Зміст
Введення
1.Цілі міжнародного співробітництва в податковій сфері
2.Види міжнародних договорів
3.Міжнародне подвійне оподаткування
4. Офшорнімеханізми в міжнародному оподаткуванні
Висновок
Список використаної літератури
Введення
У багатьох державахіснують податкові правила, що регулюють податковий режим для працюючих закордоном резидентів і діють в даній державі іноземних осіб. І хочаподаткові системи в різних країнах неоднакові, між ними необхідно схожістьі принципове порозуміння.
Податки - складнийсоціальний інститут, що має тривалу історію. Вони безпосередньо відбиваютьрівень культурного, економічного, політичного розвитку суспільства. Крімтого, податки надають потужний зворотний вплив насамперед на станполітичної та економічної системи. Зокрема, значення податків якполітичного інструменту нерідко пов'язують з феноменом державної влади,з проблемою державного суверенітету.
Серед основних бар'єрів,перешкоджають такому співробітництву, проблема подвійного оподаткування,виникаюча у відношенні осіб та організацій, що здійснюють свою діяльність вдвох або більше країнах. В даний час особлива увага приділяється ційпроблемі і рекомендований шлях її вирішення - укладання міждержавних (абоміжурядових) податкових угод.
В абсолютній більшостівипадків при укладанні міжнародних угод держави виходять з принципувзаємності. Як і раніше прийнято вважати, що саме двосторонні угодинайкращим чином враховують специфіку відносин між конкретнимидоговірними державами.
1. Цілі міжнародного співробітництва в податковій сфері
міжнародне співробітництво податкове
Країна можезажадати, щоб весь дохід, що отримується платником податку, підлягавоподаткуванню внаслідок його юридичного зв'язку з цією країною (юрисдикція напідставі громадянства). Крім цього платник податків повинен брати участь увитратах на управління країною, що забезпечує одержання доходу (юрисдикція напідставі територіальності). Саме тому виникає можливість подвійногооподаткування.
Основні ціліміжнародного співробітництва в податковій сфері - усунення подвійногооподаткування та дискримінації платників податків. Однак не менш важливимиє й інші цілі:
В·гармонізаціяподаткових систем і податкової політики;
В·уніфікаціяфіскальної політики та податкового законодавства;
В·дозвілпроблем подвійного оподаткування;
В·запобіганняухилення від оподаткування;
В·уникнутидискримінації платників податків-нерезидентів;
В·гармонізаціяоподаткування інвестиційної діяльності.
Міжнароднаекономічна інтеграція зумовила тенденції гармонізації податкової політики танаціонального податкового права в зарубіжних країнах. Гармонізація - це процесприведення до відповідності та взаємної пропорційності податкових систем різнихдержав.
Положення проуніфікації податкового законодавства членів ЄЕС (Великобританія, Італія,Франція, ФРН, Іспанія та ін) було зафіксовано в Римському договорі 1957 року.У процесі формування єдиного ринку ці країни спочатку орієнтувалися науніфікацію фіскальної політики (в рамках митного союзу), потім перейшли довирішенню проблем подвійного оподаткування, запобігання ухилень відоподаткування та ліквідації умов по податкової дискримінації.
В ходіузгодження податкового законодавства країн-учасників ЄЕС була проведенаобов'язкова і поступова уніфікація стягнення непрямих податків. Деякіакцизи скасували взагалі (на чай, сіль, цукор), інші непрямі податки сталистягувати за єдиними ставками. Надалі виникла ідея поступово перейти відпроведення загальної податкової політики до створення території з єдиним податковимрежимом.
2. Види міжнародних договорів
Відносини всфері оподаткування в окремій країні регламентуються нормами національногозаконодавства і норм міжнародного права. Формою реалізації другої частинизаконодавства виступають міжнародні договори і угоди.
Національніправові системи розрізняються в залежності від того, що має бульшюридичну силу: внутрішньодержавні закони або міжнародні договори. Длявизначення впливу норм національного законодавства на податкову угодуважливо знати правовий статус міжнародних договорів у даній країні.
Якщоугоду, інкорпоровані в національне законодавство, має рівну зним чинності, виникають певні труднощі. Вирішуючи подібні питання, державидотримуються двох принципів:
а) lex posterior derogatlegi priori;
б) lex specialis.
Частішедержави дотримуються перший принцип. У цьому випадку закон, інкорпорованіміжнародний договір, витіснить раніше прийняті внутрішньодержавні закони.
Згіднодругому принципу діють в першу чергу спеціальні, а не більш загальнінорми. Це правило застосовується до прийняття національного закону, що скасовуєположення міжнародного податкового угоди. [6, с.89]
У Росіївелику силу має міжнародну угоду, а не внутрішньодержавний закон.Так, у статті 7 Кодексу зазначено: "Якщо міжнародним договором РосійськоїФедерації, що містить поняття, що стосуються оподаткування і зборів,передбачено інші правила та норми, ніж передбачені цим Кодексом таприйнятими відповідно до них нормативними правовими актами про податки і/абозборах, то застосовуються правила і норми міжнародних договорів РосійськоїФедерації ".
У системіподаткового законодавства міжнародні угоди з оподаткування ділятьсяна групи:
п‚· міжнародніугоди загального характеру;
п‚· власнеподаткові угоди:
- загальні податковіугоди і конвенції;
- обмежені податковіугоди;
- угоди про наданняадміністративної допомоги;
п‚· договори, вяких зачіпають і податкові питання:
- угоди про податковихрежимах і пільгах;
- торгові договори;
п‚· специфічніугоди з конкретних організаціям. [7, с.45]
Міжнародніугоди загального характеру, поряд з іншими сферами співпраці,встановлюють загальні підходи сторін в області оподаткування. Безпосередньомузастосуванню ці акти не підлягають, але містяться в них принципи використовуються вінших договорах і в національному законодавстві.
Власнеподаткові угоди двостороннього та багатостороннього характеру мають трипідгрупи:
а) загальні податковіугоди (конвенції) - це міжнародні договори рекомендаційногохарактеру, що зачіпають всі питання взаємовідносин сторін з приводу прямих інепрямих податків;
б) обмежені податковіугоди, поширювані на конкретний вид податку, платника і т. п.;
в) угоди про наданняадміністративної допомоги по оподаткуванню.
Договори, вяких зачіпаються і податкові питання, звичайно спрямовані на встановленнясприятливого податкового режиму, надання різних пільг і т. д.Наприклад, в 1992 році в "Угоді про регулювання взаємовідносиндержав СНД "одинадцять країн зобов'язалися вжити заходів щодо усуненняподвійного або багаторазового оподаткування доходів від торгівлі. По сутіданий документ являв собою угоду про податкові режими та пільги длякраїн-учасниць СНД.
До договорів,в яких крім інших вирішуються податкові проблеми, ставляться торговідоговори, що передбачають режим найбільшого сприяння для товарів іпослуг.
Існують іспецифічні угоди з конкретних міжнародним організаціям. Прикладомможе служити угода про розміщення штаб-квартири ООН в Нью-Йорку,спрямоване на звільнення від сплати податків в країні перебування.
3. Міжнародне подвійне оподаткування
Країниздійснюють свою юрисдикцію у правовому відношенні на підставі абогромадянства, або територіальності. Потенційна можливість подвійногооподаткування виникає у разі претензій на податкову юрисдикцію, принаявності не взаємопов'язаних між собою законодавчих норм в окремо взятихкраїнах. [3, с.10]
Подвійнеоподаткування можливо, коли одна країна претендує на право стягувати податокна підставі факту проживання (або громадянства) платника податків, а інша -на підставі ...
