Зміст
Введення
Особливості фінансової політики СРСР в період НЕПу
Найважливіші податки в умовах НЕПу
Спроби вдосконалення податкової системи СРСР
Висновок
Література
Додаток
Введення
Вивчення розвиткувітчизняної податкової системи дає можливість, з одного боку, досліджуватипозитивний досвід минулих років і врахувати помилки, а з іншого боку,використовувати все це спадщина в даний час відповідно до сучаснихтенденціями розвитку російської економіки.
Перехід до НЕПу,проявився в дозволі торгівлі, відродженні кустарних промислів,відновленні грошового обігу та кредитних відносин, допуск різнихформ власності, зумовив відродження податкової системи після періоду"Воєнного комунізму". Слід зазначити, що саме розвиток різних формвласності, а також дію економічних законів стало одним з головнихумов функціонування податкової системи. Досвід 1920-х рр.. показаливает, щонормальне оподаткування можливо лише при певному побудові відносинвласності, які забезпечували б правову відособленість підприємств віддержавного апарату управління. Це відокремлення необхідно не тільки длястворення правильного оподаткування, але й для нормального механізму переливукапіталу між галузями і підприємствами, для формування ринку капіталів.
Особливості фінансовоїполітики СРСР в період НЕПу
Фінансова система підчас НЕПу мала багато особливостей, тим не менш, вона відштовхувалася відподаткової системи дореволюційної Росії як від вихідного пункту івідтворювала ряд її рис. Складається система оподаткування мала слабоналагоджений податного апарат і характеризувалася майже повною відсутністю данихдля визначення фінансового становища різних категорій платників податків,що зумовлювало досить примітивні способи оподаткування.
Фіскальну політикудержави в період НЕПу запроваджував у життя Народний комісаріат фінансів. ЗаПоложення про Наркомфіні СРСР, ухваленим ЦВК СРСР у листопаді 1923 р., Наркомат,очолюваний наркомом фінансів, мав колегію і включав 12 основних структурнихпідрозділів (у тому числі управління: загальне, бюджетне, валютне,державних податків, державних доходів, фінансово-контрольне,місцевих фінансів; фінансово-економічне бюро; Головне управліннядержавними трудовими ощадними касами; Головне управліннядержавного страхування; Держбанк і ін). Збір податків здійснювавсясистемою Народного комісаріату фінансів за допомогою податкових комісій -громадських органів, створених в допомогу фінансовим (податковим) інспекторам івиконавчим комітетам місцевих Рад з метою найбільш повного врахуванняплатників податків, оподатковуваних доходів і правильного обчислення податковихплатежів. В податкові комісії входили представники місцевих виконавчихкомітетів, профспілок та по два рекомендованих виконавчим комітетомплатника.
Ще однією характерноюрисою податкової системи періоду НЕПу була множинність податків і зборіві багаторазовість оподаткування торгово-промислового обороту в різних йоголанках. До 1930 р. кількість платежів, що стягуються тільки з усуспільненогосектора, досягла 86.
Систему податків і зборівпри НЕП становили:
В·прямі податки:промисловий податок, єдиний натуральний податок, грошовий подвірний податок,сільськогосподарський податок, індивідуальне обкладання куркульських господарствсільськогосподарським податком, прибутковий-майнові, єдиний загальногромадянськийподаток, військовий податок, податок на надприбуток, квартирний податок, податок зспадщин і дарувань;
В· непрямі податки: акцизи (на спирт, вина, пиво, сірники, тютюнові вироби, гільзи та інші товари), податок з доходів від демонстрацій кінофільмів;
В·мита:патентна, судова та ін;
В·збори: гербовий,патентний, канцелярський, пропісочний, на потреби житлового та культурно-побутовогобудівництва.
Як надзвичайних податківвводилися:
в 1922 р. -одноразовий загальногромадянський податок для надання допомоги голодуючим;
в 1924 р. -одноразовий податок на потреби населення, постраждалого від неврожаю.
У 1922-1923 рр..відзначалася велика активність місцевих органів влади, що виражалося впояві маси не передбачених ніякими законами різного роду податків ізборів.
Низька кваліфікаціяподаткового апарату і технічна недосконалість стягнення податків приодночасному істотному зростанні потреби держави в доходах з'явилися причиноювведення найбільш простих видів податків і зборів, з акцентом на реальніподатки. У цей період, окрім вже вказаних вище, діяли такі податки:
В·податок з будівельв міській місцевості;
В·податок на домашнюприслугу;
В·податки зміських та приміських садів і городів;
В·податок на правополювання;
В·збір з власниківтранспортних засобів (в тому числі і велосипедів);
В·збір з вантажів,привозимих і вивозяться за залізним і водними шляхами сполучення;
В·збір закористування суспільними вагами;
В·збір зприганяли на ринок для продажу худоби;
В·збір з візницькийпромислу та ін
Найважливіші податки вумовах НЕПу
Прямі податки
Першим грошовим податком уумовах НЕПу був введений в дію в липні 1921 р. промисловий податок,який стягувався з приватних торгових і промислових підприємств і складався здвох частин: патентного і зрівняльного зборів. Справляння патентного зборудозволяло здійснити реєстрацію підприємства у фінансових органах і отриматинадходження до бюджету вперед за певний термін, що мало істотнезначення в умовах великої нестабільності роботи приватних торгівельних підприємств.Зрівняльний збір дозволяв посилити обкладання підприємців, які отримувалибільші доходи (стягувався щомісяця в розмірі 3% з обороту підприємства).
З 1922 р. промисловийподаток стягувався на загальних підставах також з державних, кооперативних,комунальних і громадських підприємств. Згодом зрівняльний збірдифференцировался в залежності від типу підприємства (державне,кооперативне, приватне) і був дієвим важелем витіснення приватногокапіталу.
Іншим найважливішим прямимподатком був прибутковий-майнові. Їм обкладалися як фізичні, так іюридичні особи: акціонерні товариства, товариства і т. п. Майновіобкладання являло собою перш за все податок на капітал. Державніпідприємства були звільнені від поимущественного обкладання, але платилиприбутковий податок у розмірі 8%.
Майнові обкладенняпрогресивно зростала в міру збільшення розміру майна. В результатівсяке злиття капіталів - створення товариств, акціонерних товариств - вело доподвоєння і потроєння оподаткування. Двічі, по суті справи, оподатковувалися і доходиучасників акціонерних товариств: спочатку як сукупний дохід акціонерногосуспільства, а потім як виплачені дивіденди. Подібний податковий гніт штовхавприватних підприємців на шлях швидкої наживи, спекуляції, перешкоджавраціональної концентрації і накопичення капіталу навіть на самому примітивномурівні.
можна також не відзначитизначення найважливішого в ті роки єдиного сільськогосподарського податку, який буввведений декретом ВЦВК та РНК від 10 травня 1923 взамін єдиного натуральногоподатку, трудгужналога, подвірному-грошового, загальногромадянського на відновленнясільського господарства і ряду інших з метою упорядкувати оподаткування вселі.
При оподаткуванні податкомвраховувалися розмір ріллі та сіножаті (в перекладі на ріллю), врожайність хлібів ітрав, кількість робочої і продуктивної худоби. Бідняцьким господарствамнадавалися значні пільги з податку. Приблизно 20% селянськихгосподарств (в основному не мали худоби) звільнялися від сплати. Для обчисленняподатку селянські господарства розподілялися за групами в залежності відзабезпеченості ріллею на їдця (9 груп), забезпеченості худобою на господарство (4групи) та середній врожайності культур в даній місцевості (11 розрядів). Такасистема побудови податку давала можливість встановити розмір податку вВідповідно до приблизною прибутковістю господарства. Податок ...
