ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................. 3
1. ЕВОЛЮЦІЯ ФІНАНСОВОЇ НАУКИ ........................................... 5
1.1. Класична теорія фінансів................................................. 5
1.2. Неокласична теорія фінансів............................................. 9
1.3. Виникнення і розвиток фінансовихринків ............................ 11
2. РОЗВИТОК ФІНАНСОВОЇ НАУКИ В РОСІЇ ..............................17
2.1. Розвиток фінансової науки в Росії в 1861- 1917 рр.. ................... 17
2.2. Етапи розвитку фінансів в СРСР і Росії................................. 21
ВИСНОВОК ............................................................................ 27
Список використаної літератури ...................................... 29
ВСТУП
З питання походженнятерміна В«фінансиВ» існують різні точки зору. Одні автори стверджують, щоцей термін виник у XIII - XV ст. в торгових містах Італії, а в подальшому отримав міжнароднепоширення і став вживатися як поняття, пов'язане з системою грошовихвідносин між населенням і державою. [1]Інші автори стверджують, що це поняття було введено в побут французькимученим Ж. Боденом, який в 1755 р. видав роботу В«Шість книг про республікуВ». [2]
Виникнення державиприпускає, крім усього іншого, встановлення певних взаємовідносин зрозподілу і перерозподілу створюваних економічних благ міждержавою в особі верховної влади і іншими суб'єктамивідтворювальних відносин. Власне, ці відносини і визначалисяпоняттям В«фінансиВ».
У суспільствах з переважаннямнатуральних відносин перерозподільчі процеси носили перш за всехарактер натуральних податків і різного роду особистих повинностей. Розвитоктоварно-грошових відносин привело до зміни форми перерозподільнихвідносин, - вони стали носити переважно грошовий характер. Однак сутьцих відносин принципово не змінюється.
У той же час будь-якіперерозподільні процеси створюваних економічних благ у суспільствіототожнювати з фінансами навряд чи правомірно. Власне поняття В«фінансиВ» всучасному його уявленні можна віднести до етапу відокремлення державноїказни, виникненню державного бюджету.
Слід зазначити, щоуявлення про фінанси, сутності фінансових відносин видозмінювалася.Трансформація поглядів на економічну категорію фінансів з кінця XVII до кінця XX в. досить ємко і компактно дана в роботі С. Вітте. [3]Він пише: В«... з кінця XVIIстоліття ... під словом В«фінансиВ» ... стали розуміти всю сукупність державногомайна і взагалі стан всього державного господарства. У сенсі всійсукупності матеріальних засобів, наявних у розпорядженні держави - йогодоходів, витрат і боргів, - розуміється це слово і тепер. Таким чином,точніше науку про фінанси можна визначити як науку про способи найкращогозадоволення матеріальних потреб держави В».
Отже, можна говорити про те,що споконвічно поняття В«фінансиВ» розглядалося тільки в площиніформування, а надалі і використання грошових фондів для задоволеннядержавних потреб. Пізніше ця економічна категорія отримала назвуВ«Публічні фінансиВ», які в даний час включають в себе державніі місцеві фінанси (фінанси органів місцевого самоврядування).
1. ЕВОЛЮЦІЯ ФІНАНСОВОЇ НАУКИ
1.1. Класична теоріяфінансів
Можна виділити двівеликі стадії, характерні для становлення і розвитку науки про фінанси.Перша, що почалася за часів Римської імперії і закінчилася в середині XX століття, знайшла своє теоретичнеоформлення в так званій класичної теорії фінансів . На зміну ційстадії прийшла друга, логіку яка виражає неокласична теоріяфінансів . Суть першої теорії полягає в домінанті держави у фінансах;суть другої теорії - в домінанті фінансів приватного сектора (точніше, мова тутйде переважно про фінанси з позиції великих компаній і ринків капіталу).
Зважаючи на винятковутривалості першої стадії прийнято виділяти в ній окремі періоди. Одинз провідних теоретиків фінансової науки XIX в., професор Гейдельберзького університету К. Рау(1792 - 1870) виділив три періоди в її розвитку: ненаукове стан, перехід донауковій обробці, науковий (раціональний) період.
Період ненауковогостану був найтривалішим - історики фінансової науки відносятьпочаток цього періоду до часу Стародавньої Греції та Риму. У ті роки панувавпатріархальний погляд, згідно з яким держава розглядалася в частиніакумулювання коштів на суспільні потреби як звичайне приватна особа.Доходи держави складалися з декількох джерел, основним з якихбула плата за користування державними землями, рудниками, ринками,пристанями і т.п. Напрямки витрачання державних коштів також невідрізнялися великою різноманітністю. У той час не було потреби в складній фінансовійсистемі, так як види і напрями державних видатків були вельминечисленними.
В середні віки яких -небудь значущих систематичних розробок з фінансової тематики все ще небуло, тим не менш саме кінець середньовіччя розглядається багатьма вченимияк початок другого періоду розвитку фінансової науки - переходу до наукової обробці .
Значний внесок усистематизацію знань про фінанси був зроблений італійськими вченими, більше того, подумку відомого петербурзького вченого А. І. Буковецького, саме в містахВерхній Італії в XV в. відбулосявласне зародження фінансової науки. Так, питаннями систематизації знань угалузі фінансів займалися такі видатні вчені, як Д. Карафа (? - 1487), Н.Макіавеллі (1480 - 1540), Дж. Ботеро (1540 - 1617) та інші.
Це були роки ранньогомеркантилізму, який відкрив епоху первісного нагромадження капіталу. Основнаідея цієї течії виражалася в активному втручанні держави в господарськежиття.
Праці італійських ученихдали поштовх до появи подібних робіт і в інших країнах. Вперше певнусистематизацію фінансів виконав французький вчений Ж. Боден (1530 - 1596),виділив сім основних джерел державних доходів: домени, військовавидобуток, подарунки друзів, данина союзників, торгівля, мита з воза та вивезення,податки з поданих. Англійський філософ і економіст Т. Гоббс (1588 - 1679)активно пропагував ідею непрямого оподаткування, У. Петті (1623 - 1687)розробляв ідею про стимулювання розвитку господарського життя шляхом розумноїподаткової політики, Дж. Локк (1632 - 1704) пропонував замінити всі податки одним- Поземельним.
Незважаючи на бурхливийрозвиток способів і методів поповнення державної скарбниці, яке мало місце до початкуXVII століття в багатьох феодальнихдержавних, наука про фінанси ще не стала загальновизнаною. Більш того, одинз найвидатніших мислителів того періоду, Н. Макіавеллі, висловлюючи сумнів у самійможливості існування фінансової науки, аргументував свою позицію тим,що подібної науці слід було б мати якісь незаперечні істини,положення, але оскільки їх немає, а все зводиться лише до відомого навичці таспритності в оббиранні громадян, то немає і самої науки. За влучним висловом В. А.Лебедєва, теорія фінансів середньовіччя зводилася до наступного нескладногоположенню: В«бери де можна і як можна більшеВ».
Лише до середини XVIII в. з появою робіт фізіократівпоступово почало формуватися розуміння того, що подібна розбійницькаполітика держави в області фінансів безперспективна, що державнегосподарство повинно керуватися загальними економічними законами.
XVIII століття взагалі вважається переломним вплані становлення і зміцнення науки про фінанси - саме другою половиною XVIII в. багато вчених датують появусистематизованої фінансової науки як самостійного напрямку. У ціроки якраз і почався так званий науковий, або раціональний ,період в її розвитку. Хоча поштовх цьому був даний роботами фізіократів, першіпредставники систематизованої фінансової науки німецькі вчені Й. Юсті(1720 - 1771) і Й. Зонненфельс (1732 - 1817) були фахівцями в обл...
