температуру до 180-185 В° С (за 7-8 годин). Тиск вапараті при цьому близько 6 атм.

Після закінченнякарбоксилирования реакційну масу розбавляють водою і переливають в апарат длявиділення. Нейтралізацію лужного розчину саліцилату натрію проводять сірчаноїкислотою. Так як при цьому виділяється велика кількість тепла, реакційнумасу охолоджують водою за допомогою змійовиків або сорочки. Отриману суспензіюсаліцилової кислоти фільтрують на центрифузі. Після сушіння саліцилова кислотаможе бути у разі необхідності очищена сублімацією при температурі 150-152 В° С.

Саліцилова кислотавикликає корозію металів. Їй добре протистоять алюміній і нержавіюча стальмарки IX18H9T. З цихматеріалів виготовляють більшу частину обладнання, що працює в середовищісаліцилової кислоти.

1.1.2. Основні стадіївиробництва саліцилової кислоти.

1.Стадія ТП1 Отримання іупаривание фенолята натрію В».

2.Стадии ТП3.Карбоксилювання фенолята натрію.

Крім основної реакціїкарбоксилирования фенолята натрію йде і приєднання вуглекислого газу догідроксиду натрію:

3.Стадія ТП4.Нейтралізація.

...