ЕКОНОМІЧНЕЗМІСТ І ПРИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
ПЛАН
1. РОЛЬ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ВМобілізацією і розподілом ГРОШОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВ
2. ФІНАНСОВІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖУЧАСНИКАМИ ФОНДОВОГО РИНКУ
1. РОЛЬФІНАНСОВОГО РИНКУ В мобілізацією і розподілом ГРОШОВИХРЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВ
В умовах товарного(Ринкового) господарства безперебійне формування фінансових ресурсів, а такожїх ефективне використання досягається за допомогою фінансового ринку. Вінявляє собою форму організації руху грошових коштів у народному господарствіі функціонує у вигляді ринку цінних паперів і ринку позичкового капіталу.
Об'єктивною передумовоюфункціонування фінансового ринку є незбіг потреб вфінансових ресурсах у господарюючих суб'єктів з наявністю джерел покриттяданих потреб. На практиці вільні грошові кошти можуть бути внаявності у одних власників (власників), а інвестиційні потребивиникають в інших суб'єктів ринку.
Для мобілізації тимчасововільних грошових коштів і раціонального їх використання і призначенийфінансовий ринок. Його функціональне призначення полягає в посередництвіруху грошових ресурсів від їх власників до користувачів.
Власниками виступаютьюридичні особи та громадяни, котрі накопичують у себе грошові кошти для подальшогоінвестування у фінансові та капітальні активи. Приватні особи (домашнігосподарства) здійснюють вкладення своїх заощаджень або безпосередньо(Індивідуальним способом), або через фінансових посередників(Фінансово-кредитні інститути).
В ролі позичальниківвиступають господарюючі суб'єкти, які вкладають отримані з фінансового ринкугрошові кошти в різні об'єкти підприємницької діяльності(Наприклад, розширення виробництва товарів і послуг в нерухомість) з метоювитягання додаткового доходу (прибутку).
Функціонуванняфінансового ринку нерозривно пов'язано з наявністю в народному господарстві реальнихвласників, що володіють реальною господарською самостійністю івідповідальністю за результати фінансової діяльності.
Тільки такі незалежнівласники здатні укладати на фінансовому ринку комерційні угоди тапред'являти попит на фондові цінності в обмін на гроші.
Більшість зарубіжних івітчизняних вчених-економістів, визначаючи економічну природу фінансовогоринку, виходять з цільового призначення виконуваних ним функцій.
Так, Ван Хорн зазначав:В«Призначення фінансових ринків - ефективний розподіл накопичень міжкінцевими споживачами В». Економіка могла б процвітати і без фінансовихринків, якби одні й ті ж господарюючі суб'єкти зберігали кошти імобілізували капітал для її розвитку. Однак у сучасному господарстві суб'єктиринку, що займаються переважно мобілізацією капіталу, використовують дляінвестицій в реальні активи більше коштів, ніж зберігають. З іншого боку,домашні господарства накопичують більше коштів, ніж витрачають на ціліспоживання.
Отже, чим вищерозрив між обсягами пропонованих інвестицій та заощаджень, тим актуальнішенеобхідність існування ефективного фінансового ринку для розподілузаощаджень між кінцевими споживачами. Узгодження інтересів кінцевогоінвестора і кінцевого власника грошових коштів здійснюється оптимальнимчином і з мінімальними витратами на фінансовому ринку. Ефективний фінансовийринок абсолютно необхідний для забезпечення адекватного обсягу вільногокапіталу і підтримки економічного зростання держави. За відсутностіфінансових активів, крім готівки, суб'єкти ринку могли бінвестувати не більше, ніж накопичено, тому їх фінансова активністьвиявилася б обмеженою. Якщо ж розмір намічуваних реальних інвестиційперевищує суму поточних заощаджень, то суб'єкти ринку змушені були бвідкласти їх здійснення до накопичення необхідних коштів. Внаслідоквідсутність фінансування господарюючим суб'єктам (підприємствам і корпораціям),яких немає достатнім капіталом, довелося відкласти або відмовитися відреалізації багатьох високоприбуткових проектів. Дана ситуація характерна дляекономіки Росії, що відрізняється гострим дефіцитом інвестиційних ресурсів длявкладення їх у капітальні активи (будівлі, споруди, обладнання і т. д.).
У перекладної івітчизняній економічній літературі можна зустріти різні визначенняфінансового ринку. Так, Л. Д. Гітман і М. Д. Джонк трактують фінансові ринкияк В«механізм, який об'єднує тих, хто пропонує фінансові ресурси тим, хто їхшукає для укладення угод, як правило, за допомогою посередників, таких якфондові біржі В». Під фінансовим ринком вони розуміють тільки ринок акцій,облігацій та опціонів. Їх спільною особливістю є те, що ціна кожногофінансового інструменту в будь-який момент знаходиться в точці рівноваги попиту тапропозиції. У міру появи нової інформації про дохідність ризику, інфляції,події у світі і т. д. зміни в співвідношенні попиту і пропозиції приводять доутворення нової рівноваги або нової ринкової ціни на фінансовіінструменти.
М. Ю. Алексєєв вважає,що В«ринок, що забезпечує розподіл грошових коштів між учасникамиекономічних відносин, називається фінансовим ринком В». Автор правильновідзначає, що поняття фінансового ринку є досить широким, оскількиохоплює не тільки традиційні фінансові, але й різноманітні формикредитних відносин. М. Ю. Алексєєв визнає тільки два сегменти фінансовогоринку - ринок банківських кредитів і цінних паперів.
І. С. Меньшиков даєбільш короткий і прагматичне визначення даного терміну: В«Фінансовий ринок -це організована торгівля цінними паперами В». Тоді незрозуміло, куди віднести неорганізовануторгівлю фондовими інструментами на позабіржовому ринку.
Є. В. Михайловарозглядає фінансовий ринок у двох аспектах: теоретичному і практичному.В«З політико-економічних позицій фінансовий ринок являє собою сферуреалізації економічних відносин, виражених фінансовим капіталом, сферупрояви окремих сторін фінансового капіталу. З практичної точки зоруфінансовий ринок означає операції з цінними паперами. Таким чином,територіально фінансовий ринок може охоплювати країну, регіон або світ уцілому В».
Найбільш повневизначення представлено В. С. Торкановскім: В«Фінансовий ринок - цесукупність усіх грошових ресурсів, що знаходяться в постійному русі,розподілі або перерозподілі, мінливих під впливом попиту тапропозиції на ці ресурси з боку різних суб'єктів економіки В».
При цьому В. СТоркановскій виділяє три найбільш важливих сегмента фінансового ринку:
1.Ринок знаходяться вобігу готівкових грошей і виконують аналогічні функції короткострокових платіжнихзасобів (векселів, чеків і т. д.) - грошовий ринок;
2.ринок позичковогокапіталу, тобто коротко-і довгострокових банківських кредитів;
3. ринок цінних паперів -фондовий ринок.
Слід вважати, щоостанній з них і є власне фінансовим ринком в більш вузькому йогорозумінні. Тому фінансовий ринок являє собою сукупність фінансових;інститутів, що направляють потік грошових коштів від власників (власників) допозичальникам за допомогою фондових інструментів (цінних паперів).
Фінансовий ринок різноманітний,але предмет купівлі-продажу - це гроші, надані в користування урізних формах. На фондовому ринку функціонують фінансові (портфельні)інвестиції, призначені для придбання цінних паперів. Склад фінансовогоринку в Україні представлений в табл. 1.
Економічна природафінансового ринку найбільш повно розкривається в його функціях:
1. реалізація вартості іспоживчої вартості, укладеної у фінансових активах;
2. організація процесудоведення фінансових активів до споживачів (вкладників і покупців);
3. фінансове забезпеченняпроцесу інвестування (вкладення капіталу);
4. вплив нагрошовий обіг у країні.
У процесі виконанняфінансовим ринком першої функції відбувається рух вартості валовоговнутрішнього продукту (ВВП), яке виражається через обмін: гроші обмінюютьсяна фінансові активи.
Таблиця 1 Схемакласифікації фінансового ринку по визначальним його ознаками
|
 Український реферат переглянуто разів: |  Коментарів до українського реферату: 0 |
|
