Грошовасистема Франції.
Введення.
1. Основніінститути кредитно-грошової системи Франції
2. Грошовасистема Франції до введення євро
3. Грошово- Кредитна політика Франції
4. Впливвведення євро на економіку Франції
Висновок.
Списоклітератури.
Введення.
Актуальністьвивчення грошових систем європейських країн зростає у зв'язку з всесвітнімиглобалізаційними процесами в економіці і взагалі в усіх сферах життя.Глобалізація для Європи пов'язана, насамперед, зі створенням єдиногоекономічного і політичного простору з єдиною валютою - євро. Але прицьому необхідно враховувати і процеси регіоналізації, впливу економічнихособливостей кожної країни на економіку всього Європейського союзу, в тому числі івпливу грошових систем країн - учасниць ЄС.
Франція ж займає лідируючеположення в Європейському Союзі, має великий вплив на формуваннякредитно-грошової політики всієї об'єднаної Європи. Франція є однією зпровідних країн західних держав, займаючи сьоме місце серед усіх країн світу -4,7% сукупного ВВП при 1% населення. За розмірами території (551 тис. кв км)і населення (57 млн. чол.), вона належить до числа найбільш великих країнЄвропи. За рівнем економічного розвитку уступає ФРН і цілому ряду малихкраїн (Норвегії, Данії, Швейцарії, Люксембургу). На долю Франції припадає 17%промислового і 20% сільськогосподарського виробництва Західної Європи.Тому вивчення грошової політики Франції необхідно розглядати не тільки зточки зору впливу на економіку країни, але і з точки зору глобальнихпроцесів інтеграції.
1. Основні інститути кредитно-грошової системиФранції
До Першої світової війни Франція,сильно відставши від інших великих капіталістичних країн з розвитку промисловості,інтенсивно здійснювала накопичення позикових капіталів. З 1890 по 1912 р. сумадепозитів найбільших банків країни зросла в 4 рази. Франція експортувала закордон (значною мірою в Росію) переважно не промисловий, апозичковий капітал.
Характер французькогокапіталізму як лихварського визначив ту особливість кредитної системиФранції, що в її діяльності велике місце зайняли операції, пов'язані з випускомі розміщенням державних позик, не тільки внутрішніх, але і зовнішніх позикінших держав.
З 20-х рр.. Франція стала інтенсивнорозвиватися в промисловому відношенні і відійшла від колишніх В«лихварськихВ»традицій. Французькі банки стали широко впроваджуватися в промисловість Франції, адеякі з них увійшли в число 50 найбільших банків капіталістичного світу.
Сучасна інститутигрошової системи Франції характеризується такими рисами:
1) різноманітнаі жорстка система регулювання за банківською діяльністю;
2) високачастка державних і напівдержавних кредитних установ (близько 80%активів всіх кредитних інститутів Франції);
3) високийрівень розвитку:
-начастку банків доводиться 3,8% ВНП, що відповідає приблизно обсягувиробництва таких галузей як транспорт, енергетика чи сільське господарство
-вкредитній системі Франції зайнято 425 тис. чоловік
-банкиФранції входять до числа найбільших у світі
-високащільність мережі кредитних установ;
4) різноманітністьформ організації кредитних інститутів і виконуваних ними функцій;
5) концентраціябанківської справи: на кінець 1992 р. на частку перших п'яти кредитно-фінансовихустанов припадало 59,3% депозитів і 45,6% кредитів, на частку перших десяти- Відповідно 74,2 і 61,8% і перших двадцяти - 81,3 і 74,7%. З 1984р.відбувається швидке зростання концентрації серед ощадних та пенсійних кас;
6) децентралізаціяклієнтів банків (майже 95% загальної кількості досьє клієнтів припадає на часткурегіональних і місцевих форм).
Основними ланками кредитноїсистеми Франції є: 1) центральний банк - Банк Франції; 2) комерційнібанки; 3) спеціалізовані кредитно-фінансові установи.
У Франції немає поділу кредитнихінститутів на банківські і небанківські; але введено відмінність між кредитнимиустановами, які мають право приймати вклади до запитання і терміном до двохроків, і іншими кредитними установами, позбавленими цього права. До по-следниевідносяться 800 установ, включаючи установи споживчого кредиту (близько 90),лізингові компанії рухомого і нерухомого майна (відповідно 108 і 132),установи житлового кредиту (150), факторингові компанії (14) та ін
Найважливішу роль в регулюваннідіяльності кредитних установ Франції грають Міністерство економіки тафінансів і Банк Франції. Вони знаходяться на чолі кредитної системи, причому їхобов'язки після 1984р. розподілені приблизно порівну: Міністерство фінансівздійснює скоріше загальне керівництво, а Банк Франції - контроль задіяльністю кредитних установ. Але на практиці обидва відомства працюють внайтіснішого взаємозв'язку.
Згідно закону В«Пробанках В»від 24.01.2024 р. у Франції виділяють 6 категорій кредитних установ іокремим рядком виділена фондова біржа (дані середини 90-х років):
1. Універсальнібанки - 367.
2. Кооперативнікредитні установи (банки взаємного кредитування) - 194.
3. Ощадніі пенсійні каси - 430.
4. Касимуніципального кредиту - 21.
5. Фінансовікомпанії - 1071.
6. Спеціальнікредитні установи - 32.
Всього: 2059.
До прийняття закону В«Про статут БанкуФранції В»від 1993 року Банк Франції повністю залежав від Міністерства фінансів,він був одним з найменш незалежних центральних банків. З прийняттям цьогозакону він отримав право самостійно розробляти грошово-кредитну політикув рамках єдиної державної політики.
Після Другої світової війни позакону від 2 грудня 1945 Банк Франції став виконувати функції тількицентрального банку, виконувані ним операції комерційних банків значноскоротилися, а його роль в кредитному регулюванні зросла. Крім зміниставки облікового відсотка, Банк Франції розпочав здійснювати регулювання шляхомвиконання операцій на відкритому ринку. Згідно з декретом від 9 січня 1967введена система обов'язкових банківських резервів: окремо банки повинні булитримати на своєму рахунку в Банку Франції 4,5% загальної суми своїх поточних рахунків і2% суми строкових депозитів.
Нове і специфічне явище вбанківській системі Франції (в інших країнах цього не існує) - введення зКвітень 1971 норм обов'язкових резервів для комерційних банків та фінансовихтовариств, які вони повинні тримати в Банку Франції проти наданих нимикредитів. Спочатку ця норма була встановлена ​​дуже незначною -0,25%, але потім неодноразово підвищувалася і в квітні 1972р. досягла 4% для ранішевиданих кредитів і 15% для приросту кредитів З квітня 1972 р.
Банк Франції є такожбанкіром уряду. Він веде поточний рахунок казначейства, виконує операції,пов'язані з обслуговуванням державного боргу, і надає кредитиуряду.
За законом В«Про банкиВ» визначенінаступні типи банківських операцій:
1. Безпосередньобанківські операції, які становлять суть фінансового посередництва:залучення вкладів населення; розподіл кредитів; надання врозпорядження клієнтів засобів платежу і керування ними .
2. Додатковівиди діяльності: валютні операції, операції із золотом, коштовними металами,монетами і цінними паперами, консультації в галузі управління станом іфінансового менеджменту, лізингові операції.
3. Небанківськіоперації, головним чином у галузі страхування; по французькомузаконодавству їх обсяг не повинен перевищувати 10% обсягу чистогобанківського продукту.
4. Участь вкапіталі інших банків і підприємств.
У кредитній системі Франціїрозрізняються комерційні депозитні банки, які спеціалізуються вобласті короткострокових кредитних операцій, і інвестиційні або ділові банки, що фінансують промисловість шляхом емісійно-установчихоперацій.
Третьою різновидом, що займаєпроміжне положення між депозитними і діловими банками, є т...
