Зміст
Введення
1.Вознікновеніе і розвиток податків
2.Соціально-економічна сутністьподатків
3.Состав місцевих податків і зборів
4.Местние податки і збори
4.1 Податок на послуги
4.2 Податок за володіння собаками
4.3 Збір з заготівельників
4.4 Курортний збір
5.Республіканскіе податки і збори:
5.1 Акцизи
5.2 Податок на нерухомість
5.3 Екологічний податок
6. Податковий ривок 2011року
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Податкинеобхідні, так як для держави для виконання своїх функцій по задоволеннюколективних потреб потрібна певна сума грошових коштів,які можуть бути зібрані тільки за допомогою податків. Виходячи з цього,мінімальний розмір податкового тягаря визначається сумою витрат державина виконання мінімуму його функцій: управління, оборона, суд, охорона порядку, -чим більше функцій покладено на державу, тим більше воно повинно збиратиподатків.
Вумовах переходу від адміністративно-директивних методів управління доекономічних різко зростають роль і значення податків як регулятора ринковоїекономіки, заохочення і розвитку її пріоритетних галузей. Через податкидержава може проводити енергійну політику в розвитку наукомісткихвиробництв і ліквідації збиткових підприємств.
Держава,встановлюючи податки, прагне насамперед забезпечити собі необхіднуматеріальну базу для здійснення покладених на нього завдань, якіреалізуються за допомогою податкової політики, що є частиною фінансовоїполітики держави.
Податкиявляють собою - обов'язкові, індивідуально безоплатні платежі,стягуються з організацій і фізичних осіб у формі відчуження приналежних їм направі власності, господарського відання або оперативного управліннягрошових коштів з метою фінансового забезпечення діяльності держави і(Або) муніципальних утворень. Податки в економічній структурі державивиступають як об'єктивна реальність і як матеріальна база для виконаннядержавою функцій з управління суспільством.
Метою даної роботиє розгляд системи місцевого оподаткування. Для досягнення цієїмети в роботі розглянуті основні види місцевих податків, їх платники, податковіставки, строки сплати.
1. Виникненняі розвиток податків
Податки, як один знайважливіших економічних інструментів державного регулювання економікиможуть бути або передумовою, або перешкодою на шляху до благополуччя країни. Вонине тільки є основною формою доходів держави, а й використовуютьсядержавною владою в якості одного з найважливіших регуляторів в економіці,політиці, соціальній сфері. Тому вивчення історії становлення податковоїсистеми є виключно важливою і необхідною ланкою у формуванніефективної податкової політики будь-якої держави. Багато хто, говорячи пропервинних формах оподаткування, стверджують, що все починалося з Біблії,де до відома неосвіченого людства були доведені основніхристиянські заповіді. Саме тоді, крім різноманітних правил поведінкилюдей, був встановлений і порядок жертвоприношень у вигляді десятини - однієї ззародкових форм оподаткування. На первісному етапі розвитку людстваоподаткування було виражено відносно добровільними пожертвами членівплемені на його управління, охорону, утримання одноплемінників, що отримали каліцтвапід час воєн або полювання. Але вже на цьому етапі почали з'являтися перші правовінорми, прикладами яких можуть служити закони царя Хаммурапі та давньоіндійськізакони Ману. Першими обов'язковими платежами, які закріплювалися в законахцаря Хаммурапі, були податі, що представляли собою податок з майна,сплачуваний в натуральній (зерном, худобою, виробами ремісника тощо) ігрошовій формах. Розмір зазначених платежів становив, як правило, 10% від усьогомайна або його вартості. Щодо до сучасних категоріям і поняттямподаткового права суб'єкт, об'єкт та інші елементи податку були закріплені вдавньоіндійських законах Ману. Зокрема, згідно зі ст. 127, 137, 138 глави 7Зводу законів Ману, платниками податків визнавалися торговці, ремісники іземлероби, тобто фізичні особи, які здійснюють господарську діяльність.Об'єктом оподаткування торговців, ремісників і землеробів булавироблена ними продукція (наприклад, урожай хлібороба, виріб ремісниката ін), тобто доходів у натуральному вираженні. Із встановленням обов'язків повідчуженню частини власності, отриманої в результаті здійсненнягосподарської діяльності, в правових нормах закінчився перший етапоподаткування. Він характеризується відносною добровільністю відчуженняіндивідами частини видобутого продукту, відсутністю правового регулювання даногоявища, що носить в той час жертовний характер. Другий етап розвиткуоподаткування починається з моменту утворення держави і продовжується докінця середніх віків. На даному етапі розвитку суспільства відбувся поділпраці і підвищення його ефективності, а також перехід від спільного (всімплем'ям) ведення господарства до одноосібного (своєю родиною). У людини з'явивсянадлишок продукту, що послужив початком процесу накопичення і виникненнямайнової нерівності серед підданих однієї держави. Для даногоетапу характерна відсутність системності у встановленні податкових платежів, авідмінність в об'єктах оподаткування вказує на те, що податки вводилисясуб'єктивно, в залежності від потреби государя в грошових коштах, що несприяло справедливому розподілу тягаря витрат по утриманнюдержавного апарату серед жителів даної держави. Існує багатоісторичних прикладів того, як необгрунтовано встановлювані податки,витрачаються не на загальну користь, а, наприклад, на весілля чи похорон членівкоролівської сім'ї, на коронацію, військові походи, приводили до народних бунтів,що вказує на виняткову важливість встановлення об'єкта оподаткування тарозміру частини власності, яка підлягає відчуженню на державніпотреби. Загалом другий етап характеризується тим, що до економічного основивідчуження власності індивідами додалося юридична, тобто встановленезаконом; були визначені суб'єкти та об'єкти оподаткування, встановлено розмірподаткових платежів. Третій етап розвитку оподаткування починається в 17 ізакінчується на початку 20 століття. Цей період життя людей ознаменованийсуттєвими змінами: фактично змінилася суспільно-економічнаформація, людство перейшло від феодалізму до індустріальногокапіталістичному суспільству. На даному відрізку часу люди почали намагатисянауково обгрунтовувати необхідність, порядок та розміри стягнення податковихплатежів. У цій області наукового пізнання відомі праці таких учених, як У.Петті, А. Сміта, М.М. Сперанського, М. Тургенєва та інших мислителів. На третьомуетапі свого розвитку оподаткування перейшло від початкових простих формподатків до В«системіВ» обкладання, заснованої на наукових даних. Були встановленіпевні вимоги до оподаткування, визначеність обкладення, йогозручність і дешевизна справляння податків, виведені принципи оподаткування:справедливість, визначеність, зручність, економія. Вчені розробилирізні класифікації податків: звичайні і надзвичайні, Розкладкові іокладні, прямі і непрямі. Третій етап розвитку оподаткуваннязакінчується на початку 20 століття, коли в 1917 році в Росії ставсяжовтневий переворот. Вчені більшості країн світу стали враховувати соціальнийфактор, як обов'язковий при розробці законів, встановленні правил життя і, вЗокрема, правил і принципів стягування податкових платежів. Так почався іпродовжує свій хід четвертий етап розвитку, а точніше - вдосконаленнятих податкових правил і встановлень, які напрацьовані людством за всюісторію його існування.
2. Економічнасутність податків
Всфері наукових знань про закономірності суспільного розвитку важко назватибільш неоднозначну і суперечливу систему відносин, ніж системаоподаткування. З моменту появи перших письмових свідчень про податки ідо теперішнього часу це суспільне явище характеризується як областьгострих розбіжностей між владними структурами - збирачами податків та особами,зобов'язаними їх ...
