Правовий статус страхових компаній
Зміст
ВСТУП
1. ПОНЯТТЯ І ПРАВОСУ'ЕКТІВНОСТЬ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ
1.1. Поняття страховика, страховийорганізації, страхової компанії, їх еволюція
1.2. Правосуб'єктність страхових компаній
2. ЕЛЕМЕНТИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ
2.1. Права страхових компаній
2.2. Основні обов'язки страхових компаній
2.3. Відповідальність страховихкомпаній
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
В ВЕДЕННЯ
Актуальність дослідження обумовлена ​​зростаючоюроллю страхування, як головного інструменту (засобу) зниження ступеня ризику вумовах ринкової економіки. В цілому, страхування є виддіяльності, при якій громадяни, організації, публічні утворення можутьзаздалегідь убезпечити себе від настання несприятливих наслідків у сфері їхмайнових інтересів і особистих нематеріальних благ шляхом внесення грошовихвнесків у особливий фонд спеціалізованої організації (страховика), яка надаєстрахові послуги, а ця організація при настанні обумовлених подій івиникненні несприятливих наслідків виплачує за рахунок коштів цьогофонду страхувальнику або іншій особі обумовлену угодою суму.
У сучасних умовах, коли ризик стати жертвоютерористичного акту, або стати банкрутом в результаті економічногокризи, або недобросовісних дій конкурентів значно зростає,тому все більше кількість організацій, підприємців, громадян звертаєтьсяв страхові організації, з метою убезпечити себе в якійсь мірі, в разінастання несприятливих наслідків. Як наслідок страховий секторекономіки весь час розширюється, на нього все більше приходить різних страховихкомпаній. Динамічний розвиток страхування в сучасній Росії пов'язано зрозвитком комерційного страхування і, перш за все, майновогострахування. Так, поряд з раніше застосовувалися видами страхування майнарозвиваються і удосконалюються такі види страхування, як страхуванняпідприємницьких ризиків, страхування цивільної відповідальності.
Паралельно з розвитком послуг різного виду страхуваннявідбувається і вдосконалення страхового законодавства. Інститутстрахування знаходиться в стадії становлення. Російський страховий ринок активнорозвивається, але його розвиток в деяких випадках обмежується недосконалістюправового регулювання страхових відносин. Наявність прогалин і суперечностейміж різними нормативними актами вимагають системного вивчення і страховогоправа в цілому, та правового становища страхових компаній зокрема. Оскількивід правового становища страхових компаній, безпосередньо залежить їх можливістьвиконати покладені на них законом обов'язки, і в разі їх недотримання,понести відповідальність.
Виходячи з вищесказаного, можна впевненостверджувати, що розвиток страхування в цілому, і питання, правового статусустрахових компаній зокрема, є на сьогоднішній день однією знайактуальніших тем правової доктрини.
Аналіз юридичної літератури, представленої в бібліограціі,показує, що проблема правового статусу страхових компаній, єпредметом пильної уваги відомих російських вчених: питання даноїпроблеми піддавалися аналізу в наукових публікаціях і навчальній літературі. Але незважаючина безсумнівну значимість проведених у різний час по даній тематицідосліджень, разом з тим представляється, що вони не вичерпали всього колапитань, які вимагають свого вирішення в даній області. У цьому зв'язку автором,на підставі вивченого матеріалу, представленого в бібліографії, розглядаєтьсясучасний стан проблем правового регулювання страхування в РосійськійФедерації.
Перераховані обставини визначили актуальність роботи,об'єкт і предмет дослідження, постановку відповідної мети і завдань.
В якості об'єкта дослідження виступають суспільнівідносини, що виникають у сфері страхування.
Предмет дослідження утворюють норми чинногозаконодавства, що регламентують правове становище страхових компаній, юридичнаі інша література, що відноситься до аналізованої проблемі.
Основна мета дослідження полягає взагальній характеристиці правового становища страхових компаній.
Зміст зазначеної мети визначило завдання дослідження:
- дати поняття страховика, страховій організації, страховоїкомпанії;
- розглянути питання, що стосуються правосуб'ектівностістрахових компаній;
-вивчити основні права і обов'язки страхових компаній;
-дослідити особливості їх відповідальності.
1.ПОНЯТТЯ І ПРАВОСУ'ЕКТІВНОСТЬ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ
1.1.Поняття страховика, страховій організації, страхової компанії, їх еволюція
Визначення страховика міститься в ГК РФ і в Законі В«Проорганізацію страхової справи в Російській Федерації В»(далі - Закон РФ № 4015-1) [1]. У відповідності зі ст. 938 ГК РФстраховиками є юридичні особи, що укладають договори страхування імають дозволи (ліцензії) на здійснення страхування відповідноговиду.
Страхова організація як юридична особа буде створено змоменту державної реєстрації в порядку, встановленому Федеральнимзаконом від 8 серпня 2001 р. N 129-ФЗ В«Про державну реєстраціююридичних осіб, індивідуальних підприємців В»[2].
Ні ГК РФ, ні Закон про страхування не містять прямої вказівкина те, в якій організаційно-правовій формі повинна створюватися страховакомпанія і чи відноситься вона до комерційної або некомерційної організації.Виходячи з основної мети діяльності більшості страхових компаній, якаполягає в отриманні прибутку з діяльності по страхуванню, можна зробитивисновок, що найчастіше це комерційна організація.
Згідно з п. 2 ст. 969 ГК РФ страховиками іменуютьсядержавні організації (обов'язкове державне страхування). В«Іншідержавні організації В»здійснюють страхування без договору (п. 2 ст.969 ГК РФ). Однак у ст. 6 Закону № 4015-1 законодавець говорить про будьорганізаційно-правовій формі для страховика, але інші норми цього Законуістотно обмежують набір організаційно-правових форм юридичних осіб, уяких може здійснюватися страхова діяльність. Таким чином, у ЦК РФрозуміння страховика більш широке, ніж в зазначеному Законі, і, очевидно, ввідносно державного страхування слід керуватися цим більшшироким розумінням. З іншого боку, для страховика страхування єпідприємницькою діяльністю, так як підпадає під її визначення,що міститься в абз. 3 п. 1 ст. 2 ГК РФ.
Тому страховики повинні визнаватися комерційнимиорганізаціями і, отже, можуть створюватися тільки уорганізаційно-правових формах, передбачених п. 2 ст. 50 ГК РФ.
До страховиків відносяться:
1) страхові організації (п. 1 ст. 927 і ст. 938 ГК РФ);
2) товариства взаємного страхування (п. 5 ст. 968 ГК РФ).Термін В«страхова організаціяВ» можна вважати адекватним терміну В«страховакомпанія В». Це загальноприйняте заміщення, і цілком можливо їх вживання дляпозначення одного і того ж явища.
У поняття В«страховикВ» включені і товариства взаємногострахування і перестрахування, чиї суть і функції специфічні і обмеженізаконодавством. Отже, поняття В«страховикВ» ширше поняття В«страховакомпанія В».
Не варто застосовувати термін В«страхова компаніяВ» в сенсі В«страховесуспільство В», так як останнім асоціюється з акціонерним страховим товариством, апоняття В«страхова компаніяВ» та поняття В«акціонерне страхове товариствоВ»співвідносяться як філософські категорії форми і змісту - Останнім виступаєоднією з форм першого. Не слід вживати термін В«підприємствоВ» дляпозначення страхової компанії, так як це лише форма організації. Всучасній юридичній термінології західних країн підприємство єгосподарсько-організаційним єдністю, яке в кожному окремому випадкунабагато індівідуальніше, ніж певна форма компанії. У зарубіжномустрахуванні в якості загальноприйнятого поняття вживається в даний часдефініція В«страхова компаніяВ».
По суті, термін В«компан...
