РЕФЕРАТНА ТЕМУ:
Проблемалюдини в філософії Стародавньої Індії та Кітаї
Проблема людини в філософіїСтародавньої Індії
філософія конфуціанствоіндійська
Однією зхарактерних рис давньоіндійського суспільства БУВ Поділ Його на варни, якітрівалій годину називаєся в Європі кастами, Що не зовсім точно, Аджея в перекладіІз санскрітського слово "варна" означає "покриття, оболонка,Колір ". Кожна варна мала Свій кольоровий символ: брахманів (жреці) - білий;кшатрії (воїні) - червоний, вайш'ї (Землероб, реміснікі, торговці) - жовтий;шудри (низько, рабських праця) - чорний. Варнової системи передбачає замкненністьта ізольованість, тобто переходіті Із одної варни до іншої Неможливо (прижітті), вступати в шлюбні Стосунки Між представник різніх варн кожЗабороняється. Перші три варни булі арійського походження (племена арійцівПрийшли з північного заходу в долину Інду и Гангу в Другій половіні іншоготисячоліття до н.е.) i різко відмежовуваліся от ніжчої варни шудрів, які,Мабуті, булі аборигенів представник населення Індії. Чоловіки дерло трьохварн проходили обряд посвячення и прилучан до знання, тому називаєся"Двічі народжений". Жінки ж усіх варн и Шудра не прилучан дознань, їм Це Було заборонено, тому смороду нічім НЕ відрізняліся від тварин.
Традіційно віндійській культурі вважаєтся, Що прінціпової різніці Між Рослін, тваринии Людиною Немає, Аджея ВСІ смороду мают смертної Тіло и безсмертну душу. ПісляСмерті тіла душа переселяється в Інше Тіло. Мандри душі по тілам назіваються"Сансара". Спочатку мандри душі булі неупорядкованімі, альо потімстали залежаться от поведінкі людини, від виконан нею своєї дхарми. ДхармаСпочатку мала Значення бога законом и Правосуддя, а потім - сам закон.
ЯКЩО дхармавіконувалася недбало, то переродження здійснювалося у більш нізькій варні, а тои в тілі тварини або рослини. ЯКЩО Намагайтеся віконувалася дхарма, то Це спріялонароджения у більш вісокій варні. Так діяв закон покарання - карма. І Ліше вищаварна (брахманів) уможлівлювала пріпінення переродження и тім самим ДосягненняПовна Звільнення від страждань (мокші).
Як ужеКажуть, Перші три варни прилучан до знання, и пролягав воно у вівченністародавніх пам'яток індійської літератури - Вед. В образній мові Вед відбітійстародавній релігійній Світогляд, в якому Вже в тій годину поєднуваліся деякіфілософські уявлення про світ, людину, морально жіття. Веди поділяються наЧотири частині, найбільш філософська з якіх - Упанішаді.
Для індійськоїфілософії характерні Розвиток у рамках відповідніх систем, або шкіл, и Поділ наДві Великі групи: ортодоксальну (Яки прізнає авторитет Вед) i неортодоксальних(Яка НŠ​​візнає авторитету Вед). Більшість з ціх шкіл булі ортодоксальних ирелігійнімі. Це Такі школи: веданта, міманса, санкх'я, йога, ньяя, вайшешика.До неортодоксальних шкіл належиться джайнізм, буддизм и школачарваків-локаятіків.
Розглядаючіголовну тенденцію в роз В¬ витку стародавньої індійської філософії, необхідновідзначіті, Що велика УВАГА пріділялась проблемам Людина і ставлені доНАВКОЛИШНЬОГО світу. Одним з головного Було питання про Позбавлення людини відстраждань. Більшість стародавніх індійськіх систем вбачають причину страждань унезнанні. ЯКЩО б людина пізнала себе и оточуючій світ в Його істіні, вонзменшіть б Свої страждання або унікла б їх зовсім. Отже, шлях до щастя лежитьчерез пізнання.
Одна Із основнихнеортодоксальних шкіл Була школа джайнів, Що веде Свій родовід від 24тіртханкарів (праведніків), протікають вважається, Що реально існуючімі булі ЛішеПаршва и Махавіра. Паршва заснував громаду в Біхарі (Східна Індія), до якоїприйомів чоловіків и Жінок, Що поділяліся на мирян та аскетів и повінні буліДотримуватись чотірьох обітів: нешкодження, правдівість, некрадіжніцтва,непрів'язаності. Махавіра додає Ще один - цнотлівість, Яки вімагає від аскетівПовна утрімання від сексу, а от мирян - дотримання подружньої вірності иобмеження собі в Насолода.
Джайністі вірятьу сансару, карму и мокшу и мают за мету звільнітіся від страждань. Цьомуспріяє життя в общіні. Та на відміну від брахманізму, джайнізм вважає, Що законКармен не можна уміслостівіті жертвами богам, протікають Його можна перемогті. Тій,хто переміг закон карми, стає Джин. Для Звільнення галі при жітті необхідноДотримуватись правільної поведінкі (додержуватіся 5 обітів), правільної Віри(Віріті в авторитет тірханкарів), правильного пізнання. В подалі джайнізмрозпадається на 2 секти: шветамбаров (помірковані, "одягнуті в біле")и дігамбарі (крайні, "одягнені простором"). Дігамбарі - аскетивважають, Що жінки НЕ спроможні досягті ПОВНЕ Звільнення. І хоча смородупротивники каст, протікають вважають, Що шудри аскетами буті НЕ можут. Щостосується шветамбарів, то їхній аскетизм не такий суворий. Смороду носять білийодяг, пов'язують рот білою пов'язки, щоб, мандруючі, ненароком не проковтнутиЯку небуть Комаху.
Другоюнеортодоксальні школи БУВ буддизм, и зверніть УВАГА дерло за все на ті, Що церанній буддизм (філософська школа, Що розробляє етичний проблематику), а не ті,Що однозначно пізніше стає світовою монотеїстічною релігією.
Блбуддизму вважається виходець Із Царське роду Сідахарта Гаутама (563-483рр. до н.е.). Його батьку Було віщування, Що коли їх син зустріне хворого,старого чі мертвого, то стане ченцем аскетом. Щоб запобігті цьому, батькустворі для сина штучних обстановку, и Сіддахарта не знаючи стражденного життя. Таодного разу ВІН зустрів хворого, старого, покійніка и монаха аскета, и Це такВраз царевича, Що ВІН втік з дому, ставши самітніком, багаті подорожував,Багато вініс страждань, альо істіну НЕ знайшов. Тоді ВІН сів Під дерево ивірішів НЕ сходити з Місця, Поки йому НЕ відкріється головна правда про життя.На четвертий день на нього зійшло просвітлення, ВІН ставши "Буддою",тобто "просвітленім".
Найбільш повнідані про ранній буддизм знаходяться у збірці ранньобуддістськіх Текстів, якіназіваються "Тіпітака" на мові палі, або "Тріпітака" насанскріті, Що означає "Три кошики" "Інша назва ціх Текстів -палійській (або буддистського) Канон. Цей Канон складень на Цейлоні у З ст. дон.е. ї має три Частина: Віная-пітака, Сутта-пітака и Абхідхамма-пітака.Найцікавіша Із них Сутта-пітака, Що включає в себе шедеври буддійської прози ипоезії. Що стосується "просвітлення" Будди, то, можливости, на нього"Зійшлі" Чотири "благородні істіні":
1.жіття є страждання;
2.про походження страждання;
3.страждання має причину;
4.існує шлях Звільнення від страждання(Так звань "восьмеричного шлях").
На кінці цьогошляхбули людина досягає стану повної незворушності и байдужості. Цей стан Будданазвавши Нірваною, по суті, є відозміненім поняттям мокші. Альо нірванадосягається галі при жітті, и тієї, хто досяг її, назівається архатом. Тапоступово нірвана онтологізується, перетворюючісь Із стану людини на стансвітобудові. Ще пізніше, у 3 ст. до н.е. буддизм БУВ прийнятя царем Ашока ЯкОфіційна Ідеологія Індії періоду Маур'я, поступово перетворюючісь у релігію.
третійнеортодоксальні школи давньоіндійської філософії Була матеріалістічна школачарвака-локаята. Вона заперечує авторитет Вед, не вірить у життя після Смерті,відхіляє (спростовує) існування бога. Чарвака зводілі все суще до чотірьох першоначала- Земли, води, Повітря и вогню; Із комбінації якіх и Складається все суще вСвіті. Свідомість вінікає Із Певної чином поєднаніх Між собою першоелементів,Що утворюють живе Тіло. Сенс життя - у щасті, його призначення та розуміють Як насолоду. Смородувізнають, Що Насолода пов'язана Із страждань, альо людина Може Зробити їхмінімальнімі. В Теорії пізнання чарвака дотрімуваліся сенсуалістічніх поглядів,віводілі всі знання Із відчуттів.
Ізортодоксальних шкіл особливая УВАГА слід пріділіті одній Із самих ранніх філософськихсистем Давньої Індії - санкх'я. Вважають, Що так школа названа тому, Що вонставити ціллю правильне пізнання реальності шляхом перерахування ос...
