ЗМІСТ
Введення
Глава1. Теоретичні аспекти дивідендної політики
1.1 Сутність та теорії дивідендної політики
1.2Основні типи дивідендної політики організацій
1.3Фактори, що впливають на дивідендну політику
1.4Основні показники дивідендних виплат зарубіжнихкомпаній
Глава2. Аналіз дивідендної політики ВАТ В«РЖДВ»
2.1 Аналіз розвитку галузі та динаміки вартості акцій
2.2 Дивідендна політика ВАТ В«РЖДВ»
2.3 Оцінка руху виплат у ВАТ В«РЖДВ»
Глава3. Розробка пропозицій щодо вдосконалення дивідендної політики ВАТ В«РЖДВ»
3.1 Визначення оптимального розміру дивіденду
3.2 Основні напрямки по формуванню дивідендноїполітики ВАТ В«РЖДВ»
Висновок
Списоквикористаної літератури
ВСТУП
Фінансова політика акціонернихтовариств досить складна в силу складності структури власності та фінансовоїсистеми. Існує кілька традиційних шляхів підвищення ефективностівикористання фінансових ресурсів акціонерних товариств:
Перша пов'язана з проведеннямобгрунтованої амортизаційної політики (як при нарахуванні, так і привикористання амортизаційних відрахувань). Увазі під собоюаргументований вибір методу нарахування амортизаційних відрахувань, а такожїх цільове використання;
Друга група традиційних шляхівпов'язана з підвищенням обгрунтованості використання коштів резервних фондів ібюджетних асигнувань;
Третя група включає в себезабезпечення і реалізацію ефективної політики реінвестування прибутку врозвиток підприємства;
І, нарешті, четверта група пов'язаназ реалізацією обгрунтованої дивідендної політики.
Саме дивідендна політика внайближчі роки може стати основоположним елементом фінансової політикиакціонерних товариств.
Чистий прибуток організації єодним із джерел фінансування господарської діяльності. Використанняприбутку дозволяє знизити витрати по залученню зовнішніх дорогихджерел фінансування. Тому політика розподілу прибутку впливає вчислі інших умов на динаміку розвитку організації. З іншого боку,прибуток, що спрямовується на виплату дивідендів, є доходом акціонерів. Досвідзахідних країн показує, що в багатьох компаніях можна простежитиприхильність менеджерів того чи іншого типу дивідендної політики. Обумовленоце наступними причинами. Зміна дивідендних виплат розцінюєтьсяакціонерами як своєрідний В«сигналВ» про майбутні перспективи корпорації. Так,збільшення дивідендів може свідчити про наявність сприятливихперспектив розвитку корпорації. У такій ситуації можна очікувати збільшенняринкової вартості акцій. Зниження дивідендів може характеризувати наявністьпроблем в акціонерному товаристві, що, врешті-решт, може призвести до зниженняцін на акції. Багато акціонери при придбанні акцій здійснюють довгостроковівкладення та не займаються оперативним управлінням своїми активами. Тому при здійсненнівкладень їм важливо чітко уявляти, на який вид доходу вони можутьпретендувати: на дивідендні виплати, або на отримання курсової різниці призростанні цін на акції. Менеджери іноземних корпорацій враховують ці фактори іпри розподілі прибутку керуються довгостроковими рішеннями.
У Росії поки не приділяєтьсядостатньої уваги питанням розподілу прибутку.
Дивідендна політика має важливе значення для будь-якого акціонерного товариства внаслідок її впливу на структуру капіталу тафінансування компанії. Ще більше значення вона має для відкритихакціонерних товариств з причини інформаційної цінності.
Дивідендна політика покликана вирішувати,як прибуток компанії буде розділена між виплатами акціонерам інерозподіленим прибутком.
Дивідендна політика впливає на багатоаспекти управління фінансами, такі як рух грошових і фінансових коштів,ліквідність, структура капіталу, ціни акцій і ціна компанії, то виникаєвелика відповідальність при визначенні прийнятної структури дивідендів.
Актуальність теми цієї дипломноїроботи обумовлена ​​питанням яка частина прибутку повинна бути виплаченаакціонерам у формі дивідендів.
Проблеми формування дивідендноїполітики отримали своє відображення в роботах таких економістів, як Гордон Д., іЛінтер Д., Модільяні Ф., Міллер М., Акодіс І.А., Баканов М.І., Бланк І.А.,Голанських М.М., Єфімова О.В., Караєва Т.А., Ковальов В.В., Макар'ян Е.А.,Переверзєва Л.З., Поляк Г.Б., Русак В.Н., Русак Н.А., Савицька Г.В., СайфулінР.С., Стоянова Е.С., Шеремет А.Д. та інші. Однак у перерахованих роботахвідсутнє адекватне співставлення теорії та практики дивідендної політики якросійських організацій в загальному, так і організацій нафтової галузі.
Мета даної дипломної роботи -розкрити зміст дивідендної політики організації на прикладі конкретногоекономічного суб'єкта, і запропонувати заходи щодо її вдосконалення.
Основна теза цієї роботиполягає в наступному: російські компанії повинні дотримуватися дивідендноїполітики зі зростаючими дивідендними виплатами з метою підтримання позитивноїфінансової репутації.
Об'єктом дослідження в даній роботіє ВАТ "РЖД", предметом дослідження є дивіденднаполітика організації.
Поставлена ​​мета реалізуєтьсявирішенням таких завдань:
вивчення різних теорій дивідендноїполітики організації; вивчення типів дивідендної політики організації;
аналіз показників дивідендних виплат зарубіжних компаній та дивідендних виплат у Россіні;
аналіз дивідендної політикиорганізації (на прикладі ВАТ "РЖД"):
- виявлення шляхіввдосконалення дивідендної політики організації (на прикладі ВАТ В«РЖДВ»).
Теоретичну і методологічнуоснову дослідження склала бухгалтерська і статистична звітність ВАТ "РЖД",спеціальна література з досліджуваної проблеми вітчизняних і зарубіжнихавторів, федеральні нормативно-правові акти, публікації періодичної преси.
Глава 1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ дивідендної політики
1.1 Сутність та теорії дивідендноїполітики
Дивіденд - (від лат. dividendum - те, що належить розділити) -частина чистого прибутку акціонерного товариства після оподаткування, виплачуванаакціонерам грошима, акціями, майном та іншими цінними паперами; позвичайних акціях (з правом голосу) розмір дивіденду залежить від величиниприбутку і рішення зборів акціонерів; за привілейованими акціями (без праваголоси) розмір дивіденду має фіксований розмір. [1]
У відповідності зі статтею 42Федерального закону В«Про акціонерні товаристваВ» джерелом виплати дивідендівє прибуток суспільства після оподаткування (чистий прибуток товариства).Чистий прибуток товариства визначається за даними бухгалтерської звітностісуспільства. [2] Чистийприбуток - різниця між балансовим прибутком та податковими платежами за рахунокцього прибутку.
Джерело виплати дивідендів - чистаприбуток товариства за минулий рік, за привілейованими акціями дивіденди можутьвиплачуватися за рахунок спеціально створених для цього фондів (останнівикористовуються для виплати дивідендів в разі недостатності прибутку абозбитковості товариства). Тому теоретично комерційна організація можевиплатити загальну суму поточних дивідендів в розмірі, що перевищує прибутокзвітного періоду. Однак базовим є варіант розподілу чистого прибуткупоточного періоду. Оскільки законом не передбачається використання нерозподіленогоприбутку минулих років для виплати дивідендів, істотно підвищуєтьсявідповідальність ради директорів і акціонерів відносно напрямківрозподілу чистого прибутку звітного року, тобто не можна рік потому частину ранішереінвестованого прибутку пустити на виплату дивідендів. Це обмеження вПевною мірою порушує права власників щодо можливостівикористання власних коштів.
Величина чистого прибутку будькомпанії схильна до коливань, не виключена також ситуація, коли вона можевідпрацювати зі збитком. Прийняття рішення про розмір дивідендів у будь-якому випадкує непростим завдан...
